Фото «Громадського радіо»
Наталия Соколенко: Алексей, когда вы начали вести эту карту?
Алексей Куренной: Почав розробляти з весни 2014 року. Окремі напрацювання були ще в 2007-2008 роках. Сьогодні знесено близько 800 пам’ятників по Україні. Лідером є Хмельницька область — знесено 91 пам’ятник. Всього у Західній частині країни залишилось десь більше третини пам’ятників. А взагалі по свій Україні понад половини монументів, десь 1200, ще зберігається.
Мария Завьялова: Кто чаще всего является вершителем судеб монумента Ленина?
Алексей Куренной: В західній Україні практично і не було даних пам’ятників. Якщо у центральній Україні знесення пам’ятників абсолютно стихійне і народне, то в Дніпропетровщині і на півдні – це справа єнтузіастів. На Донбасі це ініціюється або воєнними, або місцевою владою. На Донбасі перші пам’тники Леніну зносилися в Слов’янську і тих містах, які мають найбільший відсоток україноцентричного електорату.
З приводу тумб від монументів можливо їх можна і зберегти, щоб зробити на них щось гарне. Збереження цих тумб, несе в собі конструктив.
Наталия Соколенко: Как обстоит дело с переименованием улиц?
Алексей Куренной: З перейменуванням складніше, адже це питання не може бути вирішене без участі влади. Тут є певна специфіка: в центральних регіонах країни перейменування відбувається, тут переважає помірна козацька тематика. На Донбасі дуже часто домінує фруктово-ягідна тематика найменувань вулиць, або спроба надати колишнім радянським вулицям назв російських і частно, навіть, імперських.
Полный вариант разговора слушайте в звуковом файле.