Копіпейст, чорнуха та моральність: що тривожить львівські медіа
13

Копіпейст, чорнуха та моральність: що тривожить львівські медіа

У дискусії про джинсу, баланс думок та медійне середовище Львова взяли участь представники та представниці Комісії журналістської етики,  львівські медійники й медійниці, студенти і студентки Школи журналістики Українського католицького університету та Львівського національного університету імені Івана Франка. На зустрічі говорили про основні етичні виклики в роботі та оцінили актуальність Кодексу етики українського журналіста. Далі – основні тези з обговорення.

Які основні проблеми медіа у Львові та області?

Багато копіпейсту і мало ексклюзивних новин. Львівські видання переписують новини один в одного, часто — не перевіряючи правдивість написаного. Це фіксують в Інституті масової інформації, експерти якого моніторять медіа на дотримання стандартів.

«Буває так, що в редакції вибирають тему, а саме наповнення набирають із фейсбуку. І в залежності від позиції самого ЗМІ — підбирають підходящі коментарі. Журналістика має полягати в тому, щоб знайти правду, показати її та перевірити всі факти, а не зробити збірну солянку з коментарів на фейсбуці», — розповіла виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

Свобода слова без відповідальності. З сайтами та пабліками в соцмережах, що публікують місцеві кримінальні новини, неетичні фото з місць ДТП, скандальну й часто неперевірену інформацію, важко конкурувати добросовісним медіа. Вони просто губляться в інформаційному шумі.

Через шоковий контент, який швидко оновлюється, велика кількість читачів починає сприймати такі пабліки та сайти за справжні новинні видання. Більше того, самі власники цих ресурсів почали позиціонувати себе як ЗМІ та вимагати до себе відповідного ставлення. Вони користуються журналістськими правами, але не несуть відповідальності за поширену інформацію, ігноруючи стандарти журналістики.

Боротьба за трафік та рекламодавців. Добросовісним онлайн-виданням важко конкурувати з такими скандальними медіа за показниками трафіку. І саме цей показник переманює рекламодавців, вважає редакторка Дивись.Info Валерія Печеник. Тож виходить, що більшим трафіком володіють видання з нижчою якістю матеріалів. Одним із таких прикладів учасники дискусії вважають сайт Varta 1, який позиціонує себе як ЗМІ, хоча фактично є сторінкою громадської ініціативи з політичним ухилом.

Через те, що скандальні медіа переманюють увагу рекламодавців, інші редакції мають ще менше можливостей знайти фінансування. Це позначається на кількості працівників, а отже — якості матеріалів.

Зловживання емоційно забарвленою лексикою. Автори місцевих та регіональних видань навмисно використовують невиправдано емоційну мову в текстах, особливо в заголовках. Є випадки вживання гендерно нечутливих та сексистських формулювань, а також використання теми ЛГБТ-спільноти для піару.

Один із прикладів Сергій Гузь, член КЖЕ та журналіст знайшов у свіжому номері «Високого замку»: «У хрестоматії з української літератури — сестри-лесбіянки». Крім спекуляції на чутливій темі, сам матеріал уже перемелюють у медіа кілька років. Йдеться про оповідання Тані Малярчук «Цвєтка і її я», що включили до шкільної програми ще 2011 року.

Самоцензура видань та «галицька моральність». Трапляється, що львівські медіа замовчують теми, бо вважають, що їх не готова приймати консервативна аудиторія. «Католицький Львів, на жаль, ще не готовий сприймати все ліберально і відкрито», — ділиться враженнями редакторка-журналістка відділу репортерів газети «Експрес» Наталя Кіндратів. Наприклад, так у редакціях уникають тем про ЛГБТ.

Залежність ЗМІ від власників. Як відомо, власниками найбільших медіа Львівщини є Андрій Садовий (Радіо Люкс, Zaxid.net, Телеканал 24, Радіо 24, Football 24), Петро Димінський (ZIK), Мирослав Хом’як (ТРК «Львівська хвиля», Гал-інфо) та брати Дубневичі (Львівська газета, радіо FM Галичина, телекомпанія Гал-ТБ, сайт Galnet.org). Регіональним медіа важко залишатись повністю незалежними, оскільки всі вони мають власників, які переслідують певні політичні інтереси.

Показовим стало висвітлення резонансної аварії за участі Петра Димінського, власника ZIK. У той час, коли всі ЗМІ Львівської області активно писали про трагедію, ZIK замовчували подію впродовж двох днів.

Як вирішити ці проблеми?

Голова Комісії з журналістської етики, голова правління Громадського радіо Андрій Куликов закликав підтримувати розвиток суспільного мовлення та незалежних медіа. Він вважає, що аудиторія має давати відгуки про роботу ЗМІ: писати листи до редакцій, критикувати, але не залишати без уваги людей, які творять сучасний медіапростір. Потрібно формувати «свої» ЗМІ. Оскільки саме розбудова медіапростору «знизу» дасть якісній журналістиці більше шансів для виживання.

Також, необхідним є підвищення медіаграмотності суспільства, що допоможе сформувати вимогливу до якісної інформації аудиторію.

Авторка: Ірина Громоцька, студентка Школи журналістики УКУ

Останнi новини