Земельної ночі не буде: як Рада наблизилася до кінця саги про ринок землі

Земельної ночі не буде: як Рада наблизилася до кінця саги про ринок землі

«Я всім казав – «земельна ніч»! В мене 6 дітей і я можу працювати вночі, а в деяких із них дорослі діти, і їм обов’язково треба в ресторацію сходити на вечерю», – обурювався голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Його колеги по парламенту з інших фракцій відмовилися працювати вночі, щоб швидко ухвалити закон про відкриття ринку землі.

Голова парламенту Дмитро Разумков та його перший заступник Руслан Стефанчук майже дві години не могли розпочати ранкове засідання Верховної Ради. Весь цей час лідери фракцій радилися, аби просто мати змогу розпочати розгляд питань порядку денного. Коли вже домовилися – все пішло не за сценарієм.

Під куполом Ради виникла традиційна для українського парламентаризму штовханина, а «одвічна революціонерка» Юлія Тимошенко бралася рвати мікрофони в президії.

Громадське радіо розповідає, про що домовлялися за зачиненими дверима, як Рада розпочала розгляд питання про відкриття ринку землі і скільки часу триватиме найгарячіше політичне шоу зими-2020.

Законодавчий принтер на першій передачі

Ініціатори закону про відкриття ринку землі – «Слуги народу», розраховували, що документ вдасться розглянути відносно швидко. Напередодні голова фракції «слуг» навіть оголошував «земельну ніч», мовляв, законопроект встигнуть розглянути за добу.

Такий сценарій ще до початку засідання здавався дещо оптимістичним, адже до законопроекту на шість сторінок народні депутати подали близько 4 тисячі поправок: близько 3 тисяч подали народні депутати «Опозиційної платформи «За життя», ще близько 300 – депутати «Батьківщини», решту – інші депутати.

За практикою попередніх скликань, документ з такою кількістю поправок розглядається один-два місяці.

Крім того, монобільшість наштовхнулася на опір інших фракцій парламенту. І в кожної з них були свої вимоги. Під час консультацій в кабінеті голови парламенту саме ці вимоги і обговорювали.

«Голос» та «Європейська солідарність» наполягали на тому, щоб не розглядати документ вночі.

«Ми зараз заходимо в обговорення ключового для українців закону – закону про ринок землі. І очевидно, що кожен громадянин має повне право чути, бачити, спостерігати, які саме поправки будуть прийматись Верховною Радою. Це абсолютно неприпустимо – подібні закони ухвалювати вночі чи в турборежимі», – говорила співголова “Європейської солідарності» Ірина Геращенко.

«Слуги народу» з подібними наполяганнями колег погодилися, але все ж домовилися, що в пленарні дні засідання будуть продовжувати до 20:00, щоб хоч якось пришвидшити процес.

Дещо екзотичнішими були вимоги Юлії Тимошенко. Вона наполягала на тому, щоб на площу перед парламентом транслювалося засідання Ради – там сьогодні зібралося кілька сотень прихильників Тимошенко та Національного корпусу, які протестують проти відкриття ринку землі.

А ще Тимошенко хотіла бути присутньою в президії під час розгляду законопроекту. Хоча в президії мають перебувати лише голова, перший заступник і заступник голови – монобільшість аж надто проти цього не заперечувала.

«Для них земля – це останній бастіон. Соціалізм – це їхня ідеологія», – не під запис пояснює забаганки Юлії Володимирівни співрозмовник в керівництві однієї з фракцій.

Близько дванадцятої дня засідання після трьох перерв нарешті мало розпочатися, але натомість виникла колотнеча в президії. Туди попрямувала Тимошенко, а разом з нею і депутати «Батьківщини» та частина депутатів ОПЗЖ, які намагалися блокувати трибуну. Лідерка «Батьківщини» навіть намагалася вирвати один з мікрофонів.

«Якщо вона пошкодила мікрофон – хай повертає кошти в бюджет. А пан Власенко почав бійку на рівному місці. Вони просто хочуть, щоб нічого не працювало», – розповідав пізніше журналістам Давид Арахамія.

