ЗеУряд-2: кого призначать міністрами та хто за них голосуватиме

ЗеУряд-2: кого призначать міністрами та хто за них голосуватиме

Президент Володимир Зеленський нарешті розкрив депутатам власної фракції «Слуга народу», які ж саме питання щодо Кабінету міністрів парламент розглядатиме на позачерговому засіданні. Як і передбачалося, йтиметься про перезавантаження уряду.

Президент пропонує депутатам затвердити в Кабміні десять нових міністрів, частину нинішніх зберегти, а декількох перевести в інші міністерства.

Громадське радіо поспілкувалося із депутатами президентської фракції та дізналося імена претендентів на міністерські портфелі в переформатованому уряді. Виявилося, що деякі «нові» обличчя уже працювали в уряді в часи прем’єрства Миколи Азарова та Віктора Ющенка, деякі — в Адміністрації експрезидента Віктора Януковича.

Ми розповідаємо, кого Верховна Рада може затвердити в оновленому уряді та хто буде голосувати за ці призначення.

Кадри

На пост прем’єр-міністра замість Олексія Гончарука президент запропонував депутатам «Слуги народу» Дениса Шмигаля, який зараз обіймає посаду віце-прем’єра, а також виконує функції міністра розвитку громад та територій.

Шмигаль до призначення в уряд Гончарука очолював Івано-Франківську облдержадміністрацію, куди його призначив Зеленський у серпні 2019 року. Із 2017 по 2019 рік кандидат на прем’єрське крісло обіймав посади заступника гендиректора компанії ДТЕК Західенерго та був директором Бурштинської ТЕС, що входить у корпорацію ДТЕК олігарха Ріната Ахметова.

Міністерку соціальної політики Юлію Соколовську президент запропонував замінити Мариною Лазебною.

Із 2011 по 2013 роки вона працювала в уряді Миколи Азарова: у відділі організації роботи віце-прем’єр-міністра, міністра, помічника міністра та була директором Департаменту праці та зайнятості Міністерства соціальної політики. У 2013-2014 роках очолювала Державну службу зайнятості.

24 серпня 2019 року Кабінет міністрів призначив Лазебну головою Державної соціальної служби.

Замість Оксани Маркарової міністром фінансів може стати Ігор Уманський, який із 2014 по 2015 роки працював першим заступником міністра фінансів Наталії Яресько, а у 2016 році був помічником міністра енергетики та вугільної промисловості.

На посаді очільника Міністерства охорони здоров’я Зоряну Скалецьку може замінити Ілля Ємець, який із 2010 по 2011 рік вже був очільником МОЗ в уряді Миколи Азарова. Зараз Ємець — директор «Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України».

Міністерство оборони замість Андрія Загороднюка може очолити Андрій Таран. У 1995-1996 роках він навчався в Національному університеті оборони США, а з 1999 по 2004 рік працював військовим аташе при посольстві України в США. Із 2011 по 2014 представляв Міноборони України при ООН. Свого часу Таран працював в управлінні розвідки Міноборони.

У 2015 році працював у спільному Центрі контролю і координації на Донбасі, пізніше входив до складу делегації України в Мінській контактній групі.

Міністром Кабінету міністрів замість Дмитра Дубілета можуть призначити Олега Немчінова, який у 2014-2017 роках був офіцером Державної прикордонної служби, а з 2017 року обіймав посаду державного секретаря Міністерства молоді та спорту.

У Міністерстві розвитку громад і територій Дениса Шмигаля можуть замінити Олексій Чернишов — нинішній очільник Київської обласної державної адміністрації, призначений Зеленським у 2019 році або Ольга Бугай — генеральна директорка директорату з питань регіональної політики і децентралізації Офісу президента Зеленського.

Міністром економіки замість Тимофія Милованова може стати Роман Жуковський, який в 2005-2006 роках очолював один із департаментів Мінекономіки, пізніше працював у Секретаріаті президента Віктора Ющенка, а з 2010 по 2012 рік працював в управлінні соціально-економічної та економічної політики в Адміністрації президента Віктора Януковича.

Посаду віце-прем’єра по оборонній промисловості може обійняти Роман Коростельов.

Міністерство спорту, яке відокремиться від Мінкульту, може очолити президент Федерації фехтування України, олімпійський чемпіон Вадим Гутцайт. На попередніх виборах до Верховної Ради він потрапив у список партії «Слуга народу», був на прохідному 81 місці, але згодом відмовився балотуватися до парламенту.

