Звільнений з полону Кім Дуванов говорив, що під час реабілітації психологи не допомагали, а допитували — журналістка
Звільнений з полону Кім Дуванов говорив, що під час реабілітації психологи не допомагали, а допитували — журналістка
0:00
/
0:00

Звільнений з полону Кім Дуванов говорив, що під час реабілітації психологи не допомагали, а допитували — журналістка

У черговому випуску програми «Звільніть наших рідних» поговорили про трагічну долю колишнього бранця бойовиків Кіма Дуванова.

Кім Дуванов — військовий ЗСУ, колишній бранець бойовиків. Один із восьми бійців, які в травні 2019 року помилково заїхали на блокпост бойовиків. Кім в полоні провів вісім місяців. Додому повернувся під час великого обміну в грудні 2019 року. Два тижні тому серце Кіма не витримало.

Що сталося? Ми розпитали журналістку та правозахисницю Тетяну Катриченко.

Тетяна Катриченко: Наразі причина смерті не розголошується, попередньо — це був серцевий напад. Ми знаємо, що відбувся розтин тіла, мають бути якісь висновки, просто про них зараз не говорять.

Після звільнення із ЗСУ Кім Дуванов хотів проходити реабілітацію і йому запропонували поїхати в Одесу на відпочинок. У суботу зранку до нього дружина приїхала потягом, він вже почувався зле. Коли вони вже були на території санаторію, він просто сів на лавку і знепритомнів. Дружина намагалася його врятувати, але коли приїхала «швидка», нічого вдіяти вже було неможливо.

Ігор Котелянець: Чи були в нього до того якісь проблеми зі здоров’ям після звільнення?

Тетяна Катриченко: Я знала, що в Кіма був дуже поганий зір. Коли він був у полоні, йому не дозволяли носити окуляри, і він розповідав, як в нього все розпливалося. Наскільки я розумію, після того, як його побили при затриманні і після, зір впав ще більше.

Після звільнення з полону, в нього був загально поганий стан, на який він скаржився. Проте коли він перебував у військовому шпиталі, якихось кричущих порушень медики не знайшли. Але ми не можемо говорити, що їх не було, можна говорити не про дуже якісне обстеження. Тому що він хотів продовжувати служити, але звільнився з армії за медичними показниками.

Ігор Котелянець: Одразу після звільнення в грудні 2019 року була реабілітація полонених. Чи бачили ви її, і наскільки вона була серйозна і якісна?

Тетяна Катриченко: Кім за сім місяців полону так і не встиг адаптуватися до того, що з ним відбувалося. Видно було, що Кім забуває певні речі, він не міг запам’ятати моє ім’я, називав мене «девушка».

За кілька днів після того, як їх привезли у шпиталь, їх перевезли у Пущу-Водицю на так звану реабілітацію. Що це була за реабілітація? Від різних родичів була різна інформація: хто говорив, що це просто психологічна реабілітація, хтось говорив, що це сімейна реабілітація. Достовірної інформації всім військовослужбовцям, наскільки я розумію, не повідомили. Тобто виходить, що була така ідея у певних державних посадовців про те, що з військовослужбовцями потрібно було провести постізоляційні заходи. Спочатку зустріч з родинами, потім родину розлучити з військовослужбовцями, провести певні процедури – допити, розмови з психологами. Я знаю, що Кім Дуванов після цих розмов із психологами був у дуже поганому стані. Він казав, що це має бути психолог, який повинен мені допомогти, а насправді я відчуваю себе, як на якомусь допиті.

  • Він казав, що це має бути психолог, який повинен мені допомогти, а насправді я відчуваю себе, як на якомусь допиті

Також їм давали певні препарати, і вони виявилися такими, які пригнічують чи навпаки — збуджують, і в цих станах проводилися розмови з психологом, які насправді, не були розмовами з психологом.

Ігор Котелянець: Ви припускаєте, що це були взагалі не психологи?

Тетяна Катриченко: Ми точно не знаємо, хто це був, це були такі постізоляційні заходи. Було помітно, що на Кіма вони впливали негативно.

Ігор Котелянець: Маємо на зв’язку також звільненого у грудні 2019 року бранця бойовиків Богдана Пантюшенка. Пане Богдане, я знаю, що ви досить близько спілкувалися з Кімом, знали його давно, і навіть перебуваючи в полоні, ви сиділи разом. Розкажіть про Кіма, якою він був людиною?

Богдан Пантюшенко: Так, спочатку подружилися наші дружини, вони разом брали участь у заходах, які стосувалися звільнення. Із Кімом ми перебували в одному закладі — Донецькому СІЗО, але ми були у різних камерах і на різних поверхах. І я йому інколи передавав вісточки з дому, тому що в нього зовсім не було можливості спілкуватися з родиною.

Після звільнення ми з Кімом дуже добре потоваришували. Спочатку в госпіталі були у сусідніх палатах, потім в Пущі-Водиці були номери поряд. Кім був дуже доброю та щирою людиною, дуже добрий сім’янин, батько двох дітей. Не можу про нього сказати нічого поганого.

Ігор Котелянець: Ви самі проходили ці реабілітаційні заходи. Наскільки серйозною була ця діагностика здоров’я всіх звільнених, і наскільки адекватною була психологічна допомога?

Богдан Пантюшенко: Коли нас звільнили, то за перші два дні нам провели повне обстеження. Щодо психологічного обстеження, не можу судити об’єктивно. Можливо, непогана була ідея цих постізоляційних заходів, якоїсь підтримки, але, можливо, через те, що це перший раз, не все так гладко склалося. Ну і казали, що у тих полонених, які були звільнені у 2018 році, загальна картина була ще гірша, ніж у нас.

Ігор Котелянець: Пані Тетяно, зараз начебто знову актуалізувалося питання необхідності прийняття закону, який би захищав і полонених, і політв’язнів. Там передбачається, що звільненим людям має надаватися адекватна допомога і реабілітація. Чи працюєте ви у цьому напрямку?

Тетяна Катриченко: Мені здається, що це дуже хороший законопроєкт, який говорить і про соціальну, і про медичну допомогу, і про допомогу з наданням житла. Але, якщо знову говорити про Кіма, то мені здається, що найбільшою проблемою було те, що після звільнення людина не мала такого єдиного вікна, до якого вона могла б звернутися з цими проблемами, які вона мала після полону. Людина мала вирішувати багато проблем сама. Наприклад, у тому шпиталі, про що Богдан, можливо, не скаже, треба було просити, щоб зробили певні процедури додатково. Також були проблеми щодо звільнення зі Збройних сил, адже ми декілька тижнів шукали певні контакти, різних начальників для того, аби допомогти Кіму правильно, на його думку, звільнитися.

Тобто немає такого єдиного вікна, в якому б хтось відповідав на всі питання звільнених — соціальні, медичні, психологічні.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково показує офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Коментарi до запису

Останнi новини