Вмовити депутатів заспокоїтися та продовжити засідання вдалося спікеру Дмитру Разумкову – він пішов до трибуни, виступив з промовою і після цього вийшов з сесійної зали, залишивши за головного Руслана Стефанчука.

Після цього депутатам вдалося проголосувати за продовження робочого дня до 19:30 – проголосували за рівно 226 нардепів.

Незважаючи на мінімальну кількість голосів за «технічне» голосування, у журналістів почали виникати підозри, що голосів у «слуг народу» за відкриття ринку землі може забракнути. Хоча керівництво фракції запевняє, що за їхніми ранковими підрахунками – голосів має вистачити.

«В нас достатньо депутатів, щоб ні з ким не домовлятися і проголосувати ринок землі. Більше 226 голосів є», – запевняє Арахамія.

Врешті Стефанчуку, якого оточили «слуги», щоб і він не залишився без робочого місця, зміг розпочати розгляд законопроекту. Юлія Тимошенко залишилася стояти біля порожнього стільця Разумкова в президії.

Для фермерських господарств, а не холдингів

Між першим і другим читанням законопроект зазнав декілька значних змін.

Іноземці та іноземні компанії зможуть купувати землю лише після референдуму;
Максимальна кількість земель в одні руки – до 10 тисяч гектарів;
Форма розрахунків передбачена лише безготівкова.

Найбільша страшилка противників відкриття ринку землі – це те, що всю землю скуплять іноземці чи великі корпорації. За запевненням депутатів, 10 тисяч – це саме те обмеження, яке не дасть створити великі монополії, але дасть змогу розвиватися фермерським господарствам.

«Ми хочемо отримати великий фермерський прошарок. Разом з експертами ми порахували, що при ліміті в 10 тисяч може бути створена достатня кількість фермерських господарств. При 200 тисячах гектарів декілька сотень людей могли скупити всю землю», – говорить депутат «Голосу” Ярослав Железняк.

Водночас, в Україні вже існують агрохолдинги, які сконцентрували в своїх руках по 500 тисяч гектарів.

«Вони або просто беруть паї в довгострокову оренду, або беруть паї в оренду з першочерговим правом викупу – це прогалина в законодавстві. Крім цього закону, що ми розглядаємо зараз – має бути ще два закони, які регулюватимуть купівлю-продаж», – пояснює Железняк.

Нинішній законопроект депутати називають поетапним і це – перший етап, мета якого розвивати фермерство.

Коли що буде?

Лідери фракцій кинулися рахувати на скільки ж розтягнеться розгляд законопроекту з 4 тисячами правок. Строки коливатимуться від 1 до 2 місяців. Увесь цей час Верховна Рада не зможе розглядати будь-які інші законопроекти.

«Якість реформи загальмуються, але ж ми знаємо завдяки кому це», – киває заступник голови фракції «Слуга народу” Олександр Корнієнко на «Батьківщину” та ОПЗЖ.

Саме ці дві фракції – найбільші противники ринку землі. Вони наполягають, що лише народ на референдумі має дати відповідь чи потрібен Україні відкритий ринок сільгоспземель.

Не під запис, співрозмовники зі «Слуги народу» кажуть, що можливо, процес розгляду законопроекту вдасться пришвидшити – «слуги” сподіваються, що запал ОПЗЖ дещо спаде і вони відкличуть частину зі своїх 3 тисяч поправок.

Хоча ті ж представники монобільшості визнають, що зробили певну тактичну помилку – перш ніж розпочинати розгляд документу, який може розтягнутися на кілька місяців, варто було дочекатися і вирішити питання призначень.

Громадське радіо писало напередодні, що команда президента планує розділяти міністерства, які вона об’єднала восени.

Крім того, зараз можна було відносно швидко ухвалити ще кілька реформаторських законопроектів, а потім зіграти в довгу. Але вже пізно.

«Можете брати відпустки. Тепер тут два місяці нічого не буде. Але якщо стане надто нудно – у нас є секретна зброя», – жартує з журналістами один з народних депутатів.

Останнi новини