Закон про воєнних злочинців може врятувати життя людей у полоні на Донбасі — Козловський

Наразі в національному законодавстві України немає покарання за тортури та знущання, які чинилися на окупованих територіях України. Їх можна кваліфікувати тільки в рамках Кримінального кодексу, а в ньому настільки тяжкі злочини не передбачені.

Про це у програмі «Звільніть наших рідних» поговорили з колишнім полоненим, кандидатом історичних наук Ігорем Козловським.

• Законопроєкт про воєнні злочини – документ, що пропонує внести до Кримінального кодексу відповідальність за умисні вбивства, тортури, насильницькі зникнення або нелюдське поводження з цивільними або військовополоненими, незаконну депортацію і колонізацію, примусову мілітаризацію, невибіркові обстріли цивільного населення та об’єктів в умовах збройного конфлікту. Йдеться про дії бойовиків та окупаційної влади на окупованих територіях України.

Ігор Котелянець: Пане Ігорю, як людина, яка пережила полон, яка була там дуже довго, потерпала від різних тортур, як ви особисто вважаєте, чи цей закон якось допоможе досягти справедливості?

Ігор Козловський: Це не предмет віри, а законодавчий акт, спрямований на те, щоб побудувати Україну як правову державу. Такі документи вкрай необхідні. Адже всі, хто так чи інакше пройшов через полон, через незаконні затримання, перебування в нелюдських умовах, через катування, ті, хто не вижив у полоні, потребують справедливості. Зрозуміло, що не всі ті люди, які катували та вбивали, знайдуть належне покарання, але цей закон важливий для того, щоб вони розуміли, що всі їхні дії так чи інакше є порушенням людяності, що вони будуть відповідати. Також добре подумають ті, кого ще хочуть залучити до цих тортур, адже у цього закону немає терміну давності.

Ігор Котелянець: По суті цей законопроєкт про воєнні злочини направлений проти тих людей, які внаслідок війни скоювали жахливі речі як на території Донбасу, так і Криму та Росії. Ви вважаєте, що на цих людей, які готові катувати та знущатися, вплине інформація про те, що зроблено перший крок до ухвалення цього законопроєкту?

Ігор Козловський: Так, є люди, тваринна основа яких розквітає у період безкарності. Для них війна – це поштовх випускати звіра для того, щоб отримувати насолоду. Це так звані соціопати або психопати. Є люди, які змушені були це робити. Вони цього стидаються і намагаються так чи інакше говорити про те, що вони просто виконували наказ. Є люди, які настільки бояться, що вони будуть покарані, що катують у спеціальних умовах. Наприклад, мене катували з мішком на голові, щоб я своїх катів не бачив. Безумовно, вони слідкують за українським законодавством у цьому напрямку. Цей закон може врятувати життя хоча б одного-двох людей, що вже буде перемогою.

Ігор Котелянець: Ми розуміємо, що великих зусиль і великої сміливості мають докласти люди, які були жертвами тортур і знущань, аби звернутися до правоохоронних органів та судів для того, щоб боротися за цю справедливість. Особисто ви, коли буде ухвалено цей законопроєкт, готові будете звернутися до правоохоронних органів для того, аби конкретні люди понесли відповідальність за те, що вони робили з вами й з тими, хто був поруч із вами у Донецьку?

Ігор Козловський: Так, я усвідомлюю відповідальність. Окрім того, я є учасником цих процесів, які покликані привернути увагу суспільства, аби підтримати тих, хто все ж таки наважився розповісти. А там же страшні моменти, починаючи від ґвалтування та інших речей, які не кожна людина здатна розповісти.

Багато хто не буде розповідати, тому що люди хочуть забути.

Ігор Котелянець: Як ви гадаєте, чи здатне ухвалення законопроєкту вплинути на так звані обміни? Адже там є як герої, так і не дуже. Деякі до того як потрапити у полон, чинили певні незаконні дії.

Ігор Козловський: Більш того, вони були учасниками катувань, самі перебуваючи у полоні. Але я б не сказав, що це є головною перепоною. Головною перепоною є те, що з самого початку це звільнення полонених стало обміном, тобто фактично економічною категорією. А якщо є економічна категорія, то є і торгівля. А ця торгівля означає, що можна не розглядати це як гуманітарну проблему, а лише як проблему політичну.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково показує офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS