Фото: Громадське радіо
У Лисичанську Луганської області відбувся культурний фестиваль «ТерраФокс», який зібрав письменників, журналістів, а також сім музичних колективів із Старобільська, Харкова та Києва.
Назва фестивалю «ТерраФокс» походить від двох складових: терикони, якими відомий Донбас, та «фокс», тобто лисиця, бо подія проходить у міському палаці культури в місті Лисичанськ.
Із 11 ранку та до пізнього вечора тут презентують книжки, співають та дискутують стосовно того, як зберегти культурні пам’ятки міста, розповідає письменник Сергій Жадан.
«Кілька місяців тому до мене звернувся Левон — молодий чоловік, який живе у вас тут в Лисичанську, сказав, що є ідея фестивалю, попросив підтримати, мені здалася ця ідея цікавою, я, власне, і підтримав. Домовилися з музикантами, домовилися з звукорежисерами, привезли апаратуру, привезли гостей, робимо фестиваль», — каже Жадан.
Серед тих культурних пам’яток, які варто зберегти, бельгійська спадщина — із десяток будинків, побудованих у минулому сторіччі. Деякі з них вже давно валяться, наприклад, лікарня. За обговоренням того, як можна запобігти руйнуванню історії, вирішили створити ініціативну групу, розповів представник від облдержадміністрації Михайло Снопенко.
«Почати потрібно буде з консервації (ред.- будівлі), потім формуємо наше бачення, як використовуємо, і потім вже розробляємо ПКД — проектно-кошторисну документацію, сам проект, для того, щоб можна було цю ідею покласти на папір, і вже подавати на конкурси», — каже він.
За словами Жадана, ревіталізацію потрібно робити якнайшвидше для того, щоб перетворити Луганщину на туристичний об’єкт:
«Я сам із Луганщини, зі Старобільська, і мені завжди цікаво, коли в наших ландшафтах проступає щось таке цікаве. Коли про Донбас говорять не лише, як про щось таке виключно радянське, а як про щось пов’язане з Європою, з великою кількістю цікавих речей, про які ми часто не здогадуємося».
Частина локацій фестивалю проходить у будівлі міського палацу культури, частина — на вулиці. Усюди дотримуються карантинних заходів щодо захисних масок та відстані між учасниками, розповідає журналістка Наталія Гуменюк. Вона на заході представила свою нову книгу «Загублений острів».
«Це книга моїх репортажів із Криму за останні 6 років. Хоча я там буду розповідати про Крим, думаю, що все одно, багатьом людям тут цікаво, як живуть на окупованих територіях», — каже Гуменюк.
В’ячеслав Бондаренко — переселенець із Луганська. Із 2014 року чоловік живе у Києві, але його серце досі залишається на батьківщині. У Лисичанську він презентує журнал «Плюс-минус бесконечность» про життя на сході країни.
«Це журнал, присвячений сучасній культурі. Це регіональний журнал, оскільки так чи інакше все пов’язано з Луганщиною. І орієнтовано на читачів, які так чи інакше або живуть тут, або асоціюють себе з нашим краєм. «Плюс-мінус» — це була виставка сучасного мистецтва під естакадою у Луганську. Кілька років поспіль просто натягали мотузки на День міста, розвішували роботи художників, тих, яких не беруть в галереї місцеві. І, власне, це назва перекочувала і в журнал», — розповів Бондаренко.
Фестиваль одноденний. Уже 8 серпня письменники та музиканти їдуть на Донеччину, щоб провести подібний захід в Авдіївці.
Аліса Туренко, Луганщина, Громадське радіо
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: