facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Звільнення мами з полону — це моя мрія» — Ізабелла Пех

1x
Прослухати
--:--
--:--

Ізабелла Пех понад п’ять із половиною років бореться за визволення своєї найріднішої людини — мами Олени Пех — з російського полону. Донька «стукає в усі двері», виступає на міжнародних конференціях, звертається до послів іноземних держав. Однак поки ці намагання не принесли результат. І жінка досі в полоні. Як і сотні інших цивільних українців, яких включають у списки на обмін не так активно, як військових. Вони не в пріоритеті, тому продовжують страждати від катувань російських нелюдів, помирають від травм, хвороб і відсутності медичної допомоги. І хоча донька втратила зв’язок з матір’ю і вже не пам’ятає, коли востаннє чула її голос, все ж не опускає руки і продовжує боротьбу.

Проте коли ім’я Олени Пех опиниться у списках на обмін, і коли жінка вийде на свободу — досі під питанням. Світлана Мялик поспілкувалася для Громадського радіо із Ізабеллою Пех.

Олена Пех

«Мама була примусово вивезена до Донецька, де утримувалася в нелюдских умовах у камері-одиночці…»

— Ізабелло, ми познайомились кілька років тому, ще до повномасштабної війни Росії проти України, у Посольстві Польщі в Україні у Києві. Тодішній польський посол Бартош Ціхоцький проводив зустріч з родичами полонених військових і цивільних. І там було кілька жінок, зокрема і ви. Тоді я вперше почула історію вашої мами Олени Пех. Це така, дуже важка, непроста історія. Розкажіть, будь ласка, як все відбувалось? Чому так багато років мама перебуває в полоні, чому досі не вдалося її визволити?

— Так, моя мама, Пех Олена Василівна, вже п’ять з половиною років перебуває в полоні на окупованій території [Донецької обл.] у так званій «ДНР». У 2014 році ми з мамою залишили окуповану територію та приїхали до Одеси. А з 2016 року мамі довелося їздити на окуповану територію періодично, щоб доглядати за моєю хворою бабусею. В один із таких приїздів, 9 серпня 2018 року, мама була незаконно схоплена співробітниками «МГБ» («Міністерство державної безпеки» окупаційної адміністрації РФ у так званій «ДНР» — ред.), за підозрою начебто у шпигунстві на користь України. Мою маму було примусово вивезено до Донецька, де вона утримувалася в нелюдських умовах у камері-одиночці на гауптвахті однієї з військових частин. Протягом 3-х місяців її місцезнаходження ретельно приховувалось.

«Її сильно били, душили… катували електричним струмом… вкручували шурупи в коліна і регулярно ґвалтували»

— Тобто ви не знали, де перебуває ваша мама?

— Так, я не знала. До мами застосовувалися жахливі фізичні тортури. Для того, щоб змусити їй підписати потрібні їм свідчення та визнання. Її сильно били, душили поліетиленовим пакетом, катували електричним струмом, одягали протигаз і одночасно включали електричний струм, запобігаючи доступу повітря. Моя мама неодноразово непритомніла. Щоб привести її до тями, її обливали водою і підносили до тіла електрошокер… А потім все повторювалося знову. Їй вкручували шурупи в коліна і регулярно ґвалтували. Двічі імітували розстріл і вивозили в ліс, погрожуючи вбивством.

— Як ця інформація стала доступна вам? Тобто, ви на той час могли з мамою спілкуватись? Був якийсь зв’язок з нею?

— Після того, як вона підписала документи про «визнання» — а її змусили це зробити — вона була переведена до СІЗО в Донецьку і якийсь час в неї була можливість дзвонити і говорити зі мною. Це було секретно. І вона мала можливість розповісти все мені. Тому що ми не знали, що буде далі і що буде відбуватись.

«Засудили «за зраду батьківщини»… на 13 років позбавлення волі…»

— Ваша мама хотіла накласти не себе руки?

— Так, її довели до спроби самогубства. Вона порізала собі вени, але вижила. І це було незадовго до того, як вона підписала всі «документи» з «визнаннями». І тоді її було переведено до СІЗО. І там розпочалися слідчі дії щодо [нібито її] шпигунства на користь України. Але це провадження припинили через відсутність доказової бази.

І замінили на іншу «статтю» — «організація злочину» на території так званої «ДНР». Але за цією «статтею» теж не знайшлося ніякої доказової бази. Тому в результаті її засудили «за зраду батьківщини», а точніше — підбурювання до скоєння злочинів. Її засудили — на 13 років позбавлення волі з відбуванням покарання в жіночій виправній колонії №127 міста Сніжне (окупована частина Донецької області — ред.).

«Я не пам’ятаю, коли я останній раз розмовляла з мамою. Це було дуже давно…”

— Коли востаннє спілкувалися з мамою телефоном? Чи хоча б листувалися?

— Раніше ми могли зв’язуватися на 9 хвилин раз на два тижні. Я не пам’ятаю, коли я останній раз розмовляла з мамою. Це було дуже давно. [Тепер] нам не дозволяють спілкуватися. Я взагалі не знаю, що з нею? Я змогла дізнатися якусь інформацію про маму від людей, які нещодавно звільнилися. Це все.

«Я хочу її визволити, щоб бути щасливою з моєю мамою»

— Що вони говорять? Яка інформація?

— Вони розповідали мені про її стан здоров’я, про те, що відбувається. Казали, що мама – дуже сильна людина, що вона живе заради мене. Вона хоче, щоб я була щасливою. Але я не можу бути щасливою (плаче – ред.). Моя мама в полоні, то я хочу її визволити, щоб бути щасливою з моєю мамою. Я страждаю дуже, тому що мама – єдина близька для мене людина. Я не маю жодних контактів з якимись родичами.

«Після тортур в неї зруйнований тазостегновий суглоб. Вона відчуває постійні болі в колінах і майже не ходить»

— Контакт обірваний, наскільки я розумію… Скажіть, а що відомо про стан здоров’я Олени Пех? Пам’ятаю, що у вашої мами епілепсія. А після катувань їй стало дуже погано з ногами. І Ви ще хотіли їй тростину передати, щоб легше було пересуватись. Чи вдалось?

— Ні, на це треба якийсь дозвіл. Не дозволяють так нічого передати. Вона страждає від епілепсії. І в неї немає ніяких ліків. Напад може статися будь-якої миті. І після тортур, в неї зруйнований тазостегновий (кульшовий — ред.) суглоб. Вона відчуває постійні болі в колінах і майже не ходить. Їй було відмовлено в будь-якій медичній допомозі.

— Тобто, пані Олена не отримує медичну допомогу, не отримує жодних ліків?

— Так, зовсім нічого [з медикаментів не отримує].

— Чи якось вдалося допустити до вашої мами представників Червоного хреста?

— Ні, жодна гуманітарна місія не була допущена до моєї мами за всі ці роки… За 5 з половиною років. Жодного разу.

«Мама не потрапляє в жодний обмін. Вона не в пріоритеті для обміну з українського боку. І росія не хоче їй віддавати»

— Наскільки я знаю, ім’я вашої мами Олени Пех включали у списки на обмін. Можете сказати, скільки разів? І чому, на вашу думку, її досі не вдалося обміняти?

— Так [включали]. Мама не потрапляє до жодного обміну, але, говорять… не впевнена, але те, що я чую – що Україна кожного разу дає запит на те, щоб мою маму російська сторона включила у списки на обмін. Це те, що я чую з української сторони. Але мама була затримана ще до повномасштабного вторгнення! І вона не в пріоритеті для обміну з українського боку. І росія не хоче її віддавати. І це не дивлячись на те, що стан здоров’я її вкрай критичний. Тому ситуація дуже-дуже важка. І це стосується не тільки моєї мами, але взагалі людей, які були затримані до повномасштабного вторгнення. Ситуація просто не рухається.

— Цивільних осіб, ви маєте на увазі?

— Так, цивільних. І це стосується всіх людей, які були затримані до повномасштабного вторгнення. Ситуація дуже складна. Я не знаю, як я можу врятувати життя моєї мами?

— А скільки загалом цивільних в російському полоні зараз? Маєте таку інформацію?

— Я не можу сказати точно, але я знаю, що в жіночій колонії (виправній колонії №127 міста Сніжне – ред.) є семеро жінок, які були ув’язнені за політичними статтями. Вони були затримані ще до повномасштабного вторгнення.

— І ваша мама серед них, так?

— Так…

«У моєї мами немає ніякої адекватної юридичної підтримки. Ні медичної, ні юридичної…»

— Чи допускали до вашої мами адвоката? З української сторони можливо?

— Ні. Коли були слідчі дії тільки, моя мама мала адвоката. Але потім ні. Ніякого адвоката не можна з української сторони допустити до неї. Це неможливо. Тобто в неї немає ніякої адекватної юридичної підтримки. Ні медичної, ні юридичної.

— Скажіть, з ким ви контактуєте? Я знаю, що є група родичів і близьких, чиї рідні в полоні. Знаю, що ви тримаєтесь разом і берете участь і в конференціях, і в якихось круглих столах. Разом звертаєтесь до української влади, до влади інших держав. Розкажіть, що ви робите?

— Так, ми створили організацію родичів полонених. І в нас є така група людей. І ми так фактично боремося за життя і свободу наших рідних. Тому, так, ми ходимо на зустрічі, ми зверталися до всіх можливих організацій та інстанцій в Україні. І до ГУР, до Омбудсмана України, до Президента України, до послів різних країн. Ми проводили акції, зустрічі.

«…ці люди повинні бути визволені якнайшвидше, тому що вони помирають у полоні»

— Торік ви були у Варшаві на конференції, присвяченій перспективам звільнення українських полонених з російського полону. Ми з вами там бачились. А нещодавно ви повернулися з Женеви, де виступали. Про що йшлося?

— Так, я фактично озвучувала ситуацію з моєю мамою в штаб-квартирі ООН у Женеві. І ми говорили про те, що треба тиснути на російську сторону, щоб цих людей відпускали [з в’язниць], їх віддавали [українській стороні]. Ми намагалися привернути увагу до того, що ці люди повинні бути визволені якнайшвидше, тому що вони помирають у полоні. Я говорила про людей, у яких онкологія, і їх не відпускають – це порушення прав людини.

«Вона була схоплена й заарештована за те, що має проукраїнську позицію»

— Розкажіть трохи про маму. Пані Олена до полону була мистецтвознавицею, так?

— Так. Мама працювала старшим науковим співробітником у Горлівському художньому музеї. Вона проводила безліч виставок, писала наукові праці, їздила по різних містах України, де представляла ті чи інші роботи. Це були наукові конференції, якісь статті в наукових журналах.

Олена Пех (справа) із дочкою Ізабеллою

— Олена Пех мала таку дуже сильну проукраїнську позицію…

— Так. Вона була схоплена й заарештована за те, що мала проукраїнську позицію і не згодна з окупацією росіянами частини України. І з усім, що відбувається на окупованій території.

— Мені здається, що влада — і українська, і західних держав — просто зобов’язана зробити все можливе, аби визволити бранку з полону. Тому що ім’я вашої мами уособлює українців зі Сходу держави — українців, які люблять свою країну і є патріотами. І яких за їхню позицію росіяни тримають в полоні і катують…

— Звільнення мами — це моя мрія. Я вже 5 з половиною років борюсь за це. І чесно кажучи, вже не зовсім вірю, що те, що я роблю, принесе якийсь результат. Бо його немає досі. Але я не можу зупинятися. За цей час я пережила стільки потрясінь і стресу. Мене зрозуміє кожна людина, яка має когось рідного у полоні.

«Є випадки, коли люди помирають у полоні. І неможливо навіть тіла забрати з полону. Це мій найбільший страх…»

— Це просто нестерпно, коли рідна людина стільки років перебуває в застінках російських, і Ви не знаєте, що там відбувається. Вірю, що прийде час і ваша мама Олена Пех буде на свободі і якнайшвидше. І ви зможете її обійняти…

— Так. Хочеться, щоб це було якнайшвидше… Щоб люди не помирали, тому що є випадки, коли люди помирають у полоні. І неможливо навіть тіла забрати! Це мій найбільший страх… Мої дії не приносять результат на даний момент. Але я не маю права здатися. Тому я завжди кажу собі: хто, якщо не я? У нас [в родині] більше немає нікого.

— Ізабелло, не опускайте руки! Мама тільки на Вас і сподівається. Спасибі за те, що робите. Сил Вам і витримки!

— Дякую, що нагадуєте про маму, вболіваєте за мене і підтримуєте мене всі ці роки.


Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine


 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Данія думає, як завадити перевезенню нафти «тіньовим флотом» РФ

Данія думає, як завадити перевезенню нафти «тіньовим флотом» РФ

19 хв тому
Запуск цього формату і є ключовим результатом — Краєв про Саміт миру

Запуск цього формату і є ключовим результатом — Краєв про Саміт миру

34 хв тому
У понеділок скоротять час стабілізаційних відключень електроенергії

У понеділок скоротять час стабілізаційних відключень електроенергії

56 хв тому
Експосадовцю МОН повідомили про підозру за висміювання незалежності України

Експосадовцю МОН повідомили про підозру за висміювання незалежності України

1 год тому