Залишайтесь у теплі: як неопалюване приміщення впливає на наш організм?

Залишайтесь у теплі: як неопалюване приміщення впливає на наш організм?

Коли ми чуємо про «смертельний холод», то зазвичай згадуємо про полярних дослідників, у яких на бороді застигли бурульки, та альпіністів, що підкорили Еверест, або ж про почорнілі пальці — моторошний наслідок обмороження.

«Саме тому я скептично поставився до пропозиції взяти участь в «експерименті зі впливу холоду», який відбувався за температури 10 градусів за Цельсієм. Так, +10℃», — пише автор статті на ВВС Джеймс Ґаллагер.

«Для мене це прохолодно, але у жодному разі не так, щоб аж морозом по тілу дерло. Нам же точно треба нижча температура, щоб відчути явний дискомфорт, правда? Я помилявся».


Громадське радіо підготувало переклад і адаптацію статті журналіста та кореспондента з питань здоров’я та науки BBC Джеймса Ґаллагера про те, як холод у кімнаті на нас впливає насправді, та що ми можемо з цим зробити.


«Це тільки здається, що температура помірна, однак насправді це виклик для нашого організму», — каже професор Деміан Бейлі з Університету Південного Уельсу.

Дослідник запросив журналіста у лабораторію, щоб дослідити вплив холодних будинків на наше тіло і причини, чому, на перший погляд, помірні температури можуть стати смертельними.

«10 градусів — це середня температура оселі, в якій житимуть люди, що не мають можливості її обігріти», — пояснює професор Бейлі. Як з’ясувалось, така температура сильно впливає на серце, легені і мозок.


Читайте також: Кількість людей в Україні, які живуть за межею бідності, від 24 лютого збільшилася в десять разів


Журналіста завели у кліматичну камеру з блискучими металевими стінами і товстими важкими дверима. У цьому герметичному приміщенні науковці можуть встановити точну температуру, рівень вологості та кисню.

«Мене обдало потоком теплого повітря температурою 21℃. План був такий: розпочати з 21℃, опустити до 10℃ і слідкувати, як моє тіло реагує на прохолоду».

Джеймса Ґаллагера підключили до «безлічі сучасних штук» для найглибшого аналізу, що тільки був у житті журналіста. «Моя грудна клітка, руки і ноги були вкриті моніторами для відстеження температури тіла, пульсу і тиску«.

«Ви будете схожі на когось із “Зоряних війн”», — сказав професор Бейлі, поки під’єднував ще один датчик до тіла.

Апаратуру встановили для спостереження за кров’яним потоком у мозку журналіста, ультразвук перевіряв сонні артерії на шиї, а сам Джеймс Ґаллагер видихав у величезну трубку, яка аналізувала повітря з легень.

Зовнішній вигляд журналіста — це не його вибір. Науковцям потрібен був безпосередній доступ до шкіри, щоб провести експеримент/Фото BBC

Ось і проведені необхідні вимірювання. Тепер науковці знають, як реагує організм журналіста за комфортної температури у 21℃. У кліматичній камері вмикаються вентилятори і поступово холодне повітря заповнює простір.


Читайте також: «Наша квартира схожа на смітник»: як Київ пережив наймасштабнішу ракетну атаку (ФОТО)


«Ваш мозок аналізує стан крові і температуру, а потім надсилає сигнали до інших частин тіла», — розповідає професор Бейлі. Основна ціль організму — зберегти температуру найважливіших органів, зокрема серця і печінки, на рівні 37℃.

«Тоді я все ще не знав про глибинні зміни всередині мого організму, однак зовнішні ознаки вже почали проявлятись», — каже журналіст. «Коли температура у камері опустилась до 18℃, я вже не пітнів, а волосся на руках почало ставати дибки, щоб утеплити тіло».

  • «Наука каже, що 18℃ — це переломний момент… Тіло починає працювати над тим, щоб зберегти свою температуру», — пояснює професор Бейлі.

Далі пальці журналіста побіліли і почали мерзнути. Кровоносні судини почали закриватись, щоб зберегти теплу кров для найважливіших органів (це називається «вазоконстрикція» або простіше — звуження судин — ред.).

