За 5 метрів від мене розірвалася міна — жителька Гірського
За 5 метрів від мене розірвалася міна — жителька Гірського
0:00
/
0:00

За 5 метрів від мене розірвалася міна — жителька Гірського

Три з половиною тисячі мирних жителів та понад чотири тисячі українських військовослужбовців загинули за вісім років війни в результаті обстрілів бойовиками. Такі цифри надало Управління Верховного комісара ООН з прав людини. За їхніми підрахунками, з 14 квітня 2014 року по 31 січня 2021 року загальна кількість людських втрат в результаті конфлікту склала 43 тисячі. Ця цифра щодня продовжує зростати. Щодня незаконні збройні формування порушують оголошене перемир’я і використовують зброю, заборонену Мінську домовленостями.

«Оце спальний корпус. Тут три поверхи. З цього боку вибиті усі шибки. Все вилетіло. Всі вікна попадали», — говорить директорка Гірської обласної спеціалізованої школи-інтернату Любов Маркова.

Фото: Яніна Львутина

Так вона згадує події січня 15 року. Тоді навчальний заклад незаконні збройні формування обстріляли з реактивної системи «Град». Снаряд калібром 122 міліметри, розірвавшись, виніс 33 вікна, пошкодив дах та меблі. Все це відбулося о першій годині дня. Персоналу пощастило, що тоді в будівлі дітей не було. На допомогу в ліквідації наслідків швидко відгукнулися українські військовослужбовці.

«Завдяки військовим ми зробили це дуже швидко, закрили всі вікна: натягнули ковдри, поліетилен. Систему (опалення — ред.) врятували, нічого не розмерзлося. Ось така нам була допомога. І потім, як дах протікав, вони також лазили на дах, допомагали, тому що посікло покрівлю», — говорить Любов Маркова.

Нещодавно військовослужбовці зрізали на території цього інтернату старі дерева, які погрожували знову пошкодити дах установи. І це не поодинокі випадки допомоги місцевому населенню. Українські армійці із задоволенням допомагають мирним жителям у вільний від несення служби час. На жаль, в останній місяць вільного часу дуже мало. Противник став порушувати перемир’я практично щодня. Використовує і калібри озброєння, заборонені Мінськими домовленостями.

Михайло, військовий/Фото: Яніна Львутина

«Чотири, п’ять, нуль», — так про те, що на спостережному посту поки що тихо доповідає по армійському польовому телефону військовослужбовець Михайло.

Це позиції українських армійців поблизу населеного пункту Золоте-4 на Луганщині. Обстріли тут майже щовечора та щоранку.

«Почало стріляти: РПГ прилітало, СПГ було, стрілецька зброя. Тут навіть нам в окоп деколи залітає. Пролітає так, що навіть пройти не можна. На сусідній пост прилетіло, пацанові в п’ятку осколок залетів, зараз в госпіталі. 120 міномет. Минулого тижня була така ситуація: хлопці бліндаж робили, а їм через безпілотник кинули ВОГ-25», — говорить військовий.

На цих позиціях багато чоловіків, які перебувають у лавах української армії з 2014 року, коли почався конфлікт на Донбасі. Кожного вдома хтось чекає. За вісім років війни бійці добре зрозуміли ціну незалежності, каже Михайло.

«Найважче втрачати друзів, з якими був в учебці. Уже трьох пацанів немає з тих, з ким був в учебці. Саме у 2014 році й загинули».

Ігор, військовий/Фото: Яніна Львутина

Український військовослужбовець Ігор за вісім років війни бачив багато крові, каже що це ціна незалежності.

«Взяти Другу світову війну, взяти зараз… Дуже багато крові та втрат — це ціна незалежності, як показує історія», — говорить Ігор.

Від дій незаконних збройних формувань страждає і місцеве населення. Так, 18 серпня, за 40 хвилин обстрілу по населеному пункту прилетіло шість пострілів з ручного протитанкового гранатомета, три міни з міномета 82 калібру і сім пострілів зі станкового протитанкового гранатомета. Місцева жителька Марина ввечері поверталася додому. Вона дивом вціліла, сховавшись за вугільним сараєм. Осколки від розриву снаряда посікли плечі, руки, стегна та ноги.

Марина/Фото: Яніна Львутина

«Увечері я йшла від дідуся, за яким доглядаю. Було десь о пів на восьму вечора. Був обстріл. Коли йшла дорогою, почула постріл. Правда, він був десь далеко. Порахувала, як ми зазвичай робимо, коли має прилетіти. Ну, ніби тихо було. Потім чую, що десь шелестить в повітрі снаряд. Присіла. Це, напевно, мене і врятувало. За п’ять метрів від мене розірвалася міна», — говорить Марина.

Яніна Львутина, Луганщина, Громадське радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини