Зеленський у Парижі й Берліні: підсумки закордонних візитів президента

17 та 18 червня президент України Володимир Зеленський перебував з офіційними закордонними візитами у Франції і Німеччині. Підсумки підбиваємо з завідувачем Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС Андрієм Веселовським.

«Ми побачили, що загалом для людини, яка ніколи не була ні на державній службі, ні в публічній політиці, цей президент виглядає дуже добре».

Обговорення можливого повернення Росії до ПАРЄ

У цьому сенсі президент Зеленський висловлював консолідовану точку зору українського політикуму про те, що спроба зараз повернути Росію в ПАРЄ без виконання нею жодних зобов’язань і рішень Ради Європи є неправильною. Незважаючи на пояснення, які давали французькі та німецькі лідери, на мій погляд, позиція України щодо цього переконлива та єдино вірна. Це те рішення, яке українська дипломатія просуває останні два-три місяці. Сподіваємося, вона так само твердо обстоюватиме його і в майбутньому. Незважаючи на те, що і в Парижі, і в Берліні було сказано, що вони мають відмінну точку зору й будуть її дотримуватися.

Мінський процес      

Так само твердо й однозначно було сказано, що Україна буде брати в ньому участь і його не можна нічим підмінити, а для того, щоб його пожвавити й просувати, необхідна наступна зустріч у «нормандському форматі» на рівні керівників держав. Цю думку, на щастя, і Париж, і Берлін поділяють. Але для «нормандського формату» потрібні чотири особи, а четверта особа – це президент РФ. Він дає ухильні сигнали (якщо це взагалі сигнали), що, може, буде, може ні, весь час вимагає через свого представника Пєскова, щоб йому щось забезпечили, дали, подарували – тільки тоді він приїде й буде про щось говорити.

Наскільки відрізнялися візити?

Візити нібито на одні й ті ж теми, але вони були досить відмінні. Я би сказав, що паризький візит був більш емоційний, публічний, громадський. Одна зустріч з конгломератом сучасних стартапів Station F у Парижі чого варта, так само риторика про Анну Київську під час прес-конференції і так далі. Економічні питання, які піднімалися у Франції, здебільшого говорилися на публіку.

Коли ми говоримо про Німеччину, йдеться про потребу розмовляти більше з політикумом, а не тільки з керівником. І тут була зустріч із головою Бундестагу Шойбле, і зустріч із двома фракціями ХДС і «зеленими», більш стримана й чітка риторика під час відповідей журналістам на прес-конференції з Ангелою Меркель. І все це, якщо так можна висловитися, більш німецьке, коли в першому випадку воно було більш французьке.

У Німеччині відбулася серйозна зустріч із німецьким бізнесом. Німці дуже серйозно присутні в економічному полі України. Це наш величезний партнер, але представити Україну німцям як принаймні часткову компенсацію за так звані втрати від розриву чи зменшення зв’язків із РФ – це дуже важливий момент. Це була спроба української сторони саме так подавати Україну: як серйозного економічного партнера, який може працювати в енергетиці, машинобудуванні, сільському господарстві, екології.

«Північний потік-2»

Німці знову підтвердили, що вони будуть його будувати, закінчувати, включати, але твердо пролунала теза про те, що транзит газу через Україну повинен залишитися. Зараз вже лунають певні цифри, достатньо вагомі, про те, скільки саме треба прокачувати за рік. Я не виключаю, що в «нормандському форматі» або після нього німці вимагатимуть від РФ якогось документального закріплення цієї обіцянки.

Фраза Зеленського про те, що в Україні «дуже вродливі люди, особливо жінки»

Боюся, накличу на себе критику. Я не кажу про бренд, українська нація як така – це, даруйте, якісний людський генетичний матеріал. І розумово, і фізично. Так склалося, це не якась наша заслуга. Можливо, місце, можливо, історичні обставини, які виховали ті чи інші фізичні й розумові характеристики. Подивіться, яку винахідливість, стійкість у різних сферах виявляє зараз у складних умовах українська нація. Те, що сказав Зеленський саме так і саме там, можливо, не варто було говорити. Але, даруйте, я з ним згоден.

Ми говоримо про досить нову й складну ситуацію, про вихід нового лідера й нової команди на європейське поле. Швидкий вихід після обрання на посаду –  це величезний стрес, витримати його важко, тут можуть бути огріхи. Але зосереджуємося на тому, щоб допомогти запобігти цим огріхам, а не робити з них проблеми.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.