Фото: lexinform.com.ua
На яку допомогу можуть розраховувати полонені та хто підпадає під цю категорію? У Києві презентували новий законопроєкт, який спрямований на захист людей, позбавлених свободи через агресію до України. Повна назва законопроєкту — «Про соціальний і правовий захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України».
За більше, ніж п’ять років збройного конфлікту, в Україні досі не існує єдиного закону, де були б прописані гарантії для тих, хто через свої політичні переконання опинився у російської в’язниці або на так званому «підвалі» бойовиків.
Від початку бойових дій на Сході України різні автори написали 5 законопроектів, спрямованих на захист полонених, політв’язнів та їхніх родин. Кожен з документів мав свої недоліки, які врахували автори тепер вже шостого, законопроекту.
По-перше, вони визначили категорії людей, яких можна назвати незаконно позбавленими волі через збройну агресію проти України. Це люди, які були захоплені у полон на нині окупованих територіях Луганської та Донецької областей. Їх не можна називати політв’язнями, оскільки Україна не визнає присутність якихось політичних сил на тій території.
Це пояснила юристка, співавторка закону Ірина Лоюк.
Друга категорія —політичні в’язні — люди, яких захопили силовики Російської Федерації. Третя категорія — люди, які воювали за Україну та потрапили в полон, або їх заарештували в Росії.
«Ми намагалися зробити законопроект універсальним, тобто, врахувати не тільки ці ситуації, а й можливі подальші ситуації агресії проти України, тому законопроєкт має таку назву. Розуміючи, що агресію України можуть підтримувати і інші держави, ми також врахували цей момент — коли відбувалися захоплення у Білорусі і так далі», — зазначила юристка.
Законопроєкт, зокрема, передбачає грошову допомогу для незаконно позбавлених волі, а також для їхніх родин. Така допомога виплачується раз на рік.
Також одноразову грошову допомогу людина має отримати після звільнення, зазначає Лоюк.
Законопроєкт передбачає й безкоштовну медичну та психологічну допомога для тих, хто вийшов на волю; сприяння працевлаштуванню, а також надання ваучера на перенавчання.
Ірина Лоюк підкреслила — один важливий момент, прописаний у законопроєкті, — роботодавець має зберегти робоче місце за людиною, поки вона у полоні.
«Ми знаємо, що зараз розглядаються певні провадження щодо цивільних осіб, яких незаконно звільнили під час перебування у полоні», — додала співавторка законопроєкту.
Ірина Лоюк наголосила, що цей законопроєкт не діє для тих, хто вчиняв злочини проти України.
Ще один співавтор законопроєкту, юрист Української Гельсинської спілки з прав людини Максим Тимочко, зазначив — надавати статус буде спеціально створена міжвідомча комісія.
«Туди входитиме багато міністерств, органів державної влади, правоохоронні органи. Чому їх так багато? Тому що кожен з цих органів повинен опікуватися питаннями полонених і має вживати свої заходи, тому що, якщо цей закон про правовий і соціальний захист, він і передбачає питання політичного та дипломатичного характеру, тому що, коли людина захоплюється Росією, коли вона утримується у підвалах Донецька, Луганська, наш уряд також має вживати заходи для того, щоб ця інформація перебувала в установах Ради Європи, ООН. Всі вони братимуть у тому участь і вже не будуть говорити, що у них немає інформації про полонених», — додав Тимочко.
Дані про людей, які були незаконно позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України вноситимуть до створеного єдиного реєстру.
Міністерка з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Оксана Коляда зазначила: ще є час внести правки до законопроєкту. Ймовірно, після цього, президент України Володимир Зеленський винесе його на голосування, як невідкладний.
«Ми розуміємо, що це не кінцевий нормативно-правовий акт, що це — перший крок до обговорення норм цього закону. Будемо працювати спільно з профільним комітетом Верховної Ради для того, щоб цей законопроєкт було якнайшвидше винесено у зал до обговорення. Я знаю, 100%, що Офіс президента буде пропонувати президенту внести цей законопроєкт, як невідкладний», — зазначила міністерка.
Керівниця громадської організації «Блакитний птах» Ганна Мокроусова, яка також авторка законопроєкту, зазначила: цей законопроєкт розрахований і на тих, хто звільнився із полону кілька років тому.
Валентина Троян, Київ, Громадське радіо