Эксперт по вопросам адвокации Реанимационного Пакета Реформ (РПР) Ярослав Юрчишин комментирует последние события в сфере борьбы с коррупцией. По его мнению, падение доверия к политикам снижает веру в преодоление коррупции. Но, с другой стороны, действительно способные бороться с этим явлением государственные органы созданы только сейчас, а серьезные расследования требуют времени, поэтому стоит немного подождать результат.
Ярослав Юрчишин: Можна зазначити позитивні тенденції і негативні. З позитивних тенденцій: фактично сформований склад Національного антикорупційного бюро України, детективи вже передали декілька справ на розгляд Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка дозволила провадження по ним. І вже є обіцянка від представників цих двох структур, що найближчим часом ми станемо свідками достатньо голосних обвинувачень. Ми очікували якихось таких дій вже в наступному році, але дуже приємно, що наші антикорупційними розуміють, які високі запити і як оперативно треба діяти.
В той же час, в іншій антикорупційній структурі – в Національному агентстві з питань запобігання корупції , структурі, яка має перевіряти декларації чиновників та слідкувати за фінансуванням політичних сил, ми маємо трошки гіршу ситуацію. Зараз уряд руками своїх представників в цій структурі намагається завести її під свій контроль. Наприклад, голова Національної агенції з питань державної служби голосує за свого підопічного, свого заступника, чим порушує будь-яка логіку стосовно конфлікту інтересів, просуваючи свою людину в цю структуру. Одразу виникає питання – наскільки незаангажовано ця людина зможе перевіряти декларацію того ж голови агенції з питань держслужби.
Відповідно, ми маємо певну негативну тенденцію, моніторингова група щодо надання Україні безвізового режиму не оголосила свого вердикту по антикорупції, відклала його оголошення. І причини тут дві – це власне ситуація в Національному агентстві з питань запобігання корупції, а також недосконалість прийнятого законодавства щодо Національної агенції з управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. В процесі підготовки у Верховній Раді цей закон був вихолощений, і громадськість попереджала парламентарів, що ми будемо мати проблеми, оскільки знято дуже багато функцій і встановлено багато обмежень для цієї структури. Вона фактично не зможе управляти цими активами, а зможе їх лише зберігати. Відповідно вона не буде наповнювати бюджет.
Тому у європейців виникли питання – чому вони мають нам сприяти і допомагати, коли ми самі не використовуємо ті механізми, які можемо використовувати. Загалом, у боротьбі з корупцією можна визначати незначний поступ, але насправді чітким показником стане будуть посадки тих людей, які чи в минулому режимі, чи в діючому були причетні до корупції.