Які фейки створювали у XX столітті

Які фейки створювали у XX столітті

Чому люди поширюють дезінформацію та як давно виникли фейки? Розповіла докторка політичних наук, професорка Київського політехнічного інституту Лідія Смола.

«Кембриджський університет називає фейками неправдиві новини. Тут акцент на слово «новини». Є друге визначення — все, що вводить людей в оману. Я би пропонувала користуватися більш широким терміном, тобто називати фейком будь-яку інформацію, яка є неправдивою і вводить в оману», — зазначила експертка.

Слово фейк було визнане словом року у 2017-му, але оманлива інформація не є творінням останнього часу, наголошує Лідія Смола. Актуальність фейків саме в наш час, на її думку, зумовлена зміною парадигми подачі інформації.

Лідія Смола навела приклад фейкової інформації у минулому столітті: «Мені на думку спав фейк, який вигадали британці під час Першої світової. Британський керівник спецслужби мав перед собою дві фотографії: на одній німці збирали з поля битви коней і везли їх на миловарний завод, а на іншій — німці, які збирали вбитих з поля бою. Він посидів і під фотографією, де збирали вбитих, написав, що німці дуже прагматична нація, вони навіть своїх вбитих везуть на мило. Це було опубліковано і викликало хвилю обурення. Німцям не вірили. Лише в 1928 році британці зізналися. Ще один фейк британці вигадали про розп’ятого офіцера. Німці теж кричали, що не розпинали».

Чому люди вірять фейкам? Думка експертки

  1. Людям дуже важко відрізнити правдиву інформацію від неправдивої, бракує бажання докласти зусилля, адже треба перевірити, який сайт її поширював тощо.
  2. Фейкова інформація завжди забарвлена, яскравіша, креативніша, нам хочеться в це повірити.
  3. Ми звертаємося до інформації людей, яким ми довіряємо. Критичне сприйняття інформації до близьких людей або кола нашого спілкування падає, тому що ми з дитинства спираємося в нашому баченні світу на досвід інших.

Чому фейки поширюють

«Якщо відкинути те, що фейки поширюють вороги або охочі заробити на цьому грошей, то створення фейку з психологічної точки зору — відчуття привілейованості», — зазначила експертка.

Вона також розповіла про дослідження журналу Science. Воно показало, що неправдива новина поширювалася в 6 разів швидше, ніж правдива. Друге дослідження проводили в Мічиганському університеті. Воно показало, що люди в важливих для себе елементах (наприклад, статистиці чи емоційному забарвленні) схильні перебільшувати.

Аудіоверсію розмови слухайте у доданому звуковому файлі або на сторінці подкасту «ДНО».

Які фейки створювали у XX столітті
0:00
/
0:00
За підтримки:
stopka_ukrainska_ukr.png

Останнi новини