Зростання безробіття й тренд на дистанційку: як за пів року змінився ринок праці в Україні?

Коронавірус вплинув ледь не на кожну сферу нашого життя, чи не найбільше торкнувся фінансів. 12 вересня минуло пів року від моменту введення в Україні карантину. У цьому матеріалі ми дослідили, як він змінив ринок праці, наскільки побільшало безробітних? Які професії піднялися у рейтингах, а які опустилися на останні щаблі? Та чи чекати нових скорочень у майбутньому?

Наскільки побільшало безробітних?

Світовий ринок праці досі лихоманить. Після кількох місяців простою, про ймовірне скорочення тисяч працівників заявив цирк Cirque du Soleil, європейський авіакосмічний концерн Airbus, авіаперевізники British Airways, Air France та інші компанії по всьому світу.

Скільки людей втратили роботу в Україні, сказати важко, адже інформація з різних джерел відрізняються.

Ми проаналізували дані Державної служби зайнятості. Згідно з ними, цьогоріч рівень безробіття у проміжку від березня до квітня зріс на 24%. У той час як в аналогічний період минулого року навпаки впав на 9%.

У 2020 році рівень безробіття зростав до кінця червня. І лише у липні та серпні почав знижуватися.

У березні кількість безробітних становила майже 350 тисяч, у червні — понад 517 тисяч, у серпні — понад 470 тисяч. Якщо порівнювати останній місяць літа з минулим роком, то зараз зареєстрованих безробітних на 42% більше.

Водночас у своєму дослідженні економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина стверджує, що за даними соцопитувань, станом на червень, роботу втратили 2,8 мільйона людей.

А загалом, за офіційними даними, в Україні у той період було близько 2 мільйонів безробітних, а згідно з даними соцопитувань – близько 4,4 мільйона. Ще 3,1 мільйона українців (17% від робочої сили) перебували у стані прихованого безробіття: або перейшли на часткову зайнятість, або пішли в неоплачувану відпустку.

«Ті цифри, які подає державна служба зайнятості, їх не можна інтерпретувати, як кількість безробітних, бо це лише кількість людей, які зареєструвалися в Державній службі зайнятості. Тобто не всі люди, коли втрачають роботу, йдуть реєструватися в ДСЗУ: деякі шукають роботу самостійно, деякі не бачать сенсу реєструватися, бо розуміють, що виплати можуть бути невеликими, деякі реєструються, але не одразу, як втратили роботу, а пізніше.

Наприклад, ми бачимо, що кількість реєстрацій у Державній службі зайнятості зросла не під час піку карантину, а вже коли його послабили. Це може вказувати на стрес і розгубленість тих, хто втратив роботу на піку каратину», — пояснює розбіжності в офіційних даних і даних соцопитувань та сайтів із пошуку роботи, економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина.

Про те, що частина українців втратила роботу в період карантину свідчать й інші дослідження. Викладачі Київської школи економіки Тимофій Брік та Максим Обрізан 8 квітня провели опитування у якому взяло участь 1 176 респондентів з українських міст населенням у понад 50 тисяч осіб. Економісти з’ясували, що 24,8% респондентів, які були працевлаштованими до карантину, на момент дослідження вже не працювали: або не мали роботи, або взяли оплачувану чи неоплачену відпустку. 40,4% працювали з дому неповний чи повний робочий день.

Більшість — 54,7% — опитаних зазначили, що у разі продовження карантину, їхніх заощаджень вистачить лише на місяць чи навіть менше.

Наскільки активними були роботодавці? 

За даними досліджень Дарії Михайлишиної, кількість вакансій під час жорсткого карантину на фоні докарантинного періоду скоротилася до 40-60%. Відновлення почалося лише після пом’якшення обмежень та запровадження адаптивного карантину. Наприклад, сайті work.ua 21 квітня опублікували лише 43% вакансій від докарантинної кількості. Але станом на 23 червня кількість вакансій майже повністю відновилась і становила 88% від докарантинного періоду.

Ми проаналізували також дані Державної служби зайнятість. Для підрахунків брали лише вакансії зареєстровані у конкретний місяць й порівняли їх з аналогічним періодом минулого року.

У березні 2020 року кількість вакансій була на 62% меншою, ніж торік.

Загалом найнижчою кількість пропозицій від роботодавців була у квітні — на 80% менше пропозицій, ніж торік. У травні та червні відбулося суттєве зростання й уже наприкінці червня рівень досяг докарантинного.

Якщо аналізувати дані поденно, то наступного ж тижня після впровадження карантину кількість пропозицій працевлаштування стала меншою на кілька сотень і сягала в середньому 200-700 вакансій. Найменше вакансій зареєстрували 23 березня — лише 16. За тиждень до цього столична влада прийняла рішення призупинити роботу метрополітену.

Натомість суттєвий підйом відбувся з 26 травня. За кілька днів до цього уряд запровадив перший етап адаптивного карантину.

Якщо ж аналізувати останній місяць літа, то кількість зареєстрованих у серпні вакансій була приблизно такою ж як торік, а інколи навіть вищою.

 

 

 

 

 

 

 

Які сфери постраждали найбільше? 

За даними економістки Дарії Михайлишиної, найбільше через карантин постраждав готельно-ресторанний бізнес. Кількість пропозицій роботи у найгірший період там становила лише 17% докарантинних показників. 

Водночас на піку карантину українці не так активно шукали роботу у цій сфері — у найгірший період кількість резюме складала 47% та 40% від докарантинної, за даними rabota.ua та work.ua відповідно. Однак у червні зросла і навіть перевищила докарантинний рівень — сягла до 137% та 136%. Кількість звернень у ДСЗУ – до 293%.

Схожа ситуація і у роздрібній торгівлі. Спершу кількість резюме була відносно невеликою, а в червні навіть перевищила докарантинний рівень. Водночас, кількість вакансій у найгірший період була 37–40% від докарантинного періоду, за даними сайтів work.ua та rabota.ua відповідно.

На фоні двох попередніх сфер, у промисловості та сільському господарстві падіння активності шукачів роботи було меншим. Відносно високою була і кількість пропозицій роботи. У найгірший період в сільському господарстві  реєстрували 71% вакансій від докарантинного рівня за даними ДСЗУ, 51% – за даними rabota.ua та 63% – за даними work.ua.

«У сільському господарстві є сезонні роботи. Вони не могли зупинити їх, відкласти на пізніше, навіть якщо є карантинні обмеження. Бо якщо урожай пропаде, то вони потім просто не зможуть його зібрати», — пояснює цю тенденцію Дарія Михайлишина.

Ще у черні всі ці сфери майже повернулися до докарантинного рівня, каже Дарія Михайлишина. Найповільніше це відбувалося у банківському і фінансовому секторі.

А от експертка з ринку праці Тетяна Пушкіна переконана, що до докарантинного рівня ринок праці і досі не повернувся. Й на це знадобиться ще не один рік.

«Чим довше триватиме карантин і діятимуть обмення, тим довшим буде хвіст наслідків. Те, що я чула по міжнародних прогнозах — відновлення ринку праці відбудеться у 2022-2023 роках, якщо ситуація із рівнем захворюваності покращуватиметься.

Якщо буде погіршення ситуації, звісно, хвіст буде більший», — прогнозує Тетяна Пушкіна.

Які вакансії найчастіше шукали українці і що їм найчастіше пропонували? 

Аналітика сайту із пошуку роботи grc.ua свідчить, що під карантину побільшало вакансій кур’єрів, пакувальників, операторів служби підтримки, водіїв. Також у топі були сфера IT, продажів, маркетингу. Але у частині пропозицій було вказано, що остаточно рішення про працевлаштування співробітника компанія прийме після скасування карантину.

Окрім того, зросла кількість вакансій у сфері інформаційних технологій, системної інтеграції, послуг для бізнесу, роздрібної торгівлі, у фінансовому, бухгалтерському, банківському і медичному секторі. Медицина вперше увійшла до топ-10 професійних сфер.

Також виникли деякі «спеціалізовані» вакансії: особистого і корпоративного вірусолога-контролера, фахівця з охорони праці та промислової безпеки, агента з продажу юридичних послуг для компаній, які постраждали від пандемії.

Натомість знизилась кількість пропозицій у сфері продажів, виробництва, транспорту, будівництва. Із топ-10 професійних сфер за кількістю вакансій зник робітничий персонал.

Водночас згідно із дослідженням Factum Group Ukraine та OLX Робота найпопулярнішою сферою серед українців стала «роздрібна торгівля». Наприклад, за травень на пропозиції у цьому секторі відгукнулися 52,7 тисячі осіб. Це п’ятеро людей на одну вакансію. На другому місці опинилась сефра «транспорту і логістики» — 37,6 тисячі зацікавлених, це четверо людей на вакансію.

У топ-5 опинилося і «будівництво» — 8 осіб на вакансію. Також зросла кількість тих, хто шукає роботу у сфері «краси та спорту» – з квітня по травень охочих працювати у цьому секторі стало більше на 165%.

А от у розрізі професій, за даними OLX Робота, у травні найпопулярнішою стала професія водія. Таких пропозицій було 5,2 тисячі — це на 16% більше, ніж у квітні. Популярною також була професія продавця. На третьому місці опинилися комплектувальники, на четвертому — штукатури й закривали рейтинг таксисти.

Для порівняння, у березні, за даними OLX Робота, найпопулярнішою була теж професія водія. На другому місці були продавці, на третьому — офіс-менеджери, на четвертому — вантажники і замикали рейтинг кухарі.

Також ми порівняли дані Державної служби зайнятості за період коронавірусу і аналогічний період минулого року.

Торік у березні у топ-5 за кількістю увійшли вакансії тракториста, водія, підсобного робітника, продавця продовольчих товарів і кухаря. Цього року перелік був таким же, однак на першому місці опинилися водії.

У квітні побільшало сільськогосподарських професій і до топ-20 увійшли медичні професії. У травні на першому місці за кількістю пропозицій опинилася професія підсобного робітника. У червні професій медичного спрямування стало ще більше.

У липні до топ-5 увійшла професія бухгалтера. Сільськогосподарські професії значно знизилися в рейтингу, натомість побільшало вакансій прибиральників, охоронців, вантажників.  Професія медсестри опинилася на другому місці. Що може свідчити про брак медичних кадрів.

У серпні на першому місці опинилася професія шкільного вчителя. Можна припустити, що через острах за своє здоров’я, деякі вчителі звільнилися, тому у цій сфері помітно зросла кількість пропозицій працевлаштування. Вакансій медсестри знову побільшало й професія опинилася на 7-ому місці. Закриває топ-10 професія вихователя. Також помітно побільшало інших вакансій в освітній сфері — помічник вихователя, помічник вчителя, вчитель молодших класів.

Проаналізувавши вакансії на сайті robota.ua, можна побачити іншу тенденцію. На першому місці у серпні тут опинились менеджери з продажів, на другому — бухгалтери, на третьому — продавці-консультанти, на четвертому — медичні представники і на п’ятому — комірники.

Як змінювалася середня заробітна плата? 

Ми порівняли дані Державної служби зайнятості за 2019 і 2020 роки й вирахували середню зарплату усіх запропонованих вакансій. У деякі місяці 2020 року вона була навіть нижчою, ніж торік. Цього березня середня заробітна плата становила понад 5900 гривень. А от вже у серпні — понад 6100.

(Нижче наведені найпоширеніші пропозиції заробітної плати Державної служби зайнятості у серпні цього року.Чим більше коло, тим частіше такий рівень зарплати пропонують роботодавці).

 

 

 

 

 

 

Водночас, середня зарплата вакансій на сайті robota.ua склала — 15 088 гривень.

(Нижче наведені найпоширеніші пропозиції заробітної плати на robota.ua.Чим більше коло, тим частіше такий рівень зарплати пропонують роботодавці).

 

 

 

 

 

 

Чи побільшало дистанційної роботи? 

За даними OLX Робота, в квітні у порівнянні з лютим кількість запитів «віддалена робота» зросла на 83%. У червні ж таких пропозицій стало майже вдвічі менше.

Віддалену роботу здебільшого пропонували операторам call-центрів, Instagram-фахівцям, менеджерам з продажів, онлайн-адміністраторам, бухгалтерам, програмістам і копірайтерам.

Водночас за даними Державної служби зайнятості такої пропозиції, як віддалена робота, не було для жодної із проаналізованих нами вакансій. У березні 2019 року найбільше було вакансій із 5-ти денним робочим тижнем. На другому місці — позмінний графік роботи, на третьому — підсумковий облік робочого часу, а далі 6-ти денний робочий тиждень, гнучкий графік, неповний робочий тиждень, ненормований графік роботи, вахтовий метод і робота у нічний час.

У березні 2020 року картина була дещо іншою. На першому місці теж опинився 5-ти денний робочий тиждень, потім підсумковий облік робочого часу, 6-ти денний робочий тиждень, на одному рівні позмінний і гнучкий графік роботи. Й кінець рейтингу аналогічний до торішнього.

Впродовж карантину 5-ти денний робочий тиждень продовжив очолювати рейтинг. Натомість кількість вакансій із підсумковим обліком робочого часу знизилась. Як і вакансій із 6-ти денним робочим тижнем. Найменше їх було у червні, а у липні відбувся стрибок вгору. Позмінний графік роботи щомісяця підійматися все вище й у серпні опинився на другому місці. Як і гнучкий графік роботи — він став четвертим у рейтингу, після підсумкового обліку робочого часу.

Зросла і кількість вакансій із пропозицією не повного робочого часу. Якщо у березні таких було 1,27% від загальної кількості, то у серпні — 2,97%.

 

 

 

 

 

 

 

«У перші місяці пропонували дистанційну роботу чи неповний робочий день. Якби я була HR-менеджеркою, і мене хотіли стримати, але особливо роботи не було, то мені б запропонували спочатку відпустку, неоплачувану відпустку, а потім неповну зайнятість.

Досить багато людей відправляли у відпустки власним коштом і на неповний робочий день, щоб знизити податкове навантаження на заробітну платню», — каже експертка з ринку праці Тетяна Пушкіна.

Чого чекати на ринку праці надалі? 

Згідно із дослідженнями Тимофія Бріка та Максима Обрізан, ймовірно залишатимуться працевлаштованими навіть під час карантину працівники державного управління, сфери досліджень, програмування та інформаційних технологій, менеджери середньої ланки та керівники відділів, військовослужбовці та працівники правоохоронних органів.

Зберегти своє робоче місце й мати заощадження більш як на місяць з більшою ймовірністю зможуть також люди, яким вдається працювати з дому.

Дистанційка залишатиметься головним трендом на усю зиму, переконана експертка з ринку праці Тетяна Пушкіна. А далі роботодавці найімовірніше обиратимуть змішаний тип роботи.

«Багато компаній залишить віддалену роботу або комбінований графік з тим, щоб 1-2 дні на тиждень люди приходили в офісі, а весь інший час працювали дистанційно. Від 56% до 87% роботодавців у різних сферах готові залишати маркетинг, ІТ, HR, бухгалтерію, іноді продажі на віддаленому чи гнучкому графіку.

Я бачу багато вакансій із пропозиціями працювати віддалено і повернутися в офіс тоді, коли це стане можливо. Окрім того, частина роботодавців вводить лояльніше ставлення до робочого часу. Ти можеш встати о шостій, зробити якусь частину роботи, а потім поїхати покататися на велосипеді чи погратися з дитиною, потім знову попрацювати.

Тобто роботодавець почав ставитися ціннісно до працівника. І звісно, підлеглі перестали себе відчувати шахраями, бо о 12 пішли до стоматолога, почали більш продуктивно і відповідально ставитися до роботи», — каже Тетяна Пушкіна. 

Досі залишається відкритим питання того, чи ростиме кількість безробітних. Все залежить від епідеміологічної ситуації й запровадження нових обмежень, каже економістка Дарія Михайлишина. Якщо розпочнеться друга хвиля коронавірусу, то така ймовірність доволі висока. І щоб впоратися з можливою турбулентністю на ринку праці, радить виправити помилки, які були у березні-травні. Передовсім організувати оперативну статистику ринку праці, тобто збирати дані по тижнях, а не місяцях чи кварталах, як це є зараз. Адже ситуація змінюється дуже швидко і так само швидко потрібно на неї реагувати.

Водночас на думку ж економістів Бріка і Обрізана, коронакриза може посилити соціально-економічну нерівність серед мешканців міст: люди з кращою освітою і ті, хто проживає в Києві, скоріш за все зможуть працювати з дому. Тому уряду варто приділяти більше уваги ринку праці в регіонах і надати соціальну підтримку менш кваліфікованим працівникам.

Ірина Саєвич

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS