СБУ повідомила про затримання «одного з ключових лідерів ІДІЛ»: хто він такий та як потрапив до угруповання?

СБУ повідомила про затримання «одного з ключових лідерів ІДІЛ»: хто він такий та як потрапив до угруповання?

Служба безпеки України повідомила про затримання на Київщині бойовика «Ісламської держави» на прізвисько «Аль Бара Шишані». За інформацією СБУ, затримали «одного з ключових лідерів «ІДІЛ», що прибув до України влітку 2018 року і легалізувався в країні за фальшивими документами».

Операцію проводили у тісній співпраці з Центральним розвідувальним управлінням США та міністерством Внутрішніх справ Грузії, громадянином якої і є затриманий. 

Так, за інформацією СБУ, «Аль Бара Шишані» з 2012 року обіймав посаду аміра джамаату «Ахадун Ахад» в сирійській провінції Латакія, в 2013-му «зайняв одну із вищих посад у «ІДІЛ» ‒ заступника військового аміра, відомого як «Абу Умар аш-Шишані», а після загибелі свого керівника в 2016 році «виїхав до Туреччини, де продовжив координувати діяльність терористичної організації». 

«За наявною інформацією, перебуваючи в Україні, терорист продовжував координувати діяльність спеціальних осередків «ІДІЛ», так званих «Амніятів», – зазначають у спецслужбі.

Також у СБУ повідомили, що затриманий перебуває під екстрадиційним арештом і перевіряється на причетність до злочинів на території України. 

Давайте розбиратися, хто ж такий цей «Аль Бара Шишані», як він опинився в Сирії, ким там командував і яким чином потрапив до ІДІЛ та зайняв там високу посаду. А заодно спробуємо дізнатися, хто такий «Абу Умар аш-Шишані» і що то за джамаати та аміри. 

Згідно з повідомленням Служби державної безпеки Грузії, затриманий – це розшукуваний по лінії Інтерполу і заочно засуджений за тероризм Цезар (також відомий як Леван) Тохосашвілі.

Зокрема, у повідомленні йдеться: «У результаті розслідування, проведеного Центром контртероризму Служби державної безпеки Грузії, було встановлено, що в 2014 році Цезар Тохосашвілі виїхав до Сирійської Арабської Республіки та приєднався до бойових дій проти сирійських урядових сил. Розслідування встановило, що в 2015 році Цезар Тохосашвілі став членом терористичної організації «Ісламська держава». Він мав тісні зв’язки з лідерами «Ісламської держави» Тарханом Батірашвілі, Ісламом Атабієвим та Ахмедом Чатаєвим. 6 листопада 2019 року міський суд Тбілісі засудив Цезара Тохосашвілі до позбавлення волі». 

Тохосашвілі – уродженець селища Омало, що в Панкійській ущелині на півночі Грузії. «Аль Бара Шишані» також відомий, як «Аль Бара Панкісі». 

Перше прізвище «шишані» означає «чеченець», друге, відповідно «Панкісі», – місцевість або країну, з якої походить бойовик. Загалом зміна імені на псевдонім це розповсюджена практика при вступі до різноманітних терористичних та повстанських угруповань, що воюють в Сирії та Іраку. Так, наприклад, умовний бойовик з Дагестану, вступивши до «Ісламської держави» чи іншого угруповання, міг би взяти до прізвище «дагестані» або ж «кавказі», ну, і, звісно, ніхто не забороняє назватися «ансарі», «мухаджир» чи якось по-іншому. 

Далі в біографії Тохосашвілі починається плутанина. Так, за інформацією, наведеною СБУ, він брав участь у війні на території Сирійської арабської республіки, де командував джамаатом «Ахадун Ахад» в провінції Латакія.

 «У 2013 році він зайняв одну із вищих посад у «ІДІЛ» ‒ заступника військового аміра, відомого як «Абу Умар аш-Шишані».

А в цитованому вище повідомленні СДБ Грузії сказано: «… в 2014 році Цезар Тохосашвілі виїхав до Сирійської Арабської Республіки та приєднався до бойових дій проти сирійських урядових сил. Розслідування встановило, що в 2015 році Цезар Тохосашвілі став членом терористичної організації «Ісламська держава».

