За все хороше, проти всього поганого: як розпізнати порожні обіцянки політиків перед виборами
Що обіцяють виборцям кандидати в нардепи? Які обіцянки вони давали раніше та які з них виконали? Яким обіцянкам взагалі не варто довіряти? Про це та багато іншого говоримо з Катериною Пітєніною, головною редакторкою «Слово і діло» — порталу, який уже десять років моніторить обіцянки українських політиків і чиновників.
Про портал «Слово і діло»
Ми працюємо вже десять років. Пишаємося тим, що не створені під якісь вибори, а справді систематично працюємо, відстежуємо обіцянки чиновників, чинних політиків та тих, які хотіли б стати політиками — на їхні обіцянки також звертаємо увагу, але, звичайно, не моніторимо настільки, щоб перевіряти виконання.
Чиї обіцянки ми відстежуємо? Адміністрація президента, сам президент, керівник Адміністрації і його заступники, Кабінет міністрів України, усі народні депутати Верховної Ради, мери найбільших міст України і голови обласних державних адміністрацій, керівники центральних органів виконавчої влади. Щодо кожної обіцянки ми маємо докази виконання або невиконання. Все це збираємо і показуємо.
Не так важко зібрати обіцянки — важко перевірити та надати коректний статус обіцянці. Є речі, які абсолютно нелінійні, щодо яких навіть нам в редакції доводиться сперечатися, бо ми не можемо дійти однозначного висновку: чи виконана обіцянка, чи ні. В цьому і полягає наша робота і основний акцент саме на цьому.
Чи обіцяв Зеленський знизити тарифи?
Я говорила про це ще до Геруса (Андрій Герус — представник президента в Кабміні — ред.). Тоді всіх це дуже обурило, але для нас це взагалі не питання. Ми знаємо чітко, що такої обіцянки не було, хай там навіть мені надсилають шматки відео, де всі сидять на круглому столі й обговорюють, які жахливі нині тарифи. Критика нинішніх тарифів зовсім не означає обіцянку, що вони змінять це в майбутньому. Ми не можемо додумувати. Є певні формулювання-індикатори, за якими ми розуміємо, це обіцянка, чи ні.
Маніпуляції з абстрактними обіцянками
Згадайте борди «Прийде весна — саджати будемо». Всі запитують: «От чому ви не зафіксували цю обіцянку?» Вибачте, а яка це обіцянка? Як ми будемо її верифікувати? Що значить «будемо саджати»? Нібито є конкретика, але ми розуміємо, що це лозунги. Так само, як «Жити по-новому». Що б змінилося від того, якби ми це зафіксували і як би ми потім розбили лоба, коли б доводили, виконано це чи ні?
Можна згадати безліч прикладів, коли політики маніпулюють і говорять абстрактні речі. Наприклад, коли Саакашвілі став керівником Одеської адміністрації, він сказав: «Я зроблю Одещину перлиною Чорного моря». Ми дуже сміялися, бо як визначити: є вона перлиною Чорного моря вже зараз чи от-от такою стала?
Обіцянки не за профілем, або На що не може вплинути народний депутат?
Це найбільш поширена проблема. Судова гілка влади потерпає від цього, бо всі депутати обіцяють когось посадити. Це дуже смішно. Колись цим часто зловживав і Генеральний прокурор, вже потім перестав давати такі обіцянки й почав бути більш лаконічним у цьому питанні.
Багато хто обіцяє дивні речі, які від них не залежать. Тому тут запитання до виборців, які мусять орієнтуватися та розуміти, що не в компетенції того чи іншого політика.
Всі щось обіцяють — то як розібратися?
Я закликаю дивитися, хто і як виконував обіцянки раніше, які обіцянки для вас важливі, а які ні. Можливо, людина не виконувала обіцянки, які для вас в принципі не мають значення.
Я дуже раджу виборцям: коли робите вибір, відкривайте програму на сайті ЦВК, читайте та шукайте конкретику. Бо часто коли починаєш читати програми, бачиш, що там «за все хороше, проти всього поганого».
Ми часто стикаємося з тим, що в передвиборчій програмі немає жодної обіцянки. Тому що люди, наприклад, пишуть: «В Україні не має бути війни» — а я тут ніби ні до чого й потім ви з мене нічого не спитаєте.
Дивіться на програми скептично: чи зможете ви через 4-5 років взяти в руки цю програму і чи зможете власноруч поставити якісь бали, що виконано, а що — ні. Якщо там написано, що «Україна не має бути зубожілою», то як ви це зможете перевірити?
Є дуже велика категорія обіцянок, які стосуються народу й владних повноважень. І у Зеленського було чимало таких обіцянок, такі обіцянки давали й чинні народні депутати, які вже завершують свою діяльність на посаді. Я б особисто не довіряла таким обіцянкам. Стільки разів уже обіцяли людям народовладдя, право законодавчого вето, законодавчої ініціативи, і це настільки не схоже на правду. Потім ніхто не вносив такі законопроекти. Вніс хіба Різаненко — я так підозрюю, для того, щоб ми поставили «виконано». Здається, депутат Лабазюк на одному ефірі зі мною сказав, що багато депутатів вносять законопроекти лише для того, щоб «Слово і діло» написало потім: «виконано». Це прикро, але, з іншого боку, це й радує, бо ми розуміємо, що хоч якимось чином змушуємо їх бути більш відповідальними.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.