У жінок ці процеси почались би швидше. «Жінки взагалі гостріше відчувають холод. Через гормони (естроген) їхні кровоносні судини на руках і ногах більш схильні звужуватись… Саме тому нам частіше буває холодно», — каже докторка Клер Еґлін з Університету Портсмута.

Журналіст Джеймс Ґаллагер починає тремтіти за температури 11.5℃ — це м’язи починають трястись, щоб згенерувати тепло. Коли температура сягає 10℃, вентилятори вимикаються. «Я відчував себе некомфортно, але не змерз. Однак поки ми повторювали усі необхідні вимірювання на нижчій температурі, я швидко зрозумів: я помилявся, що 10℃ на мене не вплинуть».

І недивно: тіло дуже активно працює за 10℃.

Оригінал BBC, переклад та адаптація Громадського радіо

«Мене шокувала зміна припливу крові до мозку і те, наскільки більше часу мені знадобилось, щоб завершити гру, де потрібно було розсортувати фігури за формою. Я б не хотів робити шкільне домашнє завдання у холодній кімнаті чи мати ось це відчуття, подібне до деменції».

«У мозок потрапляє менше крові, тому він отримує менше кисню і глюкози. Це негативно впливає на розумову діяльність», — каже професор Бейлі.


Читайте також: Потрібна правда, а не паніка: чи закликав гендиректор ДТЕК виїжджати з України?


Однак тілу журналіста вдалось упоратись з основною метою — підтримувати свою температуру — хай і для цього йому треба було добряче попрацювати: кров циркулювала інтенсивніше, серце билось сильніше, а пульс підскочив.

«Ось це підвищення тиску збільшує ризик інфаркту та інсульту», — розповідає професор Бейлі. «Сама кров теж змінюється: вона стає схожою на патоку. І ця густа кров може спричинити небезпечну закупорку». Саме тому серцеві напади та інсульти частіше трапляються взимку.

Фото: ВВС

На щастя, журналіст мав «чудову судинну систему», однак літні люди та люди зі слабким здоров’ям серця знаходяться у зоні ризику через подібні внутрішні зміни.

«Дані свідчать про те, що холод більш смертоносний, ніж спека. Під час похолодання трапляється більше смертей, ніж під час потепління», — каже професор Бейлі: «Тому я впевнений, що необхідно привернути увагу до небезпеки, що може спричинити холод».


Читайте також: Думки про самогубство, байдужість, втрата апетиту та сну: що потрібно знати про сезонну депресію


Холод також сприяє вірусам

Холод також допомагає багатьом інфекціям, поширеним взимку, зокрема грипу, а також частіше провокує пневмонію — запалення легень через інфекцію. Віруси швидше поширюються, адже ми частіше бачимось з іншими у приміщеннях із закритими вікнами, де свіже повітря не «видуває» віруси.

Холод також допомагає вірусам вижити поза межами нашого тіла, а холодне повітря містить менше вологи, яка зазвичай затримує віруси.

Сухе повітря дозволяє вірусам долати більші відстані, каже професорка Акіко Івасакі, імунобіологиня Єльського університету. Вона провела експерименти, які показали, що вдихання холодного повітря впливає на те, як імунна система працює у носі: «За нижчих температур ваша імунна відповідь менш активна, і це може дозволити вірусу швидше множитись у носі».

Як ми можемо собі допомогти, коли немає опалення?

В ідеальному світі ми б всі вмикали опалення як мінімум на 18℃. Коли це неможливо, тоді ми маємо готуватись ніби до альпіністської експедиції, каже професор Бейлі.

Ось його рекомендації:

  • носити речі, які зберігають тепло, наприклад одяг із вовни;
  • пам’ятати, що рукавички та шкарпетки важливіші за шапку (однак вовняна шапка теж допоможе);
  • перейти на дієту з більш високим вмістом вуглеводів;
  • піднімати температуру тіла: регулярно бути у русі, а не сидіти на стільці чи дивитись телевізор.

Читайте також: Як отримати в допомогу від держави дрова для опалення?


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини