Які питання вирішить законопроєкт про соціальний і правовий статус політв’язнів?

Соціальний і правовий захист політв’язнів — законодавчі норми, покликані створити механізми соціального і правового захисту людей, які втратили свободу внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей. Факт ув’язнення визначатиме спеціальна комісія, яку законопроєкт зобов’язує створити. Документ вніс у парламент президент 27 вересня 2021 року. Втім, у правозахисному середовищі про необхідність захисту для ув’язнених в ході агресії РФ говорять не перший рік.

Про можливості, які дає цей законопроєкт, поговорили із декількома спікерами: народним депутатом, головою комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин Дмитром Лубінцем, першою заступницею представника президента України в АР Крим Дар’єю Свиридовою та заступницею голови Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу Марією Мезенцевою.

Ігор Котелянець: Отже, дуже радісна новина — президент вніс законопроєкт про соціальний і правовий захист політв’язнів. Тепер ми будемо очікувати проходження усіх процедур і винесення його на розгляд депутатів. Пане Дмитре, ваш комітет визначений як профільний, який наразі опрацьовує цей законопроєкт. Чи ви вже ознайомилися із текстом, чи є вже певна підтримка комітету цього законопроєкту і наскільки скоро він вже потрапить на розгляд депутатів?

Дмитро Лубінець: Я особисто ознайомився із законопроєктом, думаю, що найближчим часом ми будемо збиратися і обговорювати його з колегами. З приводу процедури, то після реєстрації законопроєкту проходить 14 днів, і за цей період будь-який депутат України може подати альтернативний законопроєкт до цього основного — президентського. Ми у комітеті розглядаємо законопроєкт після того, як Головне експертне управління підготує свій висновок. Це відбувається приблизно до місяця. Після цього ми виносимо його в зал. Після першого читання є два тижні на внесення і розгляд правок. Якщо буде невелика кількість правок, ми розглядаємо їх на базі комітету доволі швидко і знову виносимо в зал.

Цей законопроєкт дуже серйозний, суспільство його очікувало давно, і я б не хотів, щоб він став дуже заполітизованим, хоча, думаю, що деякі фракції будуть намагатися критикувати його чи пропонувати свої якісь ідеї.

Але якщо робити все максимально швидко, якщо є політична воля, (а, як правило, ті законопроєкти, які подає президент, швидко проходять процедуру), то цей законопроєкт може бути прийнятий на початку наступного року.

Анастасія Багаліка: Пані Дарино, розкажіть предметніше про сам зміст законопроєкту.

Дар’я Свиридова: Це непростий законопроєкт із точки зору правової рамки і правового регулювання. Можна сказати, що це інновація, адже виявлення волі держави надавати системну допомогу заручникам війни — це така конструкція, яка потребувала дуже серйозного юридичного обґрунтування. Наприклад, було доволі непросто виписати всі категорії осіб, які підпадатимуть під закон, розмежувати їх із іншими категоріями осіб, позбавлених свободи в рамках збройного конфлікту на окупованих територіях, які дійсно вчиняли ті чи інші кримінальні злочини.

Чому він важливий? Станом на сьогодні Кабінет Міністрів надає кілька видів грошової допомоги особам, позбавленим волі на час їх позбавлення волі і після звільнення, але важливо не просто надавати фінансову допомогу таким особам на час позбавлення волі, але надавати широкий спектр послуг та прав, пов’язаних з необхідністю їх реабілітації після звільнення: відновлення у трудових правах, повернення у професію та нормальне життя, надання медичної допомоги, яку майже у 100% випадках потребують такі особи після звільнення. Це і питання надання допомоги родинам, на час, коли їх близькі перебувають у полоні, це і надання допомоги на компенсацію правової роботи адвокатів, які захищають цих осіб, представлення безоплатно інтересів ув’язнених у кримінальних провадженнях, які відкриває Україна, і де такі особи є потерпілими у воєнних злочинах. Були такі випадки, коли особи після звільнення не могли тривалий час відновити свої паспортні документи, і міністерства в ручному режимі мусили сплачувати державні мита, відновлювати швидко такі документи. Наразі законопроєкт пропонує врегулювати такі питання. Тобто фактично це така правова рамка системного захисту категорії осіб в умовах збройного конфлікту, які затримуються або з політичних мотивів, або як заручники, або є військовополоненими як на окупованій території, так і на території країни-агресора.

На виконання цього закону у подальшому Кабінет Міністрів має розробити ще ряд положень, які будуть регулювати надання медичної, психологічної, різних видів грошової допомоги, будуть врегульовувати питання професійної адаптації і повернення у професію, захисту трудових прав. Багато з цих питань не могли бути вирішені без законодавчого обґрунтування, плюс цей високий запит на законодавчу рамку був від громадського суспільства, і від урядових структур ми неодноразово чули, що, аби запроваджувати спектр оцих програм реабілітації відновлення і допомоги, для витрачення бюджетних коштів, урядові структури потребували законодавчої рамки.

Анастасія Багаліка: Пані Дарино, розкажіть коротко про комісію, яка працюватиме відповідно до положень цього законопроєкту. Хто буде входити в ту комісію, як визначатимуть факт утримання в полоні, або в політичному ув’язненні?

