Завдяки кому розвивається кампанія «Завдяки тобі»?

29 грудня 2018 року у рамках національної кампанії «Завдяки тобі» презентовано другий відеоролик. Так ГО «Побратими» та однодумці продовжують національну кампанію подяки військовим, ветеранам та ветеранкам

В нашій студії заступниця голови ГО «Побратими» Івона Костина.

Андрій Куликов: Чому знадобився другий етап, чому просто не продовжувати перший етап?

Івона Костина: Це і є продовження першого етапу, просто ми раптом зрозуміли, що, отримавши те охоплення, яке здобув наш ролик, ми можемо підняти більше тем і більш лояльно показати ветеранську спільноту. Ми не очікували, що буде понад 600 тисяч переглядів від нашого першого ролику виключно на Фейсбуці. І ми зрозуміли, що той людський ресурс, який в нас є, допоможе створити той продукт для українського суспільства і перетворити це на національний продукт, тому варто заохочувати і відомих людей до того, щоб висловлювати вдячність.

Ми дуже довго думали, який жест використовувати в роликах, який зможе стати близьким до українського контексту, і вирішили, що прикладання долоні до серця буде саме тим жестом. Ми його тестували багато разів, і виявилося, що це прижилося.

Андрій Куликов: Це дуже ретельна робота. Як вам все це вдалося організувати і за які гроші?

Івона Костина: Це все вийшло доволі спонтанно і неочікувано для нас. Ми на початку зустрілися з Гошею Тихим під російським посольством. Була акція на підтримку Сенцова. Говорили про маленьку ініціативу, яка б стосувалася невеликої кількості людей з метою створити цей жест, який був потрібен нам самим. Але потім ми почали це обговорювати в колі своїх друзів, і раптом люди просто почали долучатися: і режисери, і оператори, і вийшло, що більша частина команди долучилася до нас на волонтерських засадах. Врешті ми зібрали доволі велику команду, переважно всі люди відмовлялися працювати за гроші, в нас є лише невеликий технічний склад людей, який отримував фінансування за цей проект, але це дуже смішні кошти як для тієї якості роликів, яку нам вдалося зробити.

Андрій Куликов: У роликах ветерани чи актори?

Івона Костина: Ми принципово не брали акторів на ветеранські ролі.

Слухачка Ірина з Києва: Де ще можна почути ваш ролик? І мені здається, що варто працювати з директорами шкіл, тому що в нас багато підлітків взагалі не знають, що в країні йде війна.

Івона Костина: Перший ролик транслювався на Суспільному мовленні впродовж доволі тривалого періоду часу. Його також показували в новинах на різних телеканалах, але ми переважно використовуємо соціальну мережу і закликаємо всіх охочих просто його поширювати тими методами, які їм зручні.

А що стосується шкіл, то ми для себе не ставили задачі розповсюдження цього ролику фізично і заохочувати людей до того, щоб робити це ніби трохи насильницьким методом. Ми ставили за мету подати приклад і брати ініціативу в свої руки. Тобто це такий жест, який будь-хто може зробити в будь-яких умовах. Ми насправді моніторимо ролики, які виходять, і дуже багато шкіл самі проявили цю ініціативу, записали дуже зворушливі відео. В нас є навіть одне відео від якоїсь аграрної фірми, де трактористи та якісь інші  працівники відтворюють цей жест і говорять свої слова. Це єдиний, на нашу думку, природний варіант поширення такого жесту, ми не можемо його нав’язати.

Андрій Куликов: Чия була ідея залучати людей, досить добре знаних в Україні, і як потрапити до вас людині не з цього кола?

Івона Костина: Я вже не пригадаю, чия саме це була ідея, ми просто роздумували про те, як можна ще поширити цю ідею, як можна підкріпити ролик, додати більше слів. Адже ми не можемо вкласти всі слова вдячності в один відеоролик, ми захотіли дати пряму мову тим, хто хоче її висловити, яких впізнають та почують.

Що стосується всіх, хто хоче залучитися, то можна просто зняти та виставити своє відео, фотографію, можна написати і виставити текст того, за що ти вдячний. У нас було дуже багато фото дітей з мирного життя, з робочих буднів, які виставлялися під зворушливими текстами з хештегом #Завдяки_тобі. Тобто ця ініціатива є абсолютно відкритою, її можна підхоплювати і на свій розсуд трансформувати.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.