Ту ж саму інформацію про приєднання Цезаря до ІД в 2015 році наводять і західні дослідники, які вважають, що він приєднався до них зі своєю групою в грудні 2015 року.

Інше ж джерело стверджує, що Тохосашвілі був пов’язаний з «Ахадун Ахад», але потім очолив (став аміром) інший джамаат «Ансар аль-Шарія» (не плутати з однойменними організаціями в Лівії та Ємені). Можливо, саме з його частиною він згодом приєднався до ІД.

Також в цьому матеріалі опубліковані фото разом з лідером «Імарату Кавказ» Салахуддіном Шишані (ще одним уродженцем Панкісі). За інформацією видання, ці фото зроблені не в 2013 році, а пізніше. Якби на той час «Аль Бара» був членом ІДІЛ, то це було би неможливо, оскільки ІК та ІД є антагоністами та вели бойові дії. Хоча стовідсотково дату, коли були зроблені фотографії, назвати важко. В сукупності з іншою інформацією, у тому числі, з офіційних грузинських джерел, можна зробити висновок, що або пресслужба СБУ щось наплутала, або в них є інші дані, котрих немає у відкритих джерелах. 

Джамаат у даному випадку – це синонім підрозділу, який може включати різну кількість бійців: від кількох осіб до десятків і навіть сотень. У більш широкому розумінні – об’єднання мусульман для проведення релігійних обрядів, спілкування, взаємодопомоги… 

Амір – військовий командир, якому присягають на вірність бійці джамаату. Аміром називають командирів від найнижчого рівня до фактично командувачів секторами і фронтами. 

Саме про одного з таких командувачів і йдеться в повідомленні СБУ – «Абу Умара аш-Шишані», чиїм заступником «Аль Бара» став в 2013 році. Справжнє їм’я «Абу Умара аш-Шишані» Тархан Батірашвілі, він також громадянин Грузії і уродженець селища Біркіані в тій же таки Панкійській ущелині. Батірашвілі служив в грузинській армії, де дослужився до сержанта, брав участь у російсько-грузинській війні 2008 року. В армії захворів на туберкульоз і був демобілізований, після повернення додому намагався влаштуватися на роботу до місцевої поліції, але нічого не вийшло.

Через кілька місяців Батірашвілі був заарештований за незаконне зберігання зброї, за що отримав три роки ув’язнення. Вийшовши на волю достроково в 2012 році, Тархан відправився на «джихад» в Сирію, де очолив угруповання «Бригада мухаджирів», основу якої складали вихідці з Кавказу. Після об’єднання «Бригади мухаджирів» з «Армією Мухаммада» і «Бригадою Хаттаба» угруповання отримало нову назву «Армія переселенців і сподвижників». Саме в якості командира цієї організації в 2013 році Батірашвілі присягне лідеру ІДІЛ «Абу Бакру аль-Багдаді» і перейде на їхній бік із частиною своїх прихильників. Тих, хто залишиться, очолить вищезгаданий «Салахуддін Шишані». У 2013 році Батірашвілі був командиром «північного напрямку», командував усіма операціями на півночі Сирії (провінції Латакія, Ідліб, Алеппо, Ракка, Хасака), в середині 2014 року він увійде до вищого керівного консультативного органу ІД «Рада Шури» як командир організації і лише згодом стане військовим аміром ІД – другою людиною в організації після Багдаді.

Враховуючи, що, за наявною інформацією, «Аль Бара Шишані» вступив до ІД у грудні 2015 року, а «Абу Умар аш-Шишані» загинув під Ширкатом (Ірак) в липні 2016 році, то пробув він його замом недовго. Тоді ж «Аль Бара» зникає з поля зору. Востаннє ЗМІ згадували про «Аль Бару» у зв’язку з його нібито загибеллю в кінці серпня 2017 року, тоді повідомлялося, що він загинув в результаті авіаудару разом з сім’єю (дружина і 4 дітей), яку намагався вивезти з самопроголошеної столиці ІД сирійського міста Ракка, яке якраз штурмували «Сирійські демократичні сили» за підтримки «Міжнародної коаліції». Також в повідомленні СБУ йдеться про те, що затриманий «продовжував координувати діяльність спеціальних осередків «ІДІЛ», так званих «Амніятів».

