pixabay
Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №148 імені Івана Багряного в місті Києві долучилася до проекту із зміни шкільного харчування шеф-кухаря Євгена Клопотенка.
Проект у школі стартував зовсім нещодавно, а учні вже встигли спробувати в їдальні курячі нагетси під соусом каркаде, салат із свіжих яблук і гарбуза та чай Масала. Про перші враження розповідає директор школи Сергій Горбачов.
— Проблема шкільного харчування полягає насамперед у тому, що діти, які безкоштовно снідають у початковій школі, дуже часто не їдять те, що готують у їдальнях. Це велика й багатостороння проблема. По-перше, це шкідливо для дитини, якщо вона вчасно не поїсть щось гаряче та смачне. По-друге, це величезні витрати з бюджету. Лише в Києві на це витрачається майже 250 мільйонів гривень щорічно — за ці гроші можна побудувати нову школу. Але ці гроші просто викидаються на смітник. Тому треба вдосконалювати шкільне харчування та робити це кількома способами — залежно від того, які в нас можливості.
Це дуже інертна система, дуже важка для того, щоб її змінювати. Для того, щоб дійсно готувати смачно, щоб кожна дитина обирала те, що їй подобається, треба взагалі переформатувати систему шкільного харчування, робити її за іншими принципами логістики. Але це надзвичайно складно та потребує величезної кількості різноманітних узгоджень. Тому проект, який запроваджує Євген Клопотенко, спрямований насамперед на те, щоб у межах діючої системи шкільного харчування зробити так, щоб діти більше їли те, що їм готують.
Головне, що пропонує Євген, — брати ті продукти, які є, й готувати з них страви, які будуть більш яскравими на смак: додавати природні приправи, готувати якось інакше, більш привабливо для дитини.
Ми почали проект тиждень тому. Я бачу за відгуками батьків, за враженнями дітей, сам особисто куштую — це дійсно смачно. Гарно готують, рецептура змінилася — дітям це цікаво та смачно.
Наприклад, готували чай Масала — чорний чай із молоком і невеликою кількістю спецій. Він дуже смачний і діти охоче його п’ють. Готували смачні сирники, позавчора зранку були курячі нагетси під соусом каркаде — перемелений курячий фарш, запечений у духовці майже без жиру й посипаний сухариками. Це дуже смачно. Було пюре, салат із свіжих яблук і гарбуза. Це цікаві страви, які мають яскравіший смак. Дітям подобається, я бачу, що вони це їдять.
Коли ми спілкувалися з Євгеном перед початком, він казав, що зараз у їдальнях харчується десь 30% дітей, а його мета — хоча би 70%. І ми бачимо, що прогрес дійсно є. Зараз із нашими кухарями працюють люди з команди Клопотенка, які допомагають, показують рецепти, розповідають, як треба готувати. Я дуже сподіваюся, що наші кухарі навчаться і ми будемо підтримувати це різноманіття.
Я не маю безпосереднього впливу на працівників їдальні, бо вони не є співробітниками школи, вони співробітники організації, яка виграла тендер. Але подзвонити менеджеру, який курує нашу школу, директору підприємства та висловити своє ставлення до того, якою буде моя позиція під час наступного тендеру — кожен директор це може. Головне — не мовчати. Якщо ми бачимо, що щось не так, треба стукати в усі двері, «виносити» мозок, якщо треба, але добиватися, щоб дітям готували нормально.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.