Фото: Громадське радіо
До Офісу президента з’їхалися підприємці з різних міст України та вимагали скасувати закони, які, на їхню думку, вбивають малий бізнес. Що не влаштовує підприємців дізнавалася Валентина Троян.
Офіс президента, одинадцята ранку, навколо сходів збираються люди із плакатами #SaveФОП та назвами міст – Одеса, Житомир, Чернігів, Путівль. Вони представляються підприємцями. Вимагають зустрічі з президентом та скасування законів 128-ІХ та 129-ІХ, які регулюють роботу ФОПів.
Головне, що не влаштовує мітингарів — те, що закон зобов’язує підприємців використовувати касовий апарат. Також вони вважають, що електронний сервіс РРО, тобто — реєстратор розрахункових операцій не працюватиме, говорить голова «Союзу захисту підприємництва» Сергій Доротич.
«Ми тестували програми, вони не працюють, коди до програм закриті, щоб інші програмісти не могли зробити альтернативний продукт. І спробуйте літній людині запропонувати смартфон. Я своїх батьків, а батько мій, до речі, підприємець, не можу на смартфон перевести. А що робити інвалідам, людям з обмеженими фізичними можливостями? Як їм вести?», — говорить Доротич.
Один з учасників протесту — Олександр — приїхав протестувати в Київ із Черкас. Його бізнес пов’язаний з торгівлею. Олександр вважає, що зміни до законопроектів 1073 та 1053-1 зроблять його бізнес нерентабельним.
«Я працюю як самозайнята особа. Для того, щоб вести облік, як хоче уряд чи Верховна Рада, для цього мені потрібні одна або дві особи, щоб вводили, щоб обліковували. Бухгалтер, який буде все це вести», — говорить підприємець.
Олександр каже: прибутки не дозволяють йому наймати працівників.
Ще один Олександр, але з Києва, розповідає: сам пенсіонер, учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Пенсії не вистачає, тож вирішив зайнятися підприємництвом.
«Я працюю на спрощеній системі. Я потрапляю у той об’єм, який мені встановила держава, я плачу справно всі податки. Ми малий бізнес сплачуємо більше податків, ніж увесь крупний бізнес», — говорить підприємець.
Згодом біля Офісу президента мітингувальники зустріли голову депутатської фракції партії «Слуга народу» Давида Арахамію. Йому вони висловили своє невдоволення змінами до закону.
«Проблема з оборотами — раз, потім проблема з первинним — два, проблема з перевірками — три. — Вас хтось перевіряв? — Поки що ні, але зараз почнуть. Давид, «найхлібніша» посада у податковій — начальник відділу касових апаратів. що ви зробили? Ви для цього начальник створили базу для додаткового заробітку. ви ж самі знаєте, що це так. так навіщо ви це зробили? »
Ухвалені закони почнуть діяти у жовтні 2020 року. Майже для всіх ФОПів нічого не зміниться — пояснює юрист Андрій Корчевний.
«Зміни торкнуться тих, хто здійснює торгівлю складними виробами, які пізніше можуть потребувати ремонту та для торгівельних точок, які продають ліки. Від моменту прийняття цього закону ці підприємці не зможуть працювати без касових апаратів», — говорить юрист.
Після жовтня 2020 року без касових апаратів не зможуть працювати власники інтернет-магазинів, ювелірних крамниць, магазини секонд-хендів, ресторани, турагенції, готелі. А з першого січня 2021 року вже всі підприємці мають працювати з касовим апаратом. Виняток — ті, хто працює на першій групі єдиного податку.
«На першій групі є лише ті, хто працює на ринках, надають побутові послуги — ремонт взуття, одягу, виготовлення ключів. У них невеликий обіг грошей, які вони можуть заробляти протягом року – до 300 тисяч гривень. також вони не мають права наймати працівників», — додав Корчевний.
Серед мітингуючих біля Офісу президента було багато підприємців третьої групи. Юрист Андрій Корчевний наголошує — з 2020 року вони муситимуть використовувати касовий апарат.
«Зрозуміло, що це потягне за собою витрати, оскільки, якщо особа використовує касовий апарат, то за законом вона повинна вести повну бухгалтерію. І, коли до неї прийдуть перевіряючі, вона зобов’язана надати їм всю паперову документацію щодо того звідки прийшов товар, за якою ціною. Зрозуміло, що це додаткові кошти, не тільки податок», — говорить юрист.
За словами Андрія Корчевного, закон, за задумом авторів, спрямований на детінізацію бізнесу, отримання додаткових надходжень до бюджету. Якщо ж підприємці оберуть роботу “у тіні”, для таких у законі передбачені штрафи.
Валентина Троян, Київ, Громадське радіо