Политолог Михали Басараб подсчитал, что при нынешней избирательной системе Украины для получения одного мандата в парламенте партии необходимо набрать 60 тысяч голосов избирателей. «Это предотвратит попадание маргиналов, поскольку 60 тысяч – это не так мало», – уверен политолог.
Наталья Соколенко: Михаил, как вы оцениваете происходящее с Правым сектором? Что это было? Это внешнее влияние России или запада? Или это влияние президента на политическую силу и попытка переформатировать под себя?
Михаил Басараб: Я гадаю, що швидше за все причини мають внутрішній характер. І з тієї інформації, яка є в мене, мені здається, що відхід Яроша можливо пояснити. Версія перша: радикалізація організації. Версія друга: надмірна комерціалізація Правого сектору. Є достатньо інформації про те, що багато дуже прудких бізнесменів намагаються скористатися відомим брендом, аби використати його чи під час електоральних компаній, чи вирішення якихось інших питань.
Наталья Соколенко: Когда происходили события в Мукачево с участием Правого сектора, известный журналист Алексей Шалайский написал, что надо Правый сектор разделить на два: тыловой и фронтовой. Этот развал, если принимать во внимание вашу вторую версию, происходит. Кто, по-вашему, теперь может занять нишу, которую занимал Правый сектор?
Михаил Басараб: Якщо подивитися перетин електоральних полів, то найближчими конкурентами Правого сектору, звичайно, є партія «Свобода». В деякій мірі також є перетини досить суттєві з партією Гриценка «Громадянська позиція». Це те, що показувала соціологія. Якщо Правий сектор маргіналізується з відходом Яроша, зрозуміло, що найбільше з цього, напевно, здобуде партія «Свобода», значно менше, можливо, «Громадянська позиція», УКРОП.
Наталья Соколенко: Учитывая перераспределение этих электоральных ниш и возможного проведения досрочных парламентских выборов. Кстати, как вы сами оцениваете вероятность их проведения? Какая могла бы быть конфигурация в новоизбранном парламенте?
Михаил Басараб: Ймовірність дочасних парламентських виборів доволі висока. Зокрема, з різних джерел мені надходила інформація, що всі активно гострять ковзани і навіть найбільш імовірним виглядають вибори десь навесні. Можливо, під кінець весни 2016 року. Я гадаю, що це імовірно.
Наталья Соколенко: В статье в журнале «Країна» вы написали, что настало время вообще отменить избирательный барьер? Что вы имели ввиду?
Михаил Басараб: Дуже цікава тема для розмови. Можна говорити дуже довго. Насправді це не ноу-хау. Щонайменше ще в кількох європейських державах виборчий бар’єр відсутній. Зокрема в Нідерландах. Але я скажу так: це дуже умовний 0%, тому що в парламенті обмежена кількість мандатів – 450. Якщо на старт виборчих перегонів вийде певна кількість партій, зрозуміло, вони будуть боротися за обмежену кількість мандатів. Тому для того, щоб претендувати бодай на один мандат при нульовому виборчому бар’єрі, партія повинна буде все одно набрати певну кількість голосів. Одним словом, для того, щоб за нинішніх умов для того, щоб здобути один мандат, партії потрібно набрати не менше 60 тисяч голосів. Це запобіжник від маргіналів у парламенті. Я подивився, з якою кількістю голосів перемагали мажоритарними торік на парламентських виборах. Приблизно це десь 30-40 тисяч голосів. Тобто це сьогодні менше, ніж та кількість, яку доведеться назбирати партії для одного мандату.
Наталья Соколенко: А что дает этот нулевой бартер в Нидерландах и что бы он дал Украине?
Михаил Басараб: Я вважаю, що нам потрібно встановити цей умовний нульовий бар’єр для того, аби пришвидшити, інтенсифікувати ротацію політичних еліт. Адже напевно такі заходи як виборчі бар’єри потрібні задля того, щоб стабілізувати певні досягнення. Зараз Поляки, наприклад, зацікавлені в тому, щоб ситуація була стабільна і все розвивалося доволі прогнозовано. Напевно, ми не можемо сказати сьогодні, що все, що є в Україні нас влаштовує. Зокрема політичне середовище. Є дуже багато політиків, які мають інколи дуже цікаві ідеї. Але наприклад, у них немає коштів на потужну кампанію з залученням радіо реклами, телереклами, зовнішньої реклами. Ці люди просто позбавлені шансів потрапити до парламенту. Я вважаю, що за нульового бар’єру парламент буде значно краще відображати політичні настрої. По-друге, мені здається, що ми зможемо отримати ротацію еліт, чого ми сьогодні потребуємо.