Запрацював Український інститут розвитку освіти. Що зміниться для школярів і вчителів
“Нам не вистачало, коли діти навчалися за старим стандартом, сучасної задачі про мобільний телефон. Про тролейбус, а не про трактор”.
У конференц-залі Національного стадіону «Олімпійський» вчаться вчителі. Міносвіти зібрало педагогів, щоб обговорити досвід у «Новій українській школі». Менторка вирішила збадьорити публіку, розбила аудиторію на команди і просить вигукувати гасла:
«Ми — суперкоманда «НУШ»!”
Київська школа №5 — одна з перших, де початкові класи перевели на стандарти «Нової української школи». Директорка Світлана Олексюк пояснює ключову відмінність:
«Це життя в діяльності, це навчання в діяльності, це позитивна мотивація, це комунікація з іншими. Власне, це і повинна засвоїти дитина. Старий стандарт пропонував нам підручники, які були орієнтовані на репродуктивний урок. Тобто дитина повторювала, дитина писала, дитина читала, а сама не створювала».
Директорка каже: зараз кожен практик «Нової української школи» є співавтором освітньої програми. Щомісяця педагоги отримують робочий зошит, відпрацьовують його на уроках і відправляють зауваження. Світлана Олексюк розраховує, що незабаром реформа просунеться далі і зміняться підручники в ще нереформованих класах.
«Нам не вистачало, коли діти навчалися за старим стандартом, сучасної задачі про мобільний телефон. Про тролейбус, а не про трактор. Можливо, дуже корисно розуміти, який врожай у 1932 році був на полях країни, але, мені здається, більш корисною є задача на те, скільки клею і шпалер повинні бути в квартирі, якщо мама з татом вирішили робити ремонт”, — говорить директорка.
Нові підручники стануть одним із завдань Українського інституту розвитку освіти. Установу створили за часів попередньої міністерки освіти Лілії Гриневич, а колишній її соратник Вадим Карандій нині його очолив. Інститут має зробити новий стандарт для української середньої школи і підвищувати професійний рівень учителів. Підручниками повністю займеться з 2021 року. Вадим Карандій каже: почати треба з того, щоб автори посібників отримували більший гонорар.
«Враження таке, що авторська винагорода є елементом, на якому починають економити. За поліграфію потрібно заплатити, загальні видавничі витрати треба заплатити. Це потрібно брати розрахунки, але йдеться про гривню, можливо трохи більше з одного підручника, які отримують видавці. Я знаю, що є автори підручників, які отримують винагороду за річне видання підручника в межах нормальної заробітної плати, якщо б працювала людина, не залучена до написання підручників», — розповідає Вадим Карандій.
Зараз стандартами «Нової української школи» опікується інша організація — Інститут модернізації змісту освіти. Але керівництво Міносвіти вважає, що цей інститут не може впоратися з реформою. Тому в ІМЗО скорочують працівників і поступово передадуть новому Українському інституту розвитку освіти його функції.
«Супровід олімпіадного руху є в ІМЗО, він поки що там залишається. Ми беремо собі 2020 рік, аби подумати, що б з ним зробити, бо дуже б хотілося посилити цей напрям», — розкриває плани міністерка освіти і науки Ганна Новосад.
Методисти нового інституту отримуватимуть від 14 тисяч гривень. За науковий ступінь, а також за використання іноземної мови, відомство буде доплачувати.