Зупинка реформи децентралізації для країни може принести біду — Сергій Чернов

Наскільки ймовірно, що зі зміною влади в Україні зазнає змін реформа децентралізації?

Голова Харківської обласної ради, президент Української Асоціації районних та обласних рад Сергій Чернов розповів про проблеми реформи децентралізації зі зміною влади та застеріг від ризиків, які можуть утворитися внаслідок гальмування чи переформатування цієї реформи.

Сергій Чернов: Харківська обласна рада і органи місцевого самоврядування працювали, працюють і будуть працювати. Це не перші президентські вибори в історії України, будуть і парламентські, і вибори в органи місцевого самоврядування, тому головне зберегти спокій і стабільність в нашому регіоні. І як раз наш депутатський корпус навколо цього і об’єднаний та докладає зусиль, щоб це так і було.

Важливо, щоб нове керівництво держави прийняло ті позитивні завоювання в місцевому самоврядуванні в частині децентралізації та було послідовником розпочатих реформ. На практиці все говорить про те, що децентралізація – це успішний загальнодержавний проект і варто створювати умови, щоб він не зупинився.

• Важливо, щоб нове керівництво держави прийняло ті позитивні завоювання в місцевому самоврядуванні в частині децентралізації та було послідовником розпочатих реформ

Андрій Куликов: Що у висловлюваннях нового президента та його команди ви можете розцінити як те, що сприятиме вам у реформі децентралізації, а що, можливо, викликає запитання?

Сергій Чернов: Я не можу поки що однозначно відповісти на це запитання, але ми всі – ті, хто розуміє, що цю реформу потрібно продовжувати, будемо переконувати всіх, хто буде займатися на центральному рівні цими питаннями, що зупинятися не можна, і що зупинка в реформі місцевого самоврядування може для країни принести біду. Не може сьогодні половина країни працювати в одній правовій парадигмі, а друга – зовсім в іншій.

• На практиці все говорить про те, що децентралізація – це успішний загальнодержавний проект і варто створювати умови, щоб він не зупинився.

Сергій Чернов: На наступному тижні ми будемо збирати Раду конгресу місцевого самоврядування в Києві, де будуть представники всіх національних асоціацій, органів місцевого самоврядування. Ми вийшли з ініціативою провести в червні форум місцевого самоврядування, приблизно такий, який ми проводили на початку грудня 2018-го року. Пропонуємо це зробити в Українському домі, запросити туди керівництво держави – президента України, голову Верховної Ради, прем’єр-міністра, всі міжнародні організації, які сьогодні сприяють проведенню реформи децентралізації, представників органів місцевого самоврядування, експертів провідних. Ми повинні підтвердити на такому форумі курс на поглиблення реформи у місцевому самоврядуванні.

Андрій Куликов: Які національні організації входять до національного Конгресу органів місцевого самоврядування?

Сергій Чернов: До національного Конгресу зараз входять три асоціації: Всеукраїнська Асоціація районних і обласних рад, Асоціація міст України та Асоціація сільських і селищних рад. Також сьогодні в нас спільна дорожня карта з Асоціацією об’єднаних територіальних громад та Асоціацією малих міст.

• Не може сьогодні половина країни працювати в одній правовій парадигмі, а друга – зовсім в іншій.

Андрій Куликов: Ви багато уваги приділяли і приділяєте формуванню і об’єднанню територіальних громад, але чи не виходить так, що ви вирощуєте собі потужних конкурентів?

Сергій Чернов: Це абсолютно нормально, і конкуренція – це гарна справа. Але саме тут конкуренції немає, тому що кожен рівень влади повинен займатися власними повноваженнями. В цьому і полягає завдання сьогодні, щоб не було цього дублювання і щоб люди розуміли, який рівень влади за що відповідає, тоді рівень відповідальності збільшується. Бо сьогодні є дублювання в багатьох структурних підрозділах і представницької влади, і органів місцевого самоврядування базового рівня, і територіальних управлінь міністерств, відомств. А коли багато людей займаються однією справою, то дуже важко знайти відповідального за цю справу  і досягти ефективності управлінських рішень та результатів.

Андрій Куликов: Що вам за ці п’ять років вдалося найкраще, а що не вдалося взагалі?

Сергій Чернов: Все, що ми зробили разом командною роботою – це великий плюс. У тому, що не зробили, ми не шукаємо винних, значить, ми не змогли достукатися, не змогли переконати, не змогли десь гостро поставити запитання. Рахувати перемоги – це, звісно, добре, але краще сьогодні планувати майбутнє і бути впевненими в ньому.

Андрій Куликов: Що у вас заплановано на найближче майбутнє, окрім Конгресу самоврядування?

Сергій Чернов: Нам зараз не можна робити якесь зволікання в часі, адже нам необхідно підійти до 2020-го року, коли відбудуться чергові вибори в органи місцевого самоврядування, підготовленими до цього, інакше ми, не сформувавши правову базу і не зробивши ряд кроків, які необхідно зробити до 2020-го року, не зможемо досягнути мети. А будь-яка незавершена реформа токсична для людей та держави. Тому зараз потрібно об’єднатися всьому місцевому самоврядуванню і знайти підтримку в новобраного президента України та бути однодумцями в розпочатій реформі децентралізації.

Андрій Куликов: Дуже багато моїх колег та й я сам незадоволені тим, як ми отримаємо сигнали від новообраного президента і його команди. Вони або з’являються анонімно, іноді потім спростовуються, подекуди надходять суперечливі сигнали. Наскільки ви впевнені в тому, що ви правильно прочитуєте те, що вам і місцевому самоврядуванню хоче сказати президент?

Сергій Чернов: Я все-таки вважаю, що потрібно розділити час до інавгурації і після. Я думаю, що нам треба набратися всім терпіння і почути виступ новообраного президента під час інавгурації. І кожне слово і кожне рішення після присяги на вірність українському народові буде мати зовсім іншу правову вагу. І ті кроки, я думаю, будуть вирішальними і зрозумілими для всіх — яка ж політика і стратегія буде обрана для подальшого руху нашої держави. Я чогось переконаний, що це буде політика на об’єднання нашої держави, на об’єднання українців на сході, на заході, на півдні і на півночі, на об’єднання людей різного віку та різних поглядів. Напевно, це найголовніший виклик, який віками стоїть перед нашою державою.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.