Чому Росія саме зараз розганяє фейк про вибори в Україні
Команда Громадського радіо протягом 18–21 липня аналізувала публікації у Telegram на предмет пропагандистських російських наративів. У цей період щонайменше 5 ресурсів у своїх дописах стверджували, що президентські вибори в Україні вже призначені на 1 грудня 2026 року, а урядові кадрові зміни та ймовірні дії проти політичних конкурентів описували як тактику президента Володимира Зеленського, спрямовану на затягування виборів і виграш часу. У кількох дописах ці твердження інтегрували в ширшу конспірологічну версію, згідно з якою західні партнери нібито вимагали миру та проведення виборів, тоді як Зеленський намагався відкласти голосування, яке нібито не міг виграти.
Навіщо саме зараз поширюються такі пропагандистські наративи — у своїй колонці на Громадському радіо пояснює політолог Олег Саакян.
--:--
--:--
Навіщо російська пропаганда саме зараз дістала «карту виборів»?
Стратегічне завдання Росії залишається незмінним — похитнути, захопити та знищити Україну. Згідно з російською доктриною гібридної війни, головне для ворога — ідентифікувати внутрішні точки розламу та максимально їх використати.
Зараз у нас є об’єктивна внутрішня ситуація: кадрові ротації в Кабінеті Міністрів, зміни в управлінні та напруження довкола військового керівництва. Росіяни намагаються розхитати цю тему й використати її на повну. А що може посварити українців краще, ніж вибори? Політичні вподобання в Україні — це завжди тема, де емоції та фанатизм спалахують миттєво, створюючи глибокі водорозділи всередині суспільства.
У російських аналітиків складається проста математика: якщо в Україні є внутрішньоуправлінські ротації та виникає незадоволення, значить, треба штучно підняти тему виборів. І тут їм на допомогу приходить «цариця всіх наук» — конспірологія.
Користуючись вакуумом стратегічних комунікацій із боку української влади, ворог промальовує просту та зрозумілу для пересічного громадянина картинку, яка нібито пояснює все: «Дивіться, все що відбувається — це тому, що вибори. Влада діє таким чином, бо вони хочуть виборів».
Ця маніпуляція діє одночасно на дві частини суспільства:
- Одна частина обуриться: «Які вибори під час війни?!» — і цей фейк розрахований на те, щоб викликати у них гнів.
- Інша частина скаже: «Звісно, вибори потрібні, владу треба змінювати» — вкид теж дасть їм те, що вони хочуть почути.
Спроба пояснити останні події в Україні «підготовкою до виборів» задає абсолютно хибну призму та ставить помилковий діагноз всій ситуації. Реальна природа нинішніх управлінських напружень — це наслідок накопичення складних викликів у системі та відсутності вчасно ухвалених рішень.
Нинішній конфілкт всередині управлінської вертикалі не має електорального характеру і не пов’язаний із рейтингами. Ані кадрово, ані політично фігуранти останніх ротацій не становили електоральної загрози для влади, аби створювати підстави для подібних версій.
Проте Росія намагається максимально вульгаризувати процес і підмінити справжні причини. Адже «виборчим контекстом» можна легко пояснити будь-що. Водночас понад 70% українців категорично виступають проти проведення виборів під час війни. Ми пам’ятаємо, який сплеск негативу свого часу викликали подібні заяви, коли їх комунікували окремі політичні кола в США.
Росіяни чудово знають про цей суспільний тригер. Саме тому зараз Кремль намагається звинуватити українську владу у тому, що вся ця внутрішньополітична дестабілізація саме через електоральні амбіції, хоча жодної об’єктивної підстави для таких заяв не існує.
Нинішні управлінські процеси та кадрові ротації відбуваються у площині, абсолютно відривній від виборчих перегонів, незалежно від бажань чи небажань окремих посадовців. Проте Росія застосовує класичну методику дезінформації: вона підміняє справжні причини подій хибною інтерпретацією, щедро замішаною на конспірології.
