Зранку 5 березня в окупованому Криму співробітники російської ФСБ провели 10 обшуків у будинках кримських татар у Джанкойському і Бахчисарайському районах. Правозахисники організації «КримSOS» кажуть, що це «третя за масштабністю хвиля обшуків у Криму». І це дійсно так. У березні 2019 року ФСБ затримала 25 людей в один день, а в лютому 2016-го року, в Ялті, Алушті, Бахчисарайському районі одночасно працівники ФСБ затримали 12 людей, 8 із них тоді відпустили без відкриття кримінальної справи.
Тобто події, що розгорнулися в Криму три дні тому, стали другим за масовістю затриманням із подальшим арештом.
Усі десятеро затриманих ФСБ, а пізніше заарештовані Київським районним судом у Сімферополі — кримські татари. Чоловіки займають проактивну позицію, відвідують судові засідання, допомагають із передачами в СІЗО, висвітлюють ситуацію на півострові.
Це: Рустем Османов, Азіз Азізов, Мемет Люманов, Мустафа Абдураманов, Ремзі Куртнезіров, Вахід Мустафаєв, Алі Мамутов, Арсен Кашка, Енвер Халіллаєв і Наріман Аметов. Серед них два імами, два громадянських журналісти, двоє будівельників, помічник кухаря на іфтарах (вечірній прийом їжі під час посту в Ісламі). Їх усіх звинуватили по статті 205.5 КК РФ («організація або участь у терористичній діяльності»).
Перша інформація про обшуки в Мемета Люманова на гарячу лінію громадянської ініціативи «Кримська солідарність» надійшла о 3:57 ранку. Приблизно в цей час обшуки почалися і в інших будинках.
Журналістка і правозахисниця Лутфіє Зудієва розповіла, що прокинулася від дзвінків знайомих із Джанкойського району, які говорили їй про те, що в кількох дворах відбувається підозріла активність із залученням силових структур. Перше, куди вона поїхала — родина Ремзі Куртнезірова, які живуть на вулиці Житомирській. Куртнезіров — колишній імам, перестав бути головою мусульманської громади через стан здоров’я. Він хворіє на цукровий діабет, має захворювання серця, переніс три інсульти, трепанацію черепа й має підтверджену ІІ групу інвалідності.
«Коли я приїхала на обшук, там плакали абсолютно всі: дружина, донька, син. Вони розуміли, що якщо його зараз посадять в СІЗО, то живим вони його звідти не дочекаються. Із тим переліком захворювань, які має Ремзі ага, перебування в слідчому ізоляторі для нього означало би смерть, він не в стані сам про себе піклуватися», — розповіла Лутфіє Зудієва.
Під час обшуку тиск у Куртнезірова піднявся до позначки 230, його донька наполягла, щоб батькові викликати «швидку». Родичі розповіли, що лікарі карети швидкої допомоги приїхали через 45 хвилин після виклику, на місці зробили кардіограму і нічого не стали колоти, сказали, що він «перенервував», а тиск стабілізується сам. Родичі швидко зібрали всі необхідні медичні документи і поїхали у Сімферополь, де відбувалися суди з обрання запобіжного заходу протягом двох днів.
Адвокатка Сафіє Шабанова, яка захищала Куртнезірова в суді, розповіла, що суд врахував стан здоров’я її підзахисного і обрав для нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
«Він має ряд дуже важких захворювань, що входять у перелік захворювань, які перешкоджають в утриманні його під вартою», — пояснила Шабанова.
Один із організаторів іфтарів, активний учасник політично мотивованих справ у Криму, Енвер Халіллаєв жив у будинку в селищі Лобаново (Джанкойський район) разом зі своєю мамою. Близько 15-ти років вона паралізована і прикута до ліжка. Під час обшуку в будинку і затримання сина, вона бачила і розуміла все, що відбувається у її домі, але нічим не могла допомогти синові. Про обшук у будинку Халіллаєва стало відомо одним із останніх, тому що про нього просто не було кому повідомити.
На гарячу лінію «Кримської солідарності» зателефонували сусіди, які помітили активність у дворі будинку Халіллаєвих. У сім’ї є родичі, які одразу приїхали. Вони були і на «судових засіданнях» з обрання запобіжного заходу для Енвера. «Суд» обрав запобіжний захід у вигляді тримання чоловіка в СІЗО до 4 травня 2024 року.
Як і іншим п’ятьом фігурантам нової вже третьої джанкойської «Справи Хізб ут-Тахрір» у Криму. Односельці і родичі допомагають мамі заарештованого Халіллаєва, протягом всього дня після затримання сина приходили до неї по черзі, щоб жінка не залишалася сама.
Усі родини, в яких 5 березня проходили обшуки, підтвердили, що російські силовики «знайшли» «заборонену літературу» в їхніх будинках. Родичі заарештованих, які були свідками «процесуальних дій», наголошують на тому, що книжки їм підкинули.
Дружина арештованого Рустема Османова, Ельмаз відтворює шлях силовиків у її будинку під час обшуку, а громадянський журналіст «Кримської солідарності» знімає. Вона показує залу, з якої почали силовики, заходить в спальню. У кутку кімнати розкидані речі після обшуку. Жінка вказує на ліжко з підйомним механізмом:
«Ліжко вони підняли і все подивилися, і з середини, якось цей співробітник підкинув у ліжко книжку під назвою «Халіфат». Книжечка фіолетового кольору, ми вперше її з чоловіком бачили. Чоловік одразу сказав не чіпати, ані я, ані він не торкалися книжки. Вони почали питати «Що це таке?». Ми чесно відповіли, що ви й підкинули. На що вони з усмішкою відповіли, мовляв, ми її при вас витягнули», —переповідає жінка.