Дмитро Кулеба може залишитися в уряді і очолити Міністерство закордонних справ. Паралельно він залишиться на посаді віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Також в уряді залишиться Арсен Аваков на посаді глави Міністерства внутрішніх справ.

Не до кінця визначеними в уряді є посади віце-прем’єра з питань цифрової трансформації Михайла Федорова, міністра інфраструктури Владислава Криклія, міністерки освіти Ганни Новосад, міністра культури Володимира Бородянського та міністра юстиції Дениса Малюськи. Вони можуть залишитися працювати або ж їм таки можуть знайти заміну.

Тимофій Милованов може залишитися в уряді в Міністерстві агропромислового комплексу, яке планують відділити від Мінекономіки.

Суперечлива інформація щодо Міністерства енергетики. ЗМІ писали, що замість Олексія Оржеля його може очолити Іван Плачков, який вже керував цим міністерством при президентах Леоніді Кучмі та Вікторі Ющенку. Під час каденції Ющенка він також був радником президента, головою Одеської облдержадміністрації та заступником керівника Державного управління справами.

Натомість джерела Громадського радіо в керівництві фракції «Слуга народу» повідомили, що на посаду очільника цього відомства кандидатури наразі немає.

Хто підтримає ротації

За даними Громадського радіо, під час засідання фракції у «Слузі народу» відбулося сигнальне голосування. За його результатами депутатів, готових підтримати запропоновані президентом Зеленським ротації, в уряді достатньо. Хоча скільки саме таких нардепів — не уточнюється.

Станом на вечір 3 березня, крім «Слуг народу», ротації в уряді не була готова підтримати жодна з парламентських фракцій. І якщо президентській більшості голосів все ж таки забракне — це може стати проблемою.

Фракція «Голос» не збирається брати участь у будь-яких голосуваннях, адже більшість не представляє персоналій та програми дій.

«Ми схиляємося до того, що не будемо брати участі ні у відставках, ні у призначеннях, бо ми не маємо адекватної презентації ані програми, ані персоналій. І мені дивно, як це сприймається більшістю, бо їх просто поставили перед фактом і їм не пропонують формувати уряд, а дають вибірку, за яку вони мають голосувати», — каже депутат «Голосу» Ярослав Юрчишин.

У кадрових рішеннях «Європейська солідарність» участі брати не буде, оскільки з ними не проводяться консультації.

«Таке враження, що зараз всі знімають з себе відповідальність і за цей уряд, і за наступний — вся відповідальність на президентові. Депутатський корпус не залучений до цих рішень і ганебна практика в найгіршому варіанті завтра (4 березня — ред.) буде продовжуватися в залі — якісь особи будуть висунуті, але чи мають вони успіх, можливості чи бачення як вийти з кризової ситуації — цього ніхто з нас не почує. «Європейська солідарність» не буде голосувати ні за звільнення, ні за призначенням», — каже депутатка «ЄС» Ніна Южаніна.

Не підтримуватимуть кадрові ротації і в «Батьківщині»

«Це все люди Зеленського. Політику для них формує Зеленський. Тому прізвище прем’єра, як на мене, сьогодні не грає ролі. Відповідальність за кадрову політику несе президент і його політична сила, тому хай вони самі голосуть: і звільняють, і призначають. Зміна облич ні на що не впливає. Треба міняти політику, яку проводять ці люди», — кажедепутат «Батьківщини» Сергій Власенко.

Єдиним виключенням у цьому списку є «Опозиційна платформа за життя». Там стверджують, що за відставку уряду і керівників правоохоронних органів проголосують, але підтримувати призначення не будуть.

«Наша позиція — відставка всього складу Кабінету міністрів. Ми в опозиції. Формування уряду — це відповідальність президента і більшості. Ми ніяких переговорів не вели і не ведемо», — сказав депутат ОПЗЖ Юрій Павленко.

Чи вдасться президенту Зеленському переформатувати Кабмін, кого саме Верховна Рада затвердить із запропонованих кандидатур та чи взагалі вистачить на це голосів — ми побачимо вже сьогодні (4 березня) ввечері.

*Автор матеріалу вказував, що ймовірним міністром у справах ветеранів замість Оксани Коляди може стати Михайло Басараб. Після уточнення інформації ми прибрали цю тезу, оскільки виявилося, що вона не відповідає дійсності.

 

Останнi новини