Жінок, затриманих за «шпигунство» в ОРДЛО, страшно катували і тримали на «Ізоляції» — правозахисниця
Жінок, затриманих за «шпигунство» в ОРДЛО, страшно катували і тримали на «Ізоляції» — правозахисниця
0:00
/
0:00

Жінок, затриманих за «шпигунство» в ОРДЛО, страшно катували і тримали на «Ізоляції» — правозахисниця

Нині у полоні бойовиків на Донбасі перебувають 30 жінок. Ще півроку відомо було про 15 утримуваних жінок. У яких умовах вони перебувають і чи є їхні імена у списках на обмін?

Про це поговорили у черговому випуску програми «Звільніть наших рідних» із координаторкою напрямку «Проблема заручників в ОРДЛО» Медійної ініціативи з прав людини Тетяною Катриченко.

«Жіноче обличчя заручників Донбасу» — правозахисний інформаційний проєкт Медійної ініціативи за права людини. Команда проєкту відстежує історії жінок, які були у полоні бойовиків чи перебувають там зараз. І якщо ще навесні правозахисники і журналісти фіксували 15 жінок заручниць, то нині на окупованій території щонайменше 30 жінок у полоні бойовиків. За весь час бойових дій з 2014 року в руках бойовиків, за даними Медійної ініціативи за права людини, побувало 276 жінок.

Анастасія Багаліка: Звернули увагу на те, що за півроку стало відомо про ще 15 жінок-заручниць на окупованому Донбасі.

Тетяна Катриченко: Насправді, це так. Коли ми починали наш проєкт, ми думали, що у заручниках перебуває приблизно 15 жінок. Але ми глибше почали досліджувати тему, зробили кілька запитів і вже маємо прізвища 30 жінок.

Анастасія Багаліка: Як стали відомі історії цих жінок?

Тетяна Катриченко: Серед цих жінок є, наприклад, Оксана Паршина, яка потрапила в заручники у травні 2021-го року, тобто це нова історія. Також є одна жінка-лікарка в Луганській області, яка потрапила у полон теж у 2021-му році. Крім того, з’явилися прізвища тих жінок, про яких ми раніше не знали.

Ми не можемо говорити, що всі ці 30 жінок є проукраїнські налаштованими бранцями, але деякі з них потрапили в такі обставини, коли іншого шляху для звільнення їх, окрім як обмін, немає.

Ігор Котелянець: Чому вирішили займатися тематикою жінок у полоні, окремо від чоловіків?

Тетяна Катриченко: Ми з самого початку розуміли, що заручників на Донбасі багато — кількасот людей. Ми розуміли, що імена цих заручників комусь буде складно назвати і знати їх історії. Тому вирішили звузити фокус, дослідити саме жіночу тему і через жінок вже показати всі інші історії заручників, наскільки ми це можемо зробити. Адже наш проєкт не тільки про жінок, які зараз є в заручниках, а й про жінок, які чекають, борються за своїх чоловіків, синів, тат, і які фактично також опинилися в заручниках обставин.

Анастасія Багаліка: Розкажіть трохи більше про жінок, які зараз перебувають у полоні.

Тетяна Катриченко: Ми можемо говорити, що переважну більшість жінок зараз утримують в Донецькому СІЗО або в жіночій колонії №127 в Сніжному. Серед них є жінки, які були затримані ще у 2016-му, 2017-му році, а також ті, хто затриманий нещодавно. Переважна більшість обвинувачуються у так званій «державній зраді», якщо йдеться про Луганськ, або «шпигунстві», або  навіть «терористичній діяльності». Більшість цих жінок затримані за проукраїнську позицію.

Наприклад, є така Марина Юрчак, яку утримують в колонії в Сніжному. Вона була затримана лише за те, що жила в Донецьку і писала дописи в Twitter про те, що навколо відбувається. З одного боку, вона розуміла, що наражається на небезпеку, а з іншого боку, ставилася до цього легковажно. Ніхто не звик, що за дописі у Twitter можуть затримати, страшенно катувати і утримувати в місцях несвободи.

  • Ніхто не звик, що за допис у Twitter можуть затримати, страшенно катувати і утримувати в місцях несвободи

Також можна сказати про Олену Федорук, яка так само утримується в жіночій колонії. Її затримали ще у 2016-му році за те, що ніби вона передала українським спецслужбам списки бойовиків. Пані Олена не потрапила, як мінімум, вже у три обміни. Її обидві дочки виїхали одразу після початку конфлікту, а вона там жила через те, що в неї є там старенька мама.

Варто ще сказати про таку особливість: жінок, яких було затримано за «шпигунство», страшенно катували і більшість з них були на «Ізоляції». Ті жінки, які вийшли у 2019 році, розповідають про ці жахливі катування, про які в ефірі говорити страшно.

  • Жінок, яких було затримано за «шпигунство», страшенно катували і більшість з них були на «Ізоляції»

Ігор Котелянець: Чи є з цими жінками якийсь зв’язок і якась можливість їм допомагати? І, як правило, які строки їм дають?

Тетяна Катриченко: Вони всі сидять за політичні статті, а це, як мінімум, 10 років і більше. Щодо того, чи є спілкування з родичами, то якщо родичі живуть на окупованій території і їх рідна людина вже «засуджена», то в них є можливість офіційних побачень на три дні. Є також можливість розмовляти по зв’язку місцевого оператора. Але якщо родичі перебувають на вільній території України, то подзвонити дуже складно — працівники колоній не дають такої можливості дзвонити, використовуючи зв’язок українських операторів.

Ігор Котелянець: Чи є ці 30 жінок у так званих обмінних списках, чи обговорюють їх у Мінську?

Тетяна Катриченко: Саме ці 30 жінок є в списках. Але я не виключаю того, що є жінки, і я навіть знаю кілька таких прізвищ, яких немає в списках. На це є кілька причин. Наприклад, одна жінка була затримана також за «шпигунство», але дали їй лише два роки. Її не подавали в списки, тому що скоро підійде її термін на звільнення. Або є такі жінки, родичі яких не хотіли б подавати їх в список. На щастя, їх подають в список ті колишні бранки, що сиділи з ними поруч.

Анастасія Багаліка: Тобто, можливо, йдеться не про 30 жінок, а про більше?

Тетяна Катриченко: Можливо. Коли ми говоримо про заручників в ОРДЛО, ми завжди маємо пам’ятати, що офіційні списки, можливо, втричі менші, ніж реальні.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Створення цієї програми частково або повністю фінансується в рамках Фонду Прав Людини Посольства Королівства Нідерландів. Зміст та думки викладені в цьому випуску програми є відповідальністю авторів та не обов’язково відповідають позиції Посольства.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини