Як звичайний очерет може врятувати світ від навали пластику

За даними Європарламенту щодня в океан потрапляє від 5 до 13 мільйонів тонн пластику. Половина цього сміття — кришечки, стакани, пакети та трубочки, якими ми користувались всього кілька секунд чи хвилин. За даними звіту Світового економічного форуму і Фонду Еллен Макартур за 2016 рік, до середини 21 століття пластику в океані буде більше, ніж риби. 83% сміття у Чорному морі складає саме пластик.

Про шкоду одноразового пластику говорять екологи та активісти, у деяких країнах намагаються обмежувати використання таких товарів, а бізнеси шукають альтернативи. Наприклад, Українська компанія YesStraws пропонує замінити пластикові соломинки аналогами з екологічних матеріалів — стебла жита та очерету.

Жито вирощують самостійно, очерет заготовляють ті ж підрядники, які нарізають очерет для покрівель, розповідає операційна директорка компанії Олеся Вершигора. Купують сировину у заготівельників з різних куточків України, переважно із Західної України.

Для соломинок з жита обрали сорт, в якого стебло міцніше, а врожайність менша.

«Ми не використовуємо ніяких пестицидів, які сприяють росту рослини. Зазвичай пестициди використовують, коли рослина має дати врожай, для того, аби прибрати бур’ян, для того, аби ніякі жучки не поїли», — розповіла Олеся Вершигора.

Соломинки з очерету цупкіші та ширші. Вони добре підійдуть для фрешів та соків. З жита — тонкіші, вони підійдуть до лимонадів та коктейлів.

Всі стеблини нарізають, краєчки згладжують, соломинки дезінфікують, хімікати при цьому не використовують, говорить Олеся Вершигора:

«Ми обробляємо певним температурним режимом, щоб ніякі жучки не залишилися в ній. Пара трошки зволожує трубочку, тому після цього її потрібно висушити».

Очеретяні соломинки сперши вимочують при температурі від 40 до 80 градусів, потім підсушують і продувають. Процес відбувається без додавання хімічних сполук. Готові вироби пакують у цупкі коробки з переробленого картону по 100 і 50 штук.

«Ми обрали упаковку, яка була б екологічна. Було б дивно, якби ми пакували у пластик. Ми ж відповідаємо не тільки за продукт, а й за пакування», — пояснила Олеся Вершигора.

Використовувати якомога екологічніші матеріали впродовж усього циклу — від виробництва до продажу — це принципова позиція, говорить операційна директорка компанії.

«Ми намагаємося будувати нашу роботу так, щоб у нас було безвідходне виробництво. Є частина браку, десь трубочка зламалася, надкололася. У нас є трубочки 20 і 14 сантиметрів. Якщо це очерет 20 сантиметрів, ми бачимо, що трубочка надкололася згори, ми повертаємо її назад на виробництво, обрізаємо і залишається трубочка 14 сантиметрів. Після транспортування ми їх повторно дезінфікуємо, потім пакуємо до коробок», — розповіла Олеся Вершигора.

Якщо продукт зовсім поламаний, його віддають на підстилки для свійських тварин. Виробничі потужності стоять у селі за Києвом. Проєкт існує понад рік. Перший час витратили на експерименти, підбір інструментів та отримання сертифікатів.

«У нас є заключення санепідемстанції та сертифікат європейського зразка, оскільки ми орієнтуємося на глобальний ринок. Щоб на нього виходити, нам потрібно мати необхідний пакет документів», — говорить Олеся Вершигора.

Продавати продукти почали з січня цього року. Найбільше клієнтів — готелі, ресторани та мережі з-за кордону, наприклад з США та Європи. Частину товару продають через Amazon. За перший місяць після запуску продали 20 тисяч соломинок, за останній — 270 тисяч, у компанії очікують стрімке зростання попиту. Його зумовлюють нові закони в ЄС та світі, пояснює Олеся Вершигора:

«У Канаді і в Європі офіційно на законодавчому рівні з 2021 року одноразові пластикові предмети будуть заборонені. Якщо якийсь заклад харчування буде їх використовувати, то цей заклад може отримати штраф. В Україні поки на законодавчому рівні ніхто нічого не забороняє, і ми можемо максимально користуватися цією перевагою».

В американському штаті Каліфорнія з цього року заборонили автоматично видавати пластикові трубочки відвідувачам ресторанів. Натомість клієнту видають паперову чи металеву трубочку, на прохання відвідувача можуть дати й пластикову. У Сіетлі заборонили одноразовий посуд. Штраф за використання — 250 доларів. В Україні штрафів поки немає, проте власники вітчизняних мереж ресторанів хочуть бути свідомими, говорить Олеся Вершигора:

«У нас приріст кожного місяця близько 20 — 30%. Це відбувається переважно за рахунок сарафанного радіо між ресторанами, вони всі підглядають один за одним. В Україні, як на мене, найсвідоміший рівень власників кафе-мереж, тому що вони не чекають, поки хтось на державному рівні заборонить. Вони розуміють актуальність проблеми та самостійно шукають рішення. Найчастіше хтось знаходить нас, а не ми».

Тепер команді потрібно збільшити потужності виробництва, аби задовольнити той попит, що виникає на ринку та перейти на повторний цикл використання води.

«Звичайно, є ціль фільтрувати воду і використовувати її повторно, оскільки у нас є така можливість, бо ми її не забруднюємо. Наші трубочки можна компостувати. Можна закопати їх в землю, і вони стануть добривом після використання», — розповіла Олеся Вершигора.

Один цей бізнес не вирішить всієї проблеми, проте ілюструє: екопродукти можуть приносити прибуток. Засновники компанії — представники ІТ — поки розмірковують, на якому етапі залучати інвесторів. Поки планують працювати за свій кошт, оскільки для бізнесу важливі умови та цінності, на яких гроші потраплять у проєкт.

Про забруднення морів та океанів пластиком й іншим сміттям слухайте у десятому випуску програми ECO SAPIENS.