Управління розвідки підготувало ряд сценаріїв, за якими може розвиватися безпекова ситуація навколо України. Чим може закінчитися війна і чого очікувати від Кремля далі?
Помічник керівника Офісу президента Зеленського Іван Апаршин наголосив, що Збройні сили України і країна загалом мають готуватися до можливої агресії з боку Російської Федерації. Апаршин повідомив, що Головне управління розвідки ЗСУ підготувало вісім сценаріїв, за якими може розвиватися безпекова ситуація навколо України
Про декілька сценаріїв такої ситуації говорили і представники інших організацій, зокрема, Валентин Бадрак, письменник, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР), член правління Українського інституту безпекових досліджень. Сьогодні пан Валентин – гість нашої студії.
Вікторія Єрмолаєва: Незважаючи на перемир’я, днями Україна понесла великі втрати, через обстріли загинуло 4 військових, кількість обстрілів зменшилася, а кількість втрат – ні. Це означає, що бойовики підвищили свою активність?
Валентин Бадрак: Я б сказав, що справа не в бойовиках, а справа в Кремлі. І Кремль розраховує на те, що війна низької інтенсивності, яка буде продовжуватися постійно, це є засіб для того, щоб змусити Київ сісти за стіл переговорів з терористичними організаціями, керованими Кремлем. Безумовно, на такий сценарій Україна не може погодитися.
Щодо того, які зараз є потенційні загрози військового характеру для України, то слід погодитися з тим, що Головне управління розвідки Міноборони досить ретельно вивчило ситуацію, і вперше в історії України підготувало документ такого рівня – середньострокове планування на 10 років вперед. Ми погоджуємося з цим документом, з тим, що дійсно є великі загрози, ба більше, я б сказав, що загроза повномасштабної війни залишається такою, яку Кремль тримає при собі. Тобто у Кремля є всі можливості застосувати високоточне озброєння на великих відстанях, застосовувати літаки, гелікоптери, які несуть відповідні ракети. По периметру кордонів з Україною розташовані чотири повітряно-десантні дивізії, на півдні це сьома «кривава» дивізія, яка має досвід війни в Чечні. Тому нам є про що замислитися.
Однак, при всьому цьому я не хотів би нікого лякати. Ми просто мусимо готуватися до війни, причому не просто до війни, а до війни майбутнього, а це вимагає певних пріоритетів — як нам діяти і що робити.
Вікторія Єрмолаєва: Яка вона – війна майбутнього?
Валентин Бадрак: Війна майбутнього характеризуватиметься, по-перше, перенесенням основи війни в повітря, навіть в космічний простір. І сьогодні США, Росія і Китай виборють першість за можливість воювати в космосі і там використовувати лазерну зброю для знищення супутників тощо. Крім того, йдеться про ураження комунікацій, йдеться про величезні інформаційні потоки, про те, щоб вплинути передусім на свідомість людини. І тут, якщо ми подивимося, а що ж потрібно Путіну, чи йому потрібне ядерне попелище на території України, чи йому потрібна васальна територія, яка буде підконтрольна для російської зовнішньої політики і буде йти в фарватері цієї політики, то ми схиляємося, що це як раз друга ситуація. Тому ми наголошуємо на тому, що повномасштабна війна може бути виключно після зриву спроби реваншизму.
Зараз Кремль має нові вихідні дані: проросійські сили в парламенті отримали близько 13% голосів. Тому не можна ігнорувати ті ризики, яке несе в собі неоднорідне суспільство. Я не кажу, що воно є розколотим, але воно неоднорідне. За таких умов ми мусимо йти шляхом, щоб дуже чітко сформулювати своє бачення розвитку невоєнних важелів: це розвідувальні органи, контррозвідка, інформаційні структури. Тоді ми кажемо про можливості асиметричної зброї: і ракетні можливості, і спецпризначенці, і сили спеціальних операцій.
