З обов'язкових предметів українську мову абітурієнти складають найгірше — директор Українського центру оцінювання якості освіти

— З року в рік ми спостерігаємо дві тенденції, які посилюються. Передусім це збільшення тих, хто бажає і складає ЗНО з англійської мови. Саме на популярність цієї іноземної мови щороку вказує статистика реєстрації у порівнянні з німецькою, французькою та іспанською мовами, де кількість зареєстрованих не сягає декількох тисяч, тоді як на англійську мову у нас цього року рекорд — понад 90 тисяч учасників зареєструвалися на цей предмет.

Друга тенденція — поступове зменшення кількості абітурієнтів, які обирають вузькопрофільні предмети. Йдеться про фізику або хімію. Якщо ситуація з фізикою у порівнянні з минулим роком дещо стабілізувалася, кількість абітурієнтів, які обирають цей предмет, у порівнянні з минулим роком не сильно змінився (понад 20 тисяч), то ситуація з хімією нас напружує, тому що другий рік поспіль ми спостерігаємо скорочення кількості охочих складати цей предмет. Їх не більше 12 тисяч. В умовах «хіміїзації»нашого життя це є дивним, тому що ринок праці, пов’язаний з хімією є доволі потужним.

Географія, біологія є надзвичайно популярними серед наших абітурієнтів. Ці два предмети приблизно однаково тримають кількість. Понад 70 тисяч учасників. Це пов’язано з умовами вступу. Це і туризм. І міжнародна економіка, і фармакологія, і медичні заклади, які вимагають біологію як профільний предмет.

— Це ми говоримо про кількісні показники. А про якісні?

— Все залежить від тієї вибірки, яка до нас приходить щороку. Це так само, як і в школі. В цьому році вчитель бере доволі сильний клас і не може натішитися, що учні знають його предмет дуже добре, а наступного року клас може бути слабеньким. Загалом ми можемо ствердно говорити лише про українську мову та літературу, тому що цей предмет загальнообов’язковий для всіх. Знання наших абітурієнтів з української мови як державної підсумкової атестації в цьому році підтвердили, що воно бажає бути значно кращим. Наші абітурієнти доволі слабо можуть формулювати власні думки, структурувати власне висловлення. Трохи більше 2% учасників тестування з цього предмета не змогли написати власне висловлення, яке б перевищувало 100 слів. З року в рік ми не спостерігаємо покращення саме мовленнєвої вправності наших абітурієнтів.

Можливо, ми можемо більш-менш впевнено говорити про історію та математику, тому що це обов’язковий предмет, який вони мають обрати з пари, але це для складання державної підсумкової атестації.

— З трьох предметів українську мову знають найгірше?

— Так.

Всю розмову слухайте у доданому звуковому файлі.