Дар’я Свиридова: Загалом законопроєкт містить в собі три великі блоки. Перший блок — це ознаки категорій осіб, під які можуть підпадати особи, на яких поширюються дії цього закону. Дуже важливо зазначити, що закон не визначає статусу особи, він не визначає статусу політичного в’язня чи ще когось, він визначає категорії осіб, відповідно до норм міжнародного права і певних ознак. Комісія встановлює факт того, що та чи інша особа підпадає під ту и іншу категорію осіб, а відповідно, набуває права на отримання тих чи інших виплат чи пільг, визначених цим законом. От такі три блоки: категорія осіб, механізм встановлення факту, віднесеного до тієї чи іншої категорії, і виду допомоги.

Як виписана наша комісія? Вона така приблизно, як комісія при Мінреінтеграції, яка сьогодні діє і надає грошову допомогу «бранцям Кремля». Ця комісія є колегіальним органом, вона буде діяти на базі Міністерства реінтеграції. До складу комісії будуть входити більше десяти представників центральних органів виконавчої влади та правоохоронних органів судового блоку. Це такі міністерства як Міністерство закордонних справ, Міністерство реінтеграції, Міністерство юстиції, Мінсоцполітики, МОЗ представники СБУ, Офісу генпрокурора та інші органі. Також законом передбачено, що до комісії можуть входити до п’яти представників громадських організацій, які працюють з темою захисту таких категорій осіб.

Ця комісія буде колегіально приймати рішення на підстав інформації, яка є в розпорядженні як відомств та органів, які представляють ті чи інші члени комісії, так і визначного переліку тих чи інших документів та доказів, які можуть бути прийняті за основу при прийнятті рішення комісії. Це можуть бути відомості від Міноборони щодо військовополоненого, якого дійсно затримали під час виконання завдань у збройному конфлікті з РФ. Чи відомості від правоохоронних органів щодо розслідування факту незаконного позбавлення волі тієї чи іншої особи в рамках збройного конфлікту. Дані від правозахисних організацій, дані свідків, інші документи, які можуть свідчити про той чи інший факт такого незаконного позбавлення волі, документи міжнародних організацій тощо.

У законопроєкті є момент про те, що допомогу не зможуть отримувати, наприклад, особи, щодо яких є вирок українського суду, який набув чинності, по злочинах, вчинених внаслідок збройного конфлікту і злочинах, пов’язаних із воєнними злочинами, злочинами проти миру і безпеки, проти національної безпеки, що були вчинені після початку збройного конфлікту. Або якщо щодо таких осіб наявне кримінальне провадження. У таких випадках розгляд заяв може бути призупинений.

Після прийняття позитивного рішення комісією, відомості про особу вносяться в єдиний реєстр осіб, щодо яких встановлено факт їх незаконного позбавлення волі внаслідок агресії проти України. Як тільки особа внесена в такий реєстр, вона набуває можливості реалізувати те чи інше право, передбачене законом.

Ігор Котелянець: Пані Маріє, як ви оцінюєте шанси на ухвалення законопроєкту про соціальний і правовий захист політв’язнів? Чи буде підтримка, за вашими відчуттями, в українському парламенті? І які подальші дії з підтримки ви плануєте чинити?

Марія Мезенцева: Ми на цей законопроєкт дуже очікували. Дана законодавча ініціатива належить президентові України, і ми впевнені, що фракція «Слуга народу» і не тільки, дуже чекали цього законопроєкту. Працюючи з правами людини в ПАРЄ, звідки ми нещодавно повернулися, ми додатково підняли тему захисту прав політв’язнів. Ми чекаємо на офіційну заяву президента ПАРЄ по питанню, наприклад, затримання кримських татар. Також я тісно спілкуюся з представниками Тристоронньої контактної групи гуманітарної підгрупи від України, які на кожному засіданні постійно піднімають питання обмінів політв’язнів, але нам поки що не готові давати навіть оновлені списки, а для України це питання №1.

Я впевнена, що зазначений законопроєкт отримає законодавчу більшість. Звісно, будуть обговорення, звісно тим, хто не спромігся жодного закону по Криму ухвалити протягом минулої каденції, може щось не подобатися, але практика показала, що закони, які стосуються, наприклад, корінних народів, скасування ВЕЗ «Крим», отримують єднання у голосах. Впевнена, що ми досягнемо в цьому успіху і долучимо всіх наших міжнародних партнерів.

Ми дуже чекаємо підтвердження представників Ради Європи на найвищому рівні щодо візиту до України, також з нетерпінням очікуємо Високу комісарку з прав людини Дуню Міятович. На окупованих територіях Донбасу вона не була, і в Криму вона не була. Ми з нею перебуваємо у постійному спілкуванні, і моєю головною метою є контроль обіцянок, які нам дають високопосадовці, наші міжнародні партнери.

Анастасія Багаліка: Чи легше буде, якщо ми вдосконалимо такі питання національного законодавства всередині країни, консолідувати зусилля міжнародних партнерів, більше тиснути на Російську Федерацію та домагатися якихось нових санкцій?

Марія Мезенцева: Однозначно так. Наші міжнародні партнери нас завжди запитують: «А що зі свого боку зробили ви?». От ми дійсно зможемо відзвітувати і по цьому законопроєкту, і це вагомий інструмент, зокрема, до тієї червневої резолюції по Криму, яку прийняли в ПАРЄ. Вона містить безмежну кількість порушень з боку РФ і ситуація навіть погіршилася: більше затримань кримських татар, проведення «виборів» у Криму і на Донбасі.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.  

 Створення цієї програми частково або повністю фінансується в рамках Фонду Прав Людини Посольства Королівства Нідерландів. Зміст та думки викладені в цьому випуску програми є відповідальністю авторів та не обов’язково відповідають позиції Посольства.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS