Кому в Криму живеться добре? Зарплати підвищили разом із цінами

Підвищення зарплат і пенсій до рівня російських було одним з головних аргументів російської пропаганди для кримчан минулої весни. Федеральні та місцеві канали на звільненому від українських ЗМІ інформаційному полі зваблювали кримчан середньою зарплатнею в 25 тисяч рублів, а середню пенсію за віком обіцяли на рівні 10 тисяч. Але агітація тоді нічого не казала про російські ціни, які вже сьогодні в два рази, або навіть ще більше вищі за українські.

Від кримського референдуму минуло півроку, і ми вирішили дізнатися в кримчан, чи покращилося вже їхнє життя, та чи хвилює на тлі російських зарплат зростання цін до російського рівня?

Пенсіонери переважно радіють зростанню пенсій. Але російські пенсії дуже різняться – наприклад військова пенсія більше ніж 15 тисяч, а звичайна пенсія за віком – на рівні 8 – 10 тисяч рублів. До зростання цін пенсіонери відносяться залежно від розмірів власної нової пенсії. Але декому одна й та ж цифра може видаватися належною, декому – замалою.

Наприклад, дві пенсіонерки, яких ми зустріли на вулиці Леніна в Керчі, отримують однакові пенсії – по 8 тисяч рублів. Одна вважає, що життя покращилось, інша – вважає інакше.

– А я считаю, улучшилось
– А я считаю, что нет. Очень все дорого.
– Нет, ну дорого, конечно, но откровенно говоря улучшилось

– Я не вижу улучшений

– Пенсия у меня очень маленькая.

– А сколько, если не секрет?

– 8 000. Что такое 8 тысяч? Говорили, что будет 10 в среднем

– А вас повышение цен не беспокоит?
– Ну откровенно говоря, меня радует уже только то, что мы в составе России. И меня это делает необыкновенно счастливой.

Деяких не робить щасливішими навіть вища пенсія. З огляду на ціни, деякі кримчани схиляються до думки, що врешті нічого не змінилося. А колишній військовий, який отримує до зарплати ще й 17 тисяч рублів пенсії, каже що у порівнянні із зростанням цін цього замало.

– Я столкнулся с таким непонятным явлением, когда на базаре самая любимая рыба – барабуля стоила 700 рублей. Это вообще ни в какие рамки не лезет.   

– Я думаю, что не должно быть хуже. По логике вещей должно быть хорошо. И мы должны почувствовать на себе. А тогда какой смысл было голосовать за референдум?

Рівень своєї заробітної платні, майже всі, опитані нами люди середнього