Під час більшості обшуків, які проводять ФСБ в Криму по так званих «справах Хізб ут-Тахрір», родичі говорять про підкинуту літературу самими ж силовиками. У деяких випадках книжки були в пакувальному папері, а кілька разів родичі бачили, як силовики дістають їх з-під свого одягу. В протоколах понятих, яких співробітники зазвичай привозять із собою, ці факти не фігурують. «Знайдені» книжки, які за російським законодавством вважаються забороненими, є не основним доказом у таких справах. Скоріше додатковим під час розгляду таких процесів у судах по суті.
Рустем Османов і Азіз Азізов — громадянські журналісти. Інформували про події в Криму: обшуки, «судові процеси», розповідали родини політичних в’язнів.
«Національна спілка журналістів України» зробила заяву про арешт колег. НСЖУ повідомила, що звертатиметься до Європейської та Міжнародної федерації журналістів у зв’язку із арештами Османова і Азізова в Криму. Пізніше про арешт журналіста Османова написали і «Репортери без кордонів». Його і ще трьох фігурантів шостої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» суд залишив у СІЗО до 5 травня 2024 року.
Через регулярні арешти в Криму, на півострові без батьків живуть 253 неповнолітні дитини. Координаторка громадянської ініціативи «Кримське дитинство», яка опікується такими дітьми, Муміне Салієва виклала відео на своїй сторінці у Facebook. На відео в будинку Мемета Люманова зранку на одному ліжку плачуть троє його дітей: двоє синів і донька. Один із синів каже: «Баба («батько» кримськотатарською — ред.) вони забрали, як мені не плакати».
Читайте також: Репресії та діти без батьків: як Росія 9 років розділяє родини у Криму (фоторепортаж)
Під час обшуку в будинку Алі Мамутова, Емиралі — школяр. Він прокинувся зранку від того, що російські силовики світили йому в обличчя ліхтарем і направили на нього автомат. Як з’ясувалося пізніше, вони переплутали дитину з дорослою людиною. Мама хлопця, Ленара, розповіла, що син певний час не міг встати з ліжка — був в шоковому стані.
Катерина (Хатідже) Гудименко, дружина Арсена Кашка, була на дев’ятому місяці вагітності, коли чоловіка затримали, а пізніше заарештували до 5 травня. У Арсена і Катерини багатодітна родина. Жінка після обшуку розповідала, що співробітники проводили обшук в кімнаті при дітях, які спали. Одразу після затримання чоловіка Катерина поїхала в Сімферополь услід за мікроавтобусом, у якому повезли Арсена. Вона зустрілася з адвокатами, привезла необхідні для обрання запобіжного заходу документи. Взяла з собою свого старшого 15-ти річного сина. Вона сподівалася, що суд врахує те, що родина — багатодітна, а вона на останніх місяцях вагітності і обере запобіжний захід хоча б у вигляді домашнього арешту. Цього не сталося і Арсена Кашка теж відправили в СІЗО. Ввечері в день обшуку Катерина відчула себе погано і викликала «швидку». За кілька годин жінка народила сина, якого назвала Хамза. Він став 25-тою дитиною серед неповнолітніх дітей арештованих.
Усіх заарештованих кримських татар звинувачують в «організації або участі в ячейках Хізб ут-Тахрір». Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі визнана терористичною організацією у низці країн. У тому числі в Російській Федерації.
В Україні і в більшості країн Європи вона не є забороненою. Після 2014 року на території півострова російські силові структури регулярно заарештовують людей, зокрема мусульман, більшу частину з яких складають кримські татари — корінний народ Криму, звинувачуючи їх у причетності до «терористичної організації».
Керівником слідчої групи є Віталій Власов — старший слідчий УФСБ у Криму та Севастополі. Він вів кримінальні справи проти журналіста Владислава Єсипенка, політика Нарімана Джеляла і активістів Азіза і Асана Ахтемових, а також низку справ проти Свідків Єгови.
Суди з обрання запобіжних заходів тривали два дні поспіль. Обидва дні біля будівлі суду показово стояв порожній автобус з літерою «Z» на задньому склі, який вміщує в себе 30-40 осіб. Це була демонстрація з боку російської влади того, що в разі як люди почнуть збиратися під будівлею суду — їх затримають. У перший вечір під судом чергували наряди поліції і співробітники «центру з протидії екстремізму». Деяких на півострові вже впізнають в обличчя. Жодного родича суддя Євгєній Пронін не допустив до судової зали. Слухачів і журналістів теж. Цей суддя ухвалював всі 10 рішень про арешти кримських татар. До цього вже фігурував у справах подібного типу. Наприклад, продовжував термін тримання під вартою фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», Ескендера Сулейманова.
«Сьогодні в суді співробітники ФСБ клопотали саме про жорсткий запобіжний захід, тому що наші підзахисні нібито можуть втекти, вплинути на свідків. Це — чергові фрази. За всі ці довгі роки ми переконалися в тому, що ні один із наших підзахисних не є злочинцем», — прокоментував рішення судді адвокат Еміль Курбедінов.
Згідно з даними «Кримськотатарського Ресурсного центру» до останніх обшуків, у Криму по «справах Хізб ут-Тахрір» окупаційна влада переслідувала 107 чоловіків. Після 5-го березня їх стало на 10 більше.