Транзит зерна, Придністров'я, Гагаузія: що насправді відбувається між Україною та Молдовою

Якими є відносини України і Молдови

Це добросусідські і дружні відносини. Відносини стратегічної взаємозалежності, але симметричної, оскільки для України і Молдови це стабільні сусіди, стабільні в тому числі транзитні коридори і, відповідно, мінімізація ризиків пов’язаних із «Придністров’ям». Або проросійська Молдова, яка була б ворожа до України, це був би серйозний виклик для нас.

А для Молдови вага України ще більш важлива з точки зору безпеки по відношенню до окупованого Придністров’я і з точки зору взагалі викликів пов’язаних як із Росією, так і ширше, оскільки у Молдови тільки двоє сусідів, Україна і Румунія. І, власне, від України і Румунії по 50% від кожної багато в чому залежить буквально все, що пов’язано з геополітикою, із зовнішніми зносинами у Молдові.

Тому це не просто добросусідські відносини, але це й елементи взаємозалежності для України — серйозної, для Молдови — критичної.

Що загалом Молдова отримує від України, і навпаки

Тут можна йти від найважливішого до другорядних речей. Ключове, — Молдова отримує безпеку. Бо прогнозована Україна і Україна, яка здатна бороти Росію, — це запорука незалежності Молдови.

«Проросійська Україна», або «захоплена Україна», або «слабка Україна», або агресивна, яка-небудь реваншистська, наприклад, Україна, це все різні елементи критичних загроз для Молдови. Будь-який сценарій, окрім добрососідської України, яка захищає своєю спиною Молдову, і при цьому не загрожує сама Молдові, будь-який інший сценарій для Молдови є буквально катастрофічним.

Далі — це питання економіки, логістики, товарів, виходу до сервісів, всього іншого. Україна разом із Румунією разом завжди були воротами для Молдови. І зрозуміло, що наразі і фактор війни, і фактор включності Румунії у Європейський Союз, відповідно європейського кордону молдавсько-румунського, то вага Румунії тут більша. Але вихід до Чорного моря, який вкрай важливий для Молдови, був завжди, і зараз, навіть під час війни, частково важливий, після війни безперечно залишився серйозно важливим, завжди створював умови залежності і умови можливостей для Молдови з боку України.

Можна просто сказати, що ключовим містом, другою «столицею» для Молдови завжди виступала Одеса. І це беззаперечний факт, який самі молдовани наводять. Тому зрозуміло, що переоцінити вагу і можливості для Молдови України буде вкрай складно.

Із негативного — Україна виступала як прихистком для молдовських олігархів і різних груп фінансово-промислового впливу тощо, із позитивного, — завжди виступала воротами в кращі сервіси, в економічні можливості, в бізнесові. Недарма зараз ціла низка можновладців у Молдові є пов’язаними з Україною, бізнесменами, і їх статки власне формувалися саме працюючи на українському ринку і на торгівлі або взаємодії з Україною.

• Нещодавно видання Newsmaker писало, що Молдовська асоціація аграріїв «Сила фермерів», погрожує масштабними протестами, якщо до 21 серпня влада Молдови нічого не зробить із їхніми побоюваннями довкола наданої Україні знижки на залізничний транзит вантажів. Водночас президентка Молдови  наголошує, що підтримка транзиту українського зерна, зокрема, необхідна для того, аби Україна могла продавати свою продукцію, і мала кошти на оборону від російської агресії.

Ну тут, звісно, як завжди, є суперечності. Політична, електоральна логіка — окремо. Безпекова логіка —окремо. Окремо — економіка.

І сам виклик для молдовської еліти правильно оженити ці окремі логіки і задати в них інтегральний понятійний апарат і інтегральні цілі. Бо Молдова не має, наприклад, грошей і здатностей сама себе захистити достатньою мірою перед лицем російських впливів і викликів, які є дуже серйозними, починаючи від гібридних, завершуючи фізичними. Загроза контингенту в Придністров’ї.

Якщо для України цей контингент — це дратівливий фактор, не більше, реальної загрози звідти нема для України, то для Молдови такий контингент є достатнім для того, щоб серйознішим чином погрожувати самій незалежності і спроможності Молдови. Бо, наприклад, вийде Молдова на фінішну пряму євроінтеграції, постане питання їх включення, і тут Росія активізує тліючий конфлікт із Придністров’я. І, відповідно, на тлі воєнного стану, наприклад, воєнної ситуації, Молдова потрапить рівно в ту саму пастку, в якій знаходиться Україна.

Коли євроінтеграція трішечки стає підважною. Ми її робимо всупереч. Як і у випадку України, це про загальну європейську безпеку, і, відповідно, на деякі речі доводиться дивитися іншими очима, і шукати відповіді ЄС, то у випадку Молдови можна просто взяти і сказати, — ну, окей, не вдалося.

