Типова ромська дівчинка

У неї не було дитинства – вона доглядала за своїми молодшими братами і сестрами, не ходила до школи, разом з батьками порпалася у смітниках, коли не було грошей.

С. почала зустрічатися з хлопчиком у селі, коли їй було 13. Одного дня мені зателефонували її батьки і сказали, що у суботу С. виходить заміж. Вона «мусила» вийти заміж, бо займалася сексом. Між цими двома подіями має бути обов’язково зв’зок, бо що ж подумають у таборі! (Ви ж щось схоже чули від своїх родичів, правда?). Коли ми говорили з нею телефоном, мені здалося, що вона не мріяла про весілля, а робила це, тому що «мусила».

С. купили весільну сукню, гуляли усім селом. Вона стала дружиною за ромськими традиціями, але не за українськими законами.

С. завагітніла. Її 17-річний «чоловік» бив її, налаштовував проти батьків. У С. стався викидень. У 14-років вона вже була «розлученою».

Коли С. їздила з батьками до Миколаєва, познайомилася з другим «чоловіком». Вони разом повернулися на Закарпаття. Зараз С. на шостому місяці вагітності. Каже, що болять нирки. Але «мусить» поїхати до Миколаєва і жити тиждень у наметі, бо теща запросила.

Життя ромської дитини тяжке. Життя без дитинства. У дитсадочки їх не беруть, у школах ігнорують, більшість часу вони граються на вулиці, наприклад, ліплять кульки з багнюки.

Життя ромської дівчинки ще складніше. Вона залежна від патріархальних забобонів, її освіта часто стає другорядною, бо головне – народити дітей. Вона стає головною помічницею матері і гратися уже не може. Дуже рано народжує і може зіткнутися з домашнім насильством. І зрештою повторює долю своєї матері, бабусі, прабабусі.

Так буде доти, доки всі ромські діти не отримуватимуть освіти.

P.S. На фото Фіорелла. Я сподіваюся, що у неї буде дитинство й освіта.

Вперше опубліковано на Фейсбук-сторінці Діани Буцко. Публікується тут з її дозволу.