Як на мене, це дуже важлива інформація. Адже присутність оперативників «Амніяту», тобто відповідальних за найкривавіші теракти ІД поза Сирією і Іраком (атаки на театр Батаклан в Парижі, підриви християнських церков на Шрі-Ланці), на території нашої країни становить серйозну загрозу.

«Амніят», або «Амніят аль-Харидж», це така собі спецслужба в рядах «Ісламської держави», що заточена не тільки на боротьбу зі зрадниками всередині організації, а й на підготовку кадрових терористів та проведення терактів поза межами території, яку «халіфат» вважає своєю. Оперативники амніяту добре вмотивовані, вишколені та навчені засобам конспірації, мають потужний арсенал сил і засобів для підготовки і реалізації терактів. 

«Амніятчики» використовують різноманітні моделі організації терактів, зокрема, це може бути безпосередня участь і організація процесу на місці, як це було в Парижі чи на Шрі-Ланці. У таких випадках вони переважно гинуть під час самого теракту або при спробі затримання. Іншою ж моделлю є дистанційне управління прихильниками організації, що залучені до процесу організації і виконання атаки, як це було, наприклад, в Лівані.

Можливо, «Аль Бара Шишані» займався якраз останнім, якщо повідомлення правдиве. Але тут варто зазначити, що СБУ не оприлюднило жодних матеріалів, де були б присутні хоч якісь засоби планування, організації, координації теракту: зброї, вибухівки, засобів зв’язку. Ну, і закономірно виникають питання, чому він не чинив опір,як його колеги по цеху в інших країнах? Де були його підручні, якщо він така важлива персона, і чому вони не заарештовані? І нарешті, чи будуть притягнути до відповідальності ті, завдяки кому терорист такого рівня потрапив до нашої країни і зміг тут легалізуватися?

Панкійська ущелина, або Панкісі розташована в Ахмедському муніципалітеті Кахетського краю на півночі країни і межує з Росією, а конкретніше з республіками Чечня і Дагестан. Переважна більшість населення православні грузини, чеченці-кістинці складають десь 15-17% населення їх чисельність не перевищує 10 000 осіб, при цьому регіон дав величезну(в перерахунку на кількість населення звісно) кількість джихадистів і, зокрема, відомих військових командирів. «Найуспішніший» з них звісно Тархан Батірашвілі — «Абу Умар аш-Шишані» ну і звісно герой нашого матріалу Цезарь Тахосашвілі — заступник «Умара». Руслан Мачалікашвілі він же «Сейфуллах Шишані» загинув на початку 2014, Фейзулла Маргошвілі «Салахуддін Шишані» загинув на початку 2017 вони будучи відомими командирами так чи інакше вписали себе в історію світового джихадизму.

Також слід відмітити ще одного «ветерана» джихаду і уродженця Панкісі Мусліма Маргошвілі «Муслім Шишані» останнього з плеяди видатних командирів, котрих Панкісі дало світовому джихадизму. Маргошвілі ветеран Першої і Другої чеченський воєн соратник «Хаттаба» і «Абу Валіда», наразі очолює «Імарат Кавказ» в Сирії і продовжує воювати проти сирійських урядових сил.

Ці люди, та ще ряд менших командирів багато в чому є іконами для молодих людей в Панкісі, де величезне безробіття і великий рівень злочинності. Звісно, це не єдина причина тут і слабка інтегрованість в грузинське суспільство і відсутність соціальних ліфтів і перспектив, а також традиції «джихаду», які так легко не викорінити. Регіон довгий час був оперативною базою для підрозділів чеченського польового командира Хамзата (Руслана) Гєлаева відомго як «Янгол смерті» і звісно ж цю пам ять так просто не витравити.

До речі, син Гелаєва, що проживав в Панкісі також загинув в Сирії, хоча в світлі останніх подій чи можна бути в цьому впевненим? Загалом за даними Госдепартаменту США на війну в Сирію та Ірак поїхали від 50 до 100 громадян Грузії(хоча зустрічається цифра 200), більшість із них уродженці Панкісі, щонайменше 37 з них загинуло. Цілком можливо, що це найбільший в світі відсоток по відношенню до чисельності окремого народу.

Останнi новини