Бо вага Молдови і значимість із точки зору загальної європейської безпеки, безперечно, вона значно нижча. Інакше взагалі «Придністров’я» не існувало би як таке. Так само, як, наприклад, вага Грузії, так само, як вага Вірменії, на жаль, але ми бачимо, що світ значно цинічніший, ніж нам хотілося би.

Тому, безумовно, що для Молдови, перш за все, — це все про безпеку. І вони не мають грошей, не мають змоги. А що вони можуть? Правильно, надати певні пільги Україні, і таким чином фактично підтримати і розплатитися частково, якщо так можна сказати, або проінвестувати у власну безпеку.

Зі значно меншим коефіцієнтом витрат і значно більшими результатами для себе. І в такому випадку тоді знижка на транзит, пільговий режим транзиту вже перестає бути про економіку. Він стає про безпеку, і фактично це про безпековий бюджет Молдови.

І про інвестиції у цю безпеку. Звісно, по аграріам необхідні додаткові певні механізми, але, перепрошую, з євроінтеграційним процесом, який активізувався завдяки Україні, яка всупереч російській агресії проломила цю стіну, куди приєдналася і Молдова, фактично на українському горбі проїхавши певну дистанцію, а зараз Молдова в багатьох речах випереджає нас, чи, як мінімум, рухається поруч із нами, і без наявності війни на власній території, безумовно, має більше можливостей. Тож, це створило можливості і для молдовського агросектору, це створило можливості для молдовського бізнесу, і вони отримують свої зиски від того, що Україна бореться із Росією.

Але електоральна логіка звісно створює складнощі, бо проросійські настрої присутні, бо є серйозні російські впливи, є ціла низка виплеканих ними політичних середовищ і навіть етнополітичних груп, які, власне, просувають російський порядок денний, проросійський і антиукраїнський меседжі. Тому російська пропаганда все ще себе відчуває у Молдові достатньо твердо, не дивлячись на всі складнощі, які для них складаються, але має можливості.

Тож, ясно, що Росія хмизу в огонь додає, і ускладнює можливості для молдовської еліти правильно пояснити цю ситуацію для молдовського суспільства.

• Російське втручання: редакція Громадського радіо провела моніторинг, взявши за мету проаналізувати, які наративи поширюють росіяни щодо відносин України та Молдови. Цей моніторинг проводили з 21 липня по 18 серпня. Аналізували різні проросійські інформаційні ресурси і, як зазвичай, переважна частина матеріалів припадає саме на Телеграм. Численні публікації представляють транзит зерна і залізничну співпрацю між Україною та Молдовою, як «економічно невигідні для самої Молдови». Це російський наратив, і саме російські інформаційні ресурси зображують Молдову як «приховану учасницю війни проти Росії» через логістичну та військову підтримку. Присутні абсолютно різні маніпуляції. То чому російська пропаганда зосереджується саме на цих двох темах?

Вони концентруються на страхах, і їх активізують. Страхи економічні, — «ви втрачаєте гроші», страх того, що це загрози і що нібито Молдова допомагаючи Україні стає частиною війни. І все інше. Це класичні прийоми, які росіяни використовують у багатьох країнах і різних суспільствах.

Нічого нового. Вони не можуть вигадати з нуля точку розламу. Вони можуть вигадати певний факт.
«Розіп’ятого хлопчика» тощо. Вони можуть задати інтерпретацію абсолютно хибну і задати сто інтерпретацій, і серед них буде 99 хибних і лише одна правдива. І вона просто втратиться у них, захлинеться.

Вони можуть захлинути правду. Вони можуть створити цілий бранспойт, який буде 24/7 «шарашити» фейковими новинами, і таким чином просто заполонити інформаційний простір. Із тим, щоб модерувати сам порядок денний, на що будуть вимушені реагувати.

Але вони не можуть вигадати точки розколу, точок розламу, точки напруження. Вони їх можуть лише розширювати. Тож вони беруть ці реально існуючі точки напруження або питання, які не знайшли своєї відповіді в суспільстві молодовському, і роздмухують їх.

А потім створюють враження, що всі про це говорять. Потім створюють враження, що є однозначна позиція, наприклад, що це невигідно. А хто сказав, що невигідно такий транзит? А якщо Молдова не дасть таких тарифів, то відповідно цей транзит піде через Румунію чи інші країни. Молдова конкурує також за цей транзит. Він же не безкоштовно відбувається. Так, пільгово. Але потужності молдовські в такому випадку не були би задіяні. А так вони задіяні. І так на великих цифрах Молдова, може навіть і виграє від цього.

А вже не говорячи про сервіси, які супуньо цьому працюють. А потім геополітичний ефект від цього того, що Молдова демонструє, що вона також солідарна з Україною.

 

Дивіться повністю влог Олега Саакяна у відео на Youtube-каналі Громадського радіо

 

---