16 лютого виповнюється 40 днів відтоді, коли іранські військові збили український «Боїнг», що летів з Тегерану до Києва. У аеропорту «Бориспіль» гендиректор компанії «Міжнародні авіалінії України» та українські посадовці відкрили закладний камінь на місце, де буде меморіал пам’яті жертв катастрофи. Між тим досі незрозуміло, коли та яку компенсацію Іран виплатить родичам жертв і кому офіційний Тегеран дозволить розшифрувати бортові самописці.
Біля терміналу D в аеропорту «Бориспіль» грає жалобна музика. Поруч зібралися родичі, близькі та знайомі українців, які 40 днів тому загинули на борту українського «Боїнга» авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України». Біля терміналу відкривають закладний камінь на місці, де буде сквер і меморіал на честь жертв катастрофи. Президент МАУ Євгеній Дихне помітно хвилюється.
«Ми хочемо, щоб було місце, де б наші екіпажі залишали перед вильотом біль, щоб виконувати обов’язок на борту, а після повернення пам’ятати своїх товаришів», — каже Євгеній Дихне.
Восьмого січня іранські військові збили неподалік Тегерану пасажирський «Боїнг» авіакомпанії МАУ. Загинули 176 людей. Дев’ятеро з 11 українців на борту літака були членами екіпажу.
Працівник авіакомпанії МАУ, другий пілот «Боїнга-737» Артем Виноградов знав майже весь екіпаж.
«Нас завжди вчать долати будь-які проблеми, відмови, нештатні ситуації. І коли казали щось про технічну несправність, це було таке, що на голову не натягнеш. Повертаєшся до цього моменту і думаєш: хлопці нічого зробити не могли. Літак падав, горів — і все», — ділиться думками пілот.
У збитому літаку загинули громадяни семи країн. Сьогодні на пам’ятній церемонії — посли та дипломати Великої Британії, Швеції, Канади, Ірану, Афганістану. Посол Афганістану в Україні Сардар Мохаммад Рахманогли згадує своїх співвітчизників:
«Співчуваємо вашому горю, тому що у нас теж у цьому авіалайнері загинули 14 афганців».
Посол Ірану в Україні Манучехр Мораді присутній на церемонії, проте не робить заяв. Про відповідальність іранської влади говорить міністр закордонних справ України Вадим Пристайко. Пояснює: переговори з Іраном тривають. Проте ще не відомо, яку компенсацію країна заплатить родичам кожного загиблого. І досі незрозуміло, хто буде розшифровувати бортові самописці.
«Міжнародні договори вимагають від іранської сторони (діяти) в короткий термін, без затримки, як сказано в Чиказькій конвенції. Визначений короткий термін. Ми, всі 5 країн (країни громадянства жертв, а саме Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія та Швеція — ред.), вважаємо, що цей термін вичерпується, нам треба рухатися якомога швидше. Після цього країна, яка не має достатніх технічних можливостей, має право звернутися до інших країн, які мають такі можливості. Тому згадувалася у ваших запитаннях Франція як країна, яка володіє програмними можливостями зчитати надзвичайно важливу критичну інформацію», — розповідає Пристайко.
Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф 15 лютого заявляв, що Іран не зможе розшифрувати чорні скриньки. Проте не планує передавати їх іншим країнам. Секретар Ради нацбезпеки та оборони Олексій Данілов вранці 16 лютого повернувся з Тегерану.
«Скриньки пошкоджені. І це трохи заважає тому, щоб ми з вами це зробили набагато швидше, ніж би нам цього хотілося. Як тільки все буде готово, скриньки будуть розкриті. Там все, що є, нікуди не зникне», — запевняє Данілов.
Меморіал в аеропорту «Бориспіль» МАУ планують відкрити за рік. Ним опікується новостворений фонд «Безпечне небо», який збирає гроші на допомогу родичам загиблих. Артем Виноградов сумнівається, чи зможуть пілоти приходити на місце пам’яті.
«Це тяжко. Не кожен може сюди прийти, не кожен може себе пересилити — зайвий раз зануритися у цю трагедію», — вважає пілот.
На місці майбутнього скверу учасники церемонії заклали капсулу з землею з місця катастрофи. Поки ж про трагедію нагадуватиме сірий камінь без зайвих слів — з номером рейсу та датою його загибелі.