Зібрали на стадіоні фан-групу Зеленського, всі вони тепер стали депутатами — аналітикиня

— Є дані громадянської мережі ОПОРА про те, що понад 80% депутатів, які потрапили в парламент, це справді нові обличчя. Це справді зміна еліт?

— Як мені здається, слово «еліта» тут не зовсім доречне. Це, звичайно, якась зміна, але поки нам дуже важко говорити, чи вона на краще, чи вона на гірше. Не може не тішити, що багато таких одіозних фігур, які з сесії до сесії потрапляли до Верховної Ради, нарешті пішли. Це дуже добре для країни. Дуже добре, що старі інтереси регіональних бізнесменів, осіб, наближених до олігархів, людей, які тримали цю країну в лещатах минулої доби, радянщини, нарешті пішли в небуття. Але покладати дуже сильні надії на тих, хто прийшов їм на зміну, було б занадто зухвало.

— Київська школа економіки проводитиме швидкий курс з основ державного управління для фракції партії «Слуга народу». Сподіваюся, тижня вистачить. Ця інформація загалом позитивна, вона говорить про те, що у фракції є розуміння, що треба розвиток або принаймні поштовх до розвитку в цьому напрямку. Якщо говорити на побутовому рівні, то кажуть так: нехай некомпетентний, аби порядний, нехай некомпетентні, аби не старі еліти. Як вам цей дискурс?

— Я трошки знаю про те, як відбувався процес формування списку. Наскільки я знаю, в останні дні почався якийсь хаос, коли різні люди приносили на листочках прізвища якихось людей, своїх кандидатів, вони десь в адміністрації зводилися в єдиний список. Наскільки я розумію, до Адміністрації президента йшов караван охочих. Я не вірю в те, що люди обиралися з CV, які надсилалися їм через інтернет. В ці байки я не вірю. Я знаю, що було дуже багато впливових бізнесменів, які хотіли перед виборами створити свої нові партії, але президент Зеленський їх переграв, оголосивши дочасні вибори. Таким чином він примусив їх бігти в його список. Таких охочих створити свої партії виявилося набагато більше, ніж місць.

Що станеться з фракцією «Слуга народу», як вони зайдуть до парламенту? Це дуже різноманітна публіка, вони всі працюють з якимись людьми, які фактично завели їх за ручку. Вони ж ніколи не працювали разом як команда. Це не та партія, яка працює 10 — 15 років. От зібрали на стадіоні фан-групу Зеленського, вони всі тепер стали депутатами.

— Теми, пов’язані з правами людини, з гендерними питаннями, просто випали за межі цієї кампанії. Частково, можливо, це пояснюється тим, що ніхто не хотів брати на себе відповідальність за відверту розмову у суспільстві.

— Так, ніхто не хоче цієї розмови. Мені здається, що інколи суспільство боїться цієї розмови. Наші обранці є відображенням нас самих.

Я не знаю, хто був той спічрайтер, який підкинув в інавгураційну промову Зеленського слова про те, що кожен з нас є президентом. Вона була дуже «кітчі», але насправді містить дуже глибокий сенс. Якщо ми не розвиваємо в собі почуття громадянського обов’язку, не піднімаємо власний етичний рівень, не знаємо, якими є наші цінності, за що ми стоїмо, чому для нас важлива Україна, якщо цю розмову з нами не ведуть ані наші політики, ані ми не ставимо перед ними умови, щоб вони почали вести цей серйозний діалог з нами, ставилися до нас не лише як до споживачів веселої поп-музики та сальних жартів, але й людей, які спроможні на ведення інтелектуальної розмови, якщо ми до них таких вимог не ставимо, чому ми очікуємо, що вони самі піднімуться і почнуть працювати над собою, ставити до самих себе вищі вимоги?

Всю розмову слухайте у доданому звуковому файлі.