Президент України Володимир Зеленський запропонував доповнити закон «Про очищення влади» і внести до нього людей, які були високопосадовцями з 2014 до 2019 року. Відповідний законопроект внесений до Верховної Ради 11 липня.
Крім того, президент вважає з доцільне люструвати не тільки високопосадовців, але й депутатів всіх рівнів та навіть кандидатів на ці пости, а конкретно – пропонує статтю 2 цього закону доповнити новим пунктом такого змісту: «кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидатів на пост Президента України, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів та старост у порядку, визначеному законодавством».
Також люстрація має торкнутися всіх суддів цього часу і адвокатів.
Цю тему прокоментує колишня виконувачка обов’язків Департаменту з питань люстрації Анна Калинчук. Зараз вона представляє «Громадський комітет з питань люстрації».
В жовтні 2014-го року в Україні запрацював закон України про очищення влади, більш відомий як закон про люстрацію. Цим законом встановлюється заборона впродовж п’яти або десяти років обіймати будь-які посади в державному управлінні – і в державних органах, і в органах місцевого самоврядування — певним категоріям осіб, окрім виборних посад.
Цей закон передбачає п’ять найбільших критеріїв, за якими здійснюється оця заборона доступу – так званий критерій очищення влади.
Перший – якщо особа обіймала посаду сукупністю в один календарний рік в проміжок часу з 2010 по 2014-ий рік. Це посади високого рівня: склад Уряду, керівники податкових органів областей, прокуратур, Генеральної прокуратури. Цей критерій називається автоматичний — за посадою.
Другий критерій – той самий перелік посад, але якщо особа обіймала посаду в період зими 2013-2014-го року та не звільнилися за власним бажанням.
Третій критерій – «комуністичний», тобто це причетність до КДБ, Комуністичної партії, сфер впливів інших держав.
Четвертий критерій – майнова люстрація, якщо посадовець не може пояснити походження коштів і їх законність за час перебування на державній службі, і це не співрозмірно з усім майном, яке в нього наявне.
П’ятий критерій — стосується подій Революції Гідності, тобто люстрація за рішення, дії чи бездіяльність, які призвели до масових порушень прав людини під час акцій масових протестів. Це стосується і суддів, і працівників правоохоронних органів, зокрема.
Впродовж двох років з моменту вступу закону в силу було передбачено, що люстраційну перевірку проходять абсолютно всі чиновники на території України. Так і відбулося. На сьогодні в Єдиному державному реєстрі осіб, до яких застосовані оці заборони, приблизно 920 людей. Загалом ця цифра ніколи не перевищувала 1000 людей.
Важливо зрозуміти, що закон передбачає момент «самолюстрації», коли посадовець, розуміючи, що до нього застосовується заборона, може написати заяву на звільнення за власним бажанням. В такому випадку він не вноситься в реєстр, але його усувають від державного управління, що кореспондує меті закону. Це не означає, що ці особи уникнули люстрації, як, наприклад, Лукаш, Портнов, які не містяться в державному реєстрі, але якби ці особи наразі претендували на будь-яку посаду в державному апараті, то таким особам було б відмовлено, оскільки вони відповідають критеріям очищення влади.
Посада пана Богдана – це той рівень посад, який виступає критерієм очищення влади. Крім цього, посада, яку він наразі обіймає – голова Адміністрації президента – це посада, до якої також застосовуються люстраційні заборони. Таким чином Богдан абсолютно потрапляє під дію закону про очищення влади, указ про його призначення є незаконним. Але команда президента перейменувала Адміністрацію президента на Офіс президента, таким чином технічно обійшла закон про очищення влади, так як серед переліку посад в законі вже не міститься такого органу як Офіс президента. Так вони юридично прикрили те, що Богдана не звільнено через те, що він підпадає під дію закону про люстрацію. Юридичної відповідальності за це не буде, адже це не є порушенням в розумінні адміністративної чи кримінальної відповідальності, але в межах адміністративного судочинства такий указ про призначення Богдана підлягає судовому оскарженню.
Громадський люстраційний комітет подав позов до Касаційного адміністративного суду з вимогою визнати протиправним та скасувати указ президента про призначення Богдана. Суд першої інстанції взагалі відмовився розглядати цю справу, сказавши, що ми як організація не є суб’єктом цих відносин, і ми не маємо право це оскаржувати. Але ми подали апеляцію до Великої палати Верховного суду, вона відкрила провадження, і буде розглядати, чи правомірно суд першої інстанції відмовився розглядати наш позов.
Законопроект, який подав президент про розширення люстрації, нежиттєздатний з тих причин, що він суперечить положенням Конституції України та європейським стандартам. Це стосується того, що президент пропонує застосувати дію люстраційний заборон на народних обранців, і не лише парламентарів, а й депутатів всіх рівнів – обласних, районних, міських, селищних, сільських рад. Цього не може відбутися, оскільки, по-перше, Конституція України говорить, що виборче право не може бути обмежено ніким, по-друге, європейські стандарти рекомендують не застосовувати люстрацію до виборних посад.
Окрім цього, є процедурний момент. Відповідно до регламенту Верховної Ради, законопроект, який внесений до парламенту, що закінчив свою каденцію, і який не включений до порядку денного, не створює юридичного обов’язку розглядати його новому скликанню парламенту. Тобто якщо президент після переобрання Верховної Ради України не внесе законопроект повторно, то такий законопроект взагалі не буде розглядатися парламентом.
З приводу конкретно цих норм, які пропонує президент, то це так зване розширення люстрації на чиновників часів Порошенка, адвокатів, суддів, що може стати абсолютним колапсом, адже якщо закон вступить в дію, в країні не буде жодного судді, який здійснюватиме правосуддя.
Тому, як на мене, цей законопроект спрямований суто на передвиборчу агітацію, на отримання політичних дивідендів та бонусів.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.