«Знову у Фінляндію вирушив Іван». Що співали про Зимову війну у Фінляндії та СРСР?

Зимова битва дивної війни

80 років тому, 10 грудня 1939 року, вже більше тижня триває радянсько-фінська війна. Ще у серпні Гітлер і Сталін розділили Східну Європу. Москва планувала розмістити свої військові бази на деяких фінських островах і хотіла убезпечити другу столицю від нападу “потенційних ворогів” з території Фінляндії. Восени 1939-го Кремль намагався змусити фінів посунути кордон подалі від Ленінграда і надати острови в аренду, але Гельсінкі не йшли на зустріч.

26 листопада неподалік села Майніло на кордоні з Фінляндією нібито стався артилерійський обстріл радянських солдатів. У загибелі чотирьох червоноармійців радянське МЗС звинуватило фінську армію і за чотири дні СРСР почав вторгнення. 

Загалом угрупування СРСР у різні фази війни нараховувало до 760 тисяч людей. Так маленька Фінляндія майже без танків і авіації з населенням у кілька мільйонів мала оборонятись від однієї з найпотужніших держав того часу. 

Демократичні сили на чолі з Францією та Британією відкрито не втручались у конфлікт, бо не хотіли всувати відносини з Москвою. Період з вересня 1939 до травня 1940 року називають “дивною війною”, коли союзники оголосили війну Берліну, але майже не атакували. Агресію СРСР проти фінів журналісти нарекли “Зимовою війною” через місяці, коли вона розгорталась – грудень-березень. 

Принимай нас, Суоми-красавица!

Наприкінці 1939-го радянська пропаганда мала пояснити, навіщо сотні тисяч радянських солдатів кинули у фінські ліси. З цією задачею добре впорались брати Покрасс і Анатолій Д`Актиль. “Много лжи в эти годы наверчено, чтоб запутать финляндский народ… отнимали не раз вашу родину – Мы приходим её возвратить. Мы приходим помочь вам расправиться, расплатиться с лихвой за позор”. 

Тут автори апелюють до популярного у ті часи порівняння сил Фінляндії з національним урядом, який боровся з місцевими більшовиками у 1918 році. За цією логікою саме “білофіни”, створивши незалежну Фінляндію на уламках Російської імперії, “забрали” у звичайних людей їхню країну. Тому на думку Москви фіни мали відчувати сором за поразку червоних сил, а прихід радянської армії – це повернення країни звичайним людям. 

Цікаво, що події у пісні відбуваються восени: “Невысокое солнышко осени зажигает огни на штыках”. Хоч війна і почалась в останній день осені 1939-го, а закінчилась у березні 1940-го. “Суоми-красавица” – це вміле використання фінського національного образу. Молода дівчина уособлювала фінів у боротьбі проти російської імперської політики наприкінці XIX – на початку XX століття. 

Молотов обіцяв, що все буде «добре»

Під час Зимової війни Москва використовувала нові касетні бомби, а на обурення Заходу відповідала, що насправді СРСР закидає їжу голодуючим фінам. На всіх конференціях нарком закордонних справ Молотов казав, що його держава не воює з Фінляндією. Навпаки, вони підписали договір з Фінською Демократичною Республікою – маріонетковим урядом, що створили незадовго до того. І, мовляв, уся війна – це допомога новому уряду загасити агресію старого. 

Фіни, які абсолютно не підтримували так званий “уряд” перенесли своє обурення у рядки пісні “Njet, Molotoff!”. У пісні розповідається про ганебну поразку Червоної армії у перші тижні війни. У грудні-січні радянська армія і справді не змогла захопити укріплення Лінії Маннергейма, втратила десятки тисяч солдатів у холодних лісах і фінських засідках. Молотова порівнюють з Миколою Бобриковим – генерал-губернатором Фінляндії часів імперії Романових. Пісня вийшла у 1942 році і була не менш актуальна. Тоді фінська армія у складі груп армій “Північ” здійснювала реванш на боці Німеччини і брала в облогу Ленінград, який Москва прагнула убезпечити за два роки до того.