Єнс Столтенберг: ексклюзивне інтерв'ю генсека НАТО Громадському радіо

Громадське радіо публікує ексклюзивне інтерв’ю із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Журналістка Анжела Бубеляк поспілкувалася з генсеком на полях саміту міністрів оборони НАТО у Брюсселі.

«Окрім розмови з генсеком НАТО, я прагнула подякувати Єнсу Столтенбергу за те, скільки він зробив для підтримки України, яку він здається прийняв особисто», — зазначає журналістка.

Далі ми публікуємо розмову з генсеком НАТО повністю.

— Пане генеральний секретар, ви нещодавно повернулися зі США, де багато говорилося про допомогу Україні, яка була заблокована деякими членами американського Конгресу. Я б сказала, що американська допомога становить левову частку підтримки України. Який «план «Б» НАТО, якщо США припинять допомагати Україні до або після президентських виборів?

Єнс Столтенберг: Наша увага зосереджена на «плані «А», який гарантує, що Сполучені Штати продовжуватимуть надавати підтримку Україні. 99% військової підтримки України надходить від союзників НАТО. Вкрай важливо, щоб Сполучені Штати продовжували відігравати таку важливу роль. Однак європейські союзники та Канада також надають істотну підтримку. Отже, нам потрібно, щоб усі союзники продовжували та не припиняли підтримку України.

— Наразі є публічні дискусії щодо того, щоб НАТО взяло на себе роль координатора допомоги Україні в рамках формату «Рамштайн» замість США. Чи є з цього приводу консенсус? Як це може відбуватись?

Єнс Столтенберг: Перш за все, найважливіше те, що союзники НАТО надають підтримку Україні, причому майже 100% військової підтримки надходить від союзників НАТО. Це було темою обговорення в НАТО з моменту повномасштабного вторгнення. Спосіб, у який ми організовуємо цю підтримку, не є найважливішим; важливо те, що підтримка продовжує надходити. Значна частина підтримки надається на двосторонньому рівні, а частина надається НАТО в рамках комплексного пакету допомоги, де ми допомагаємо розвинути оперативну сумісність з українськими силами. Певна підтримка надається Європейським Союзом і, звісно, США та Канадою, зокрема. У нас тривають дискусії щодо найкращого способу організації підтримки, щоб зробити її надійною, максимізувати стійкість і забезпечити найкращу можливу координацію. Проте прогнозувати результати цих дискусій ще зарано.

— Чи можете ви підтвердити, що існують такі дискусії щодо можливої заміни НАТО як координатора замість США?

Єнс Столтенберг: Ми не будемо вдаватися в подробиці дискусій всередині НАТО. Ми постійно обговорюємо багато питань, і хоча обговорювати різні питання добре, звітування про поточні обговорення ускладнить їх. Ми повідомимо світ, коли будуть прийняті рішення.

— Що стосується F-16, як ви думаєте, коли українські військові зможуть використати ці літаки в бою?

Єнс Столтенберг: Я буду обережним щодо спекуляцій, оскільки остаточне рішення ще не прийнято, але я сподіваюся, що це станеться якомога швидше. Нещодавно ми створили навчальний центр у Румунії, і я вітаю зусилля Нідерландів, Данії, Норвегії та всіх союзників у забезпеченні навчання, літаків і підтримки. Чим швидше, тим краще. Водночас важливо, щоб у разі використання F-16 у бойових діях в Україні українськими пілотами ці пілоти мали необхідні навички, досвід і підготовку.

Перепрошую, але, можливо, ви можете сказати нам, чи можна очікувати цього до кінця цього року?
Знову ж таки, я буду обережним. Проте до кінця цього року ми прагнемо забезпечити суттєве навчання не лише для пілотів, але й для техніків з обслуговування та всієї іншої інфраструктури, необхідної для роботи з такою передовою системою.

— Міністр оборони України заявив, що країна потребує на рік близько 2,5 мільйонів боєприпасів калібру 155 міліметрів. Як можна задовольнити ці потреби?

Єнс Столтенберг: Союзники НАТО повинні надати Україні значну кількість 155-міліметрових боєприпасів. Вони вже робили це понад два роки. Спочатку ми використовували власні запаси, але в довгостроковій перспективі це не є стабільним, оскільки зараз багато запасів НАТО вичерпуються.

Є три альтернативи: по-перше, збільшення власного виробництва для поповнення запасів і подальшої підтримки України; по-друге, придбання зброї за межами лінії НАТО, можливо, з країн Азії чи інших країн; і по-третє, суттєво сприяти збільшенню українського внутрішнього виробництва боєприпасів.

Я вітаю винахідливість і навички, продемонстровані українською оборонною промисловістю у збільшенні виробництва не лише стандартних 155-міліметрових артилерійських снарядів, але й безпілотних літальних апаратів, безпілотних морських апаратів та інших систем, які довели високу ефективність у завданні великих втрат збройним силам Росії.

— Чи відомо НАТО про якісь плани України щодо наступу цього року?

Єнс Столтенберг: Вкрай важливо дати українському політичному та військовому керівництву оголосити про свої плани на рік. Роль НАТО полягає у наданні підтримки та навчання, і ми продовжуватимемо це робити.

— Кілька країн НАТО попередили, що Росія може напасти на членів Альянсу в найближчі роки. Чи має НАТО конкретні дані щодо можливих атак? Чи буде це на кшталт повномасштабного вторгнення в Україну? І чи це очікується після можливої «поразки України» або під цієї війни?

Єнс Столтенберг: Хоча ми визнаємо, що світ став більш небезпечним для союзників НАТО, Альянс значно зміцнився з 2014 року, особливо після незаконної анексії Криму. НАТО здійснило історичне посилення колективної оборони. У відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році НАТО мобілізувало підтримку України, активізувало оборонні плани і розгорнуло більше військ у східній частині Альянсу, щоб відмовити Путіна від нападу на союзників по НАТО. Наразі немає жодних ознак неминучої загрози проти будь-якого члена НАТО, але ми не сприймаємо мир як щось гарантоване.

— Чи варто союзникам по НАТО збільшити витрати на оборону до рівня часів Холодної війни?

Єнс Столтенберг: Хоча НАТО розраховує на те, що всі члени Альянсу мають витрачати щонайменше 2%, насправді багато членів Альянсу перевищують цей поріг, а деякі з них виділяють більше 2%. Сполучені Штати, а також більші члени Альянсу, такі як Польща, перевищують цей показник, причому Польща лідирує, виділяючи майже 4%. Країни Балтії та інші також виділяють значно більше коштів. Таким чином, на саміті НАТО ми колективно погодились, що цільовий показник у 2% слугує не стелею, а мінімумом, а скоріше базовою лінією для наших фінансових зобов’язань.

— У нещодавній своїй заяві Дональд Трамп згадав про заохочення Росії «нападати на союзників по НАТО, які не сплачують рахунки». Чи можемо ми очікувати, що Трамп, у разі перемоги на виборах, не активує 5 статтю про колективну оборону або навіть не виведе США з НАТО?

Єнс Столтенберг: Я впевнений, що, незалежно від результатів виборів, Сполучені Штати залишаться вірним союзником НАТО. У США існує двопартійна підтримка НАТО, і це відповідає їхнім інтересам безпеки — мати сильне НАТО. Критика зосереджена не на самому НАТО, а на союзниках НАТО, які не виконують зобов’язань щодо витрат. Наразі союзники по НАТО активно збільшують свої оборонні інвестиції.