Село Піски біля Донецька постійно обстрілюють російські військові, - журналістка

Село Піски, Донецької області стало передовою протистояння проросійських терористів в та українських військових, про це з міста подій повідомила журналістка «Громадського радіо» Анастасія Шибіко. За її словами наші військові продовжують тримати оборону, але звертаються до Президента з прохання скасувати перемир’я, умови якого зараз виконуються лише однією стороною.

«Я вже більше доби перебуваю в селі Піски, Донецької області. Піски це в буквальному значені передова, бо частину села контролюють солдати Російської Федерації. Саме вони відмежовують українських бійців від донецького аеропорту і від самого власне міста Донецьк.

Відстань від Пісків до донецького аеропорту близько 2-х кілометрів, тому можна спостерігати за обстрілами які тривають постійно. Вони в день трохи менші, але регулярні і практично по всій території , яка підконтрольна українським військовим.

Взагалі в Пісках оборону тримає 93 бригада, добровольчий батальйон і «Правий сектор». Хлопці жаліються буквально всі на одностороннє перемир’я і дуже просять Президента щоб він їх почув і скасував цю фікцію, бо російські бойовики цього перемир’я не дотримується, а лише користуються цією ситуацією.

Солдати кажуть, що навіть якщо вони знають позиції терористів, то не можуть відкривати вогню, хіба тільки тоді коли ті наближаються і відстань стає практично критичною. Таким чином воювати і взагалі утримувати позиції дуже важко. Але хлопців тут є мало, вони просять підмоги, бо кажуть що самі дальше не можуть утримувати контроль на території яку вони зараз контролюють і взагалі якою зараз займаються.

Нічні обстріли більш інтенсивні, і в районі аеропорту, і в самих Пісках. За словами бійців російські бойовики раніше наближалися до позицій нашої армії тільки в ночі, то зараз диверсійні групи постійно ходять в день. І розвідувально — диверсійних груп, насправді в самому селі дуже багато.

Щодо місцевого населення, то деякі все ж залишилися в своїх домівках. Їх не багато, але тут такі є. Видно що люди дуже швидко збирались, бо залишили цінності, гроші і дуже дорогий одяг – там хутра, техніку та апаратуру. Також є тут така місцева жінка яка за якісь продукти харчування здає терористам переміщення позицій наших військових. Також один чоловік покинув свій будинок, дзвонить до деяких наших бійців і дає їм якісь настанови — там не курити в його будинку, чи не робити того чи іншого.  Місцеві приходять до бійців за харчами, і вояки допомагають. Тобто солдати годують місцевих. А бійців, у свою чергу, харчами забезпечують волонтери.

Воюють практично голими руками, потрібної кількості важкої бронетехники в них немає. Відстрілюються переважно стрілковою зброєю та мають БТР. Один бачили точно, взагалі кількість не будемо називати. Також зброї в них практично немає і триматись їм дуже важко і людей теж мало. Тому кращу зброю змушені добувати як трофей.

В загальному дух бойовий тут є високий, хлопці готові воювати але просять щоб держава цьому сприяла і надавала якусь і технічну підтримку і людський ресурси. Основний меседж який просили передати це те що зараз в Україні війна, але наш народ не розуміє цього і не живе цим. Хлопці кажуть, що надалі воюватимуть, але просять щоб це не було марно.

Сьогодні зранку ми взагалі планували виїхати звідси але почалися близько 9:30 інтенсивні обстріли. Солдати Російської Федерації — це є регулярні війська, вони підійшли до позицій української армії практично в притул. Тому наші змогли відстрілюватися і відстрілюються досі і чути регулярні обстріли, обстрілюється дорога , якою можна сюди добратися. Тому вирватися звідси зараз в принципі нереально і зараз ведуться бої.

Анастасія Шибіко, програма «Говорить Донбасс» на «Громадському радіо»