Я особисто вважаю, що Україна має розв’язати ще одну річ. А саме йдеться про приватні воєнні кампанії. Я знаю, що за часів президенства Порошенка було певне побоювання цього. Сам олігарх Порошенко боявся, що інші олігархи можуть мати приватні армії. Але якщо прийняти закон про приватні воєнні кампанії, поставити їх під контроль держави, то ми могли б отримати дуже суттєвий важіль для ведення диверсійних заходів, в тому числі на території противника. Але коли я це зазначив вголос, ми отримали фітбек в Росії, мовляв, українські експерти закликали до тероризму. Тобто йдеться про те, що Росія перекручує інформацію, і на тлі наших заяв робить свої інформаційні операції. Хоча тут не йдеться про терористичні акти проти російського населення, навпаки — російське населення ми вважаємо своїм потенційним союзником, просто воно сьогодні знаходиться під впливом пропагандистської російської машини, і через це є певні проблеми сприйняття. Хоча, я гадаю, що вже понад 30% росіян все розуміють, все бачать, бачать тупіковість путінської політики, але вони побоюються, тому що Росія – це авторитарна держава з величезною репресивною машиною, там будь-яку людину можуть кинути за грати. Ми бачили приклади прямого залякування російського народу на початку серпня, коли були затримані на акціях протесту 1700 людей.
Вікторія Єрмолаєва: За даними української розвідки, вже в цьому місяці бойовики приховано переміщують бойові броньовані машини до лінії зіткнення на відстань вогневого ураження позицій підрозділів ООС. І третина порушень режиму тиші наразі відбувається із застосуванням забороненого важкого озброєння. Виходить, що ми не стріляємо, а з іншого боку режим тиші постійно порушується. До чого така тактика може призвести?
Валентин Бадрак: Така тактика може бути лише тимчасовою. Моє бачення особисто таке: не може бути наказу військовим мовчати, якщо їх обстрілюють. На кожну атаку має бути відповідь. Але відповідь має бути високоточна. Звісно, не завжди це можна зробити, тому що бойовики часто прикриваються мирним населенням, розташовують свою зброю прямо в населених пунктах, і розраховують на те, що вони цим будуть прикриватися. Проте навіть за таких умов важливо, щоб українські вояки могли діяти на упередження. Технологічний рівень має дозволити досягти таких переваг, щоб на етапі розгортання до бою якихось підрозділів або установок противника, вони просто були знищені. Для цього потрібно, щоб українська армія отримала можливість воювати і вдень, і вночі, також отримала такі системи розвідки, системи обробки інформації, системи ціленаведення, щоб в решті решт створилася в Україні автоматизована цифрова армія. Це може надзвичайно підвищити керованість військ і дозволити реагувати на рівні упередження.
Загалом, коли я говорю про перегляд пріоритетів, ми повинні сказати, що ми, на відміну від Росії, маємо життя солдата чи офіцера поставити понад усе, вище за все. І на допомогу солдату, офіцеру чи сержанту надати сучасні технології: і безпілотні безекіпажні платформи, модернізовані вертольоти, щоб вони могли вести бій вночі тощо.
Вікторія Єрмолаєва: Наразі перед президентом і новим парламентом стоїть непроста задача: з одного боку втримати довіру тих людей, які голосували за партію «Слуга народу» та президента Зеленського, а вони хочуть миру, з іншого ж боку, треба дати нормальну відсіч ворогу і нарощувати сили. Які тут повинні бути кроки президента?
Валентин Бадрак: Мир можна досягти зараз лише тільки політичним і дипломатичним шляхом, іншого шляху немає. Але головне, щоб кожен українець усвідомив: стабільна мирна Україна може існувати і розвиватися лише за умов наявності потужного, високотехнологічного, мобільного, цифрового, автоматизованого війська.
Якщо ми готові виділяти на це свої ресурси, підтримувати солдатів, сержантів, офіцерів, тоді це може бути. Якщо ні, то, як в перемир’ї, будь-яке досягнення миру буде дуже хитким, якщо Україна буде залишатися такою вразливою мішенню. Ми не можемо залишатися вразливими, тому ми маємо готуватися до війни майбутнього. Для того, щоб зберегти мир.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі