«Громадське радіо»
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов прокоментував зростання України в рейтингу Doing Business, законодавчі зміни, пов’язані з підприємництвом, та розповів про діяльність Міністерства економічного розвитку і торгівлі протягом 2018 року.
— Макроекономічний прогрес, зростання ВВП, покращення рейтингів України — у всьому цьому ми вбачаємо результати роботи, яку проводить, зокрема, і Міністерство економіки. На 5 місць ми зросли в рейтингу Doing Business, що теж вважаю досить непоганим результатом, зважаючи на те, звідки ми стартуємо, хто наші основні суперники в цьому рейтингу. Завершили переговори щодо Угоди про вільну торгівлю з Ізраїлем. Сподіваємося, що це додасть до зростання експорту, який і так нас тішить: за січень-жовтень зростання перевищило 10% у порівнянні з минулим роком. Рік здається непоганим.
За оцінками міністерства, в Україні в тіні близько третини економіки.
— Я думаю, що у нас є всі передумови для того, щоб в тіні була і більша частина економіки. Певний «сірий» обсяг бізнесу є в будь-якій країні, але потрібно зважати на те, яка структура цього «сірого» бізнесу. Є «сірий» бізнес, який існує і, напевно, буде завжди. Це дрібні підприємці, які не реєструються, це люди, які торгують на ринках, хтось продає саморобні прикраси чи одяг через інтернет. Я вважаю, що боротьба з такою самозайнятістю є не тільки безглуздою, а й шкідливою для економіки. Ми точно не маємо рухатися до тоталітарної країни, ми маємо заохочувати підприємництво. Але є й інша частина, яка являє собою проблему. Це люди, які нелегально копають бурштин, знищуючи природу, це ті, хто возять контрабандою цигарки в країни ЄС або контрафактний бензин. Якщо порівнювати з минулими роками, то обсяг цього бізнесу зменшується, але працювати є над чим.
Є великі мережеві супермаркети, які торгують через ФОПів (як фізичні особи-підприємці — прим. ред.).
— Так, ця проблема існує. Звичайно, система спрощеного оподаткування, яка орієнтована передусім на малий бізнес, на індивідуальних підприємців, приваблює і великі компанії, які намагаються дробити свій бізнес або створювати інші методи ухилення. Метод продажів через ФОП не є проблемою номер 1. Що можна з цим робити? Точно не погіршувати адміністрування для ФОПів, а полегшувати адміністрування для великого бізнесу, щоб не створювати мотивацію йти від досить заплутаної системи загального оподаткування. З іншого боку, потрібно зменшувати частку готівки в економіці. Міністерство економіки вже досить давно бореться за те, щоб збільшувати рівень використання платіжних карток, електронних грошей. Тут ми працюємо разом з Національним банком. Ми намагаємось м’якими методами стимулювати й роздрібну торгівлю приймати картки.
Влітку було заявлено про спрощення отримання і використання реєстраторів розрахункових операцій для бізнесу.
— Ми ведемо роботу в цьому напрямку. Вона далека від завершення. Частково щось уже зроблено: прибрані деякі звіти, вимога вклеювати чеки, які видаються з РРО, в спеціальний зошит, теоретично хтось має його перевіряти. Я навіть не можу уявити, як податківець, приходячи в супермаркет, отримуючи тонни зошитів, починає звіряти. Ми рухаємося до логічнішої системи, коли чек — запис в базі даних. Ми рухаємося до того, щоб РРО перестав асоціюватися із застарілим металевим ящиком і став методом реєстрації електронного запису у базі даних.
Зараз ДФС та Міністерство фінансів оголосили про пілот у цій сфері. Окрім цього, нам знадобляться зміни до законодавства. Голова комітету податкової і митної політики пані Южаніна уже давно розробляє відповідний законопроект, очікую, що у 2019 році Верховна Рада до нього дійде. Пілот триватиме у 2019 році. Ми поступово починаємо розширювати перелік того, що може прийматися як касовий апарат, і відходити від певної монополії.
Говорили про те, що в цьому році могло не бути зростання у рейтингу Doing Business.
— Це рейтинг відносно інших країн. Всі інші країни не стоять на місці, кожне наступне місце дається все важче.
Ми дуже засмучені, що досі не розглянутий Верховною Радою законопроект 8124 про легкість ведення бізнесу. Якби він був прийнятий два роки тому, коли ми його розробили, він міг нас катапультувати на 40-е місце в рейтингу.
А втім, ми робимо те, що можливо, показуємо прогрес в багатьох сферах, особливо в тих, на які завжди скаржилися бізнесмени. Верховною Радою вже прийнятий новий Кодекс про банкрутство. Він буде імплементуватися не один рік, але на горизонті трьох-чотирьох років він дасть нам компоненту ліквідації бізнесу, відновлення платоспроможності.
У зв’язку з виборами голосування в Раді можуть відбуватися не так, як нам би хотілося.
— Політика накладає певну тінь на те, що відбувається, але ніколи немає ідеальних часів. Я точно не бачу приводу для песимізму. Казали, що вже минулого року Верховна Рада не буде працювати, але вдалося прийняти низку революційних законопроектів: про приватизацію, Кодекс про банкрутство і багато чого іншого.
Кажуть, що досі «просідає» законодавча частина щодо легкості підключення до мереж.
— Справді, тут проблема не стільки в законодавстві. Верховна Рада зробила більшу частину своєї «домашньої роботи», але залишається «домашня робота», яку має зробити НКРЕКП, деякі міністерства, власники мереж, обленерго (лише Київ виконав норми закону).
Міністр Степан Кубів заявив, що за 2019 і 2020 роки Україна планує піднятися у рейтингу Doing Business сумарно на 10 пунктів. Наскільки це реально? На що робить ставку міністерство?
— Якщо працювати, то це реалістично. Якщо нічого не робити, просто скаржитися на поганий політичний клімат, що все не на часі, ми можемо не тільки не зрости, а й впасти. Я вже згадував імплементацію Кодексу про банкрутство. Також ми очікуємо певного прогресу щодо спрощення реєстрації бізнесу, ми хочемо поширювати практику єдиного вікна. Також хочеться працювати у подальшому спрощенні отримання дозволів на будівництво, спрощення системи оподаткування.
Які підсумки малої приватизації?
— За малу приватизацію відповідаю особисто я. Можу сказати, що результати цього року точно перевищили мої очікування. У новому законі про приватизацію ми поділили всі державні компанії на дві групи — великі об’єкти (близько 50) і відносно прості, за якими немає економічної доцільності наймати радника чи аудитора, всі ці об’єкти ми продаємо через ProZorro.Продажі.
Який обсяг коштів від малої приватизації пішов у бюджет за 2018 рік?
— Станом на вчора (27 грудня 2018 року — прим. ред.) було проведено 471 успішний аукціон із загальним доходом майже 600 мільйонів гривень.
Це ті цифри, на які ви розраховували?
— Ці цифри перевищують наші очікування. Ми ж продаємо активи, які перебувають у досить важкому стані.
Якщо говорити про плани, що є пріоритетом?
— Наші завдання — продовжувати ту роботу, яке ми ведемо з 2015 року. Мені здається, що ті успіхи, які є у Міністерства економіки, є через те, що ми планомірно «лупаємо сю скалу».
Ми дуже розраховуємо на те, що Верховна Рада нарешті прийме в другому читанні закон про концесії, який дозволить розпочати перші концесійні проекти (наприклад, в порті «Ольвія» чи в порті у Херсоні), які дадуть можливість залучити туди десятки мільярдів гривень інвестицій. Ми очікуємо, що в першій половині року закінчимо продаж 90 — 95% об’єктів зі списку малої приватизації. Ми будемо продовжувати роботу над бізнес-кліматом, ми створили окремий підрозділ з розвитку малого і середнього бізнесу завдяки співпраці з донорами, ЄС, перед ним стоять амбітні завдання. Звичайно, ми будемо допомагати промисловості.
У нас дуже часто чомусь є уявлення, що в Україні в плані економіки все погано, що ми недостатньо зростаємо, що ми втрачаємо якісь можливості. Лише цього року інвестиції в Україні (іноземні та вітчизняні) зросли на 20%. На мою думку, це перемога. Ми зростаємо за кожною великою метрикою, яку відстежуємо. Мені здається, що ми на правильному шляху.
Розмову слухайте у доданому звуковому файлі.