Як виглядає застосунок «I'm Ukrainian» на телефонах
Згуртувати тих, хто покинув країну внаслідок збройної агресії Росії має на меті застосунок I’m Ukrainian mobile app. Головне завдання додатку, який був створений як цифрове комʼюніті для українців за кордоном — збереження української ідентичності поза межами України та створення українських спільнот. З його допомогою можна знайти інформацію про послуги та сервіси, які створюють українці у тому чи іншому місті, культурні події, неформальні зустрічі, освітні та інші заходи, роботу, пункти допомоги, спільноти українців тощо. Користувачі мають можливість самі додавати оголошення про власні події і бізнеси та планувати спільні зустрічі.
Журналістка Світлана Мялик поговорила про «I’m Ukrainian» із керівницею команди впровадження застосунку Юлією Токар.
— Пані Юліє, розкажіть, будь ласка, як була започаткована ініціатива створення застосунку «I’m Ukrainian?». Яка мета його створення, і на якому етапі зараз цей проєкт?
— Усе почалося, мабуть, з того, що майже всі знайомі мають когось, хто виїхав: рідні, друзі виїхали за кордон. І зараз кожна родина має когось, хто від’єднаний, хто далеко і тим чи іншим чином страждає через це. А я сама ж перебуваю в Австрії з дитиною і розумію, наскільки ти себе відчуваєш одиноким, відірваним від країни, від своєї родини, від мови, від культури, абсолютно від усього, що для тебе було твоїм повсякденним життям. І це надзвичайно великий стрес. І саме в такий момент, коли всі наші друзі були роз’єднані по різних країнах, у команди «I’m Ukrainian» — це Товариство дослідників України і команда розробки Smart Apps — виникла ідея якось допомогти людям, які виїхали за кордон, якось об’єднати їх, надати їм руку допомоги з України для того, щоб вони хоча б могли знаходити з легкістю один одного, спілкуватися, створювати і відвідувати івенти та якісь заходи українські. І саме так надійшла така ідея, що потрібно створити платформу, яка об’єднає людей по всьому світу і надасть їм комунікаційні можливості. І вже тоді ми почали реалізовувати цю ідею. І на даний момент відгуки з-за кордону, з діаспорських організацій, від людей, які вже багато років проживають не в Україні, досить успішні. І ми задоволені, що нам вдалася ідея, яку ми започаткували.
— Перед тим, як більш докладно поговорити про сам застосунок, розкажіть про вашу команду. Ви сказали, що ваша команда вирішила цей проєкт започаткувати?
— Команда в нас досить різноманітна, розкидана по всьому світу. Голова проєкту і голова команди – це Павло Остапенко. Він є головою Товариства дослідників України. Він саме є ідейником цього проєкту, він перебуває у Києві, і вся комунікація йде з України, з тієї серцевини, яка нас всіх об’єднує. А всі менеджери і всі працівники, волонтери, я б сказала, вони в різних країнах. І з самого початку у нас була ідея така, що кожен менеджер відповідає за свою країну. У нас дівчинка з Польщі наповнює Польщу. Я беру відповідальність за німецькомовні країни. І так легше, тому перебуваючи у середовищі цієї країни, ти перебуваєш там, де ти можеш зібрати всю необхідну інформацію і реагувати на неї, відповідно, дуже швидко. Тому люди розкидані по всьому світу. Це переважно мами з дітьми, які крім роботи, займаються цією діяльністю як волонтерською. Але є і професіонали. Наприклад, наш технічний відділ. Павел Лібер взагалі громадянин Білорусі і наразі проживає закордоном. Він переслідується режимом Лукашенка. І це його внесок такий у демократичний розвиток України і боротьба, мабуть, із режимом, який існує в його країні. Тому він технічно взяв відповідальність за цей проєкт на себе і є невідкладною його частиною. Тому люди різні і всі намагаються допомогти, розуміючи, наскільки важко зараз тим, хто покинув країну і, на жаль, не може повернутися на даний момент.
— Із початку повномасштабної війни Росії проти України мільйони українців, а це – переважно жінки з дітками, виїхали за кордон. І багато українців зараз в Польщі перебувають. Багато і в Німеччині, і в Австрії… Тобто по всьому світу розлетілися українці, рятуючись від російської агресії і війни. Скажіть, як можна в технічному плані встановити застосунок «I’m Ukrainian», і чому ви радите це зробити?
— Застосунком користуватися дуже просто. Ви просто заходите і скачуєте його, якщо у вас Android або Apple. І далі обираєте, яким чином ви хочете ним користуватись. Якщо ви хочете брати активну участь і реєструвати свої зустрічі, і робити якісь спілкування, чати і все інше, то треба пройти аутентифікацію через «Дію». «Дія» вам підтвердить, що цей застосунок у вас встановлений на телефоні. Тобто ви маєте якесь відношення до України.
— Тобто обов’язково має бути «Дія»?
— У даному випадку, якщо ви хочете активно користуватися і робити дописи, ви маєте користуватися «Дією» для того, щоб ми перевірили, що ви є українцем. Це захищає вас, ваші особисті дані залишаються в застосунку «Дія. Нічого ми не отримуємо з них, але це підтверджує, що ви є українцем, і це захищає ваші дані від, наприклад, користувачів з країни-агресора. Якщо ви хочете просто заходити і дивитися, які є біля вас події, заходи і все – можливо не реєструватися через «Дію», не реєструватися навіть через свою [електронну] пошту, а просто бути таким собі анонімним користувачем. Але тоді у вас обмежені права. Ви не маєте права нічого корисного ні писати, ні відповідати, тому що ми не можемо зрозуміти: хто ви, де ви?
— Але, принаймні, побачити якісь зустрічі, івенти і що відбувається українці можуть? Можуть долучитися до цих зустрічей?
— Так, абсолютно все для вас відкрите. Ви можете користуватися цією інформацією. Але, на жаль, без підтвердження, що ви маєте відношення до України, ми не можемо довіряти вашим дописам чи коментарям. Логіка наступна, для чого цей застосунок: якщо ви перебуваєте в іншій країні, ви можете знайти заходи, які організовуються для вас, для ваших дітей – заняття, спортивні секції, концерти. Ви можете знайти на мапі бізнесів, хто надає будь-які послуги, які вам потрібні у вашому місті. Виставляючи локацію, потрібні вам тістечка, манікюр чи, можливо, зачіска в межах одного кілометра від вашого дому, і ви побачите, хто з українців надає такі послуги біля вас. Також ви можете створювати власні івенти і зустрічі, запросити когось на каву або створити ком’юніті мам з дітками, віком 3-4 рочків. Давайте зустрічатися і займатися розвиваючими іграми. Можливості необмежені. І в чому переваги застосунку – ви не лише користуєтесь інформацією, ви можете створювати власні зустрічі і, можливо, зустрічатися, отримувати і вивчати нові професії, спілкуватися, а також удосконалювати свою мову. Тобто ми надаємо ресурс, а ви користуєтесь так, як ви хочете.
— Широкий спектр…
— Спектр дуже широкий! І ми сподіваємося, що з часом ми вийдемо на такий рівень, коли нам не потрібно буде взагалі нічого робити, крім моніторити якість контенту. Люди будуть самі заходити, залишати повідомлення, між собою знаходити спільну мову. А ми лише будемо як команда керувати процесами моніторингу.
— Чи це платне, чи користування застосунком безкоштовне?
— Ні, застосунок повністю безкоштовний. В будь якому випадку, якщо ви десь щось побачите, що з вас просять за розміщення реклами чи ще чогось, це не є наша команда. Абсолютно всі функції безкоштовні. Реєстрація, безкоштовне розміщення своє і своїх новинних ресурсів, свого бізнесу чи будь-якої інформації є безкоштовним. Будь ласка, користуйтесь. Все для вас.
— Скажіть, скільки на сьогодні вже користувачів застосунку «I`m Ukrainian»? Чи маєте ви такі дані? Тобто скільки людей зареєструвалося, скільки людей залучено?
— Бере участь близько 38 000 активних користувачів, тобто тих, хто завантажив [застосунок] і користується [ним] по всьому світу. Якщо бути точнішим, у 32 країнах представлений нині застосунок. Такі дані є, і ми дуже ними пишаємось, тому що в нас не проводилось жодної рекламної кампанії. Тобто люди між собою дізналися, що є такий застосунок десь у групах, в телеграм-каналах і доєднуються.
— 14 лютого, на День Святого Валентина, ви нагадали, що є такий застосунок і закликали шукати собі навіть пару! Тобто — за інтересами і, можливо, — для пошуку кохання?
— Так, це чудова нагода, якщо у вас немає друзів чи немає другої половинки. Будь ласка, заходьте, створюйте свою зустріч, вказуйте свої інтереси і шукайте однодумців. Це буде класним початком товариських відносин. А, можливо, і чогось більшого. Ми в цьому зацікавлені.
— Розкажіть, які, можливо, нові ініціативи в рамках проєкту плануєте впровадити?
— У нас має бути досить потужний старт цієї весни. Ми все ж таки хочемо вийти на рівень Міністерства закордонних справ і об’єднати українців по всьому світу, бути офіційним каналом комунікації.
— МЗС України маєте на увазі?
— Так, ми зараз ведемо з ними переговори, як ми можемо допомогти їм [українським дипломатам] тримати діалог з українцями за кордоном. Тому що, на жаль, наразі діалог відсутній. І ми хочемо створити ком’юніті, де люди за інтересами можуть створювати свої закриті групи для обміну інформацією, для зустрічей. Це може бути корисно великим міжнародним діаспорським організаціям. Також ми хочемо створити інформування в нашому застосунку українців про програми, які діють для відновлення житла, програми, які допомагають українцям повертатися додому. Можливо, якісь гранти, можливо, якісь курси, можливо, якісь теми цікаві, які дають можливість повернутися і спочатку почати все в Україні.
— Це важливо, це допоможе повернути українців додому…
— Насправді, можливостей дуже багато, але вони розкидані по різних ресурсах. І ми хочемо справді об’єднати, щоб люди побачили, що повернення додому може бути стартом. І ви, правда, всі дуже потрібні вдома, ваші ресурси і ваші коріння вас гукають. Вдома все набагато легше буде відбуватися, ніж ти перебуваєш за кордоном з мінімальним знанням мови. І, правда, ти — чужинець. Я, перебуваючи в Австрії, це розумію, відчуваю. Тому ми намагаємось допомогти.
Світлана Мялик для Громадського радіо
Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
0