Мария Завьялова: Расскажите о газете.
Роман Драпак: Наш головний посил: ми там, де наш солдат. З перших днів конфлікту на Донбасі наші журналісти були з солдатами, і активно висвітлювали всі події, які відбувалися. Багато в чому допомагаємо своїми матеріалами нашим солдатам і офіцерам. Коли я вперше побував в зоні АТО, то відчув, який інформаційний вакуум існує там.
Проблема, над якою ми тоді почали працювати – це свідомість місцевого населення. Ми переможемо, якщо здобудемо перемогу у свідомості місцевих мешканців.
Ми побачили, що у солдатів немає джерел інформації, в тому числі і офіційних.
Інформація солдату в окопі потрібна не менше, ніж боєприпаси і вода.
Окрім роботи з солдатами, ми звернули увагу на той момент, що ми маємо вести боротьбу за прихильність місцевих мешканців. Тоді мешканець Краматорська погодився допомогти нам друкувати випуск, який ми назвали «Для жителей Донбасса».
Мария Завьялова: Как ви сейчас оцениваете информационное обеспечение армии?
Роман Драпак: Порівнюючи з минулим роком, прогрес очевидний. Але цього замало. Ми мусимо збільшувати темпи, нарощувати тиражі.
Алексей Бурлаков: Как вы распространяете газету среди гражданских лиц?
Роман Драпак:На початку цього року нам вдалося підвищити тираж до 60 тисяч примірників. Потім у нас була пауза на 2 місяці, і 3 місяці тому ми поновили випуск газети. На сьогодні – це щотижневик, 8 сторінок, формату А3 накладом 20 тисяч.
Точки розповсюдження – це найбільші міста Донеччини, пенсійні фонди, поштові відділення.
Алексей Бурлаков: В чем основной информационный посыл?
Роман Драпак: ми розповідаємо солдатам про основні рішення Президента, Уряду, ВР. Вони мають бути проінформовані про те, що відбувається в країні. Ми розповідаємо про те, наскільки вони на сьогодні соціально захищені, які в них є права, державні гарантії, як вони можуть їх реалізувати.
Ми шукаємо виходи, коридори, двері, куди солдати можуть зі своїми проблемами звернутися. Солдат, який сидить в окопі і готовий до бою, має бути впевнений в тому, що його сім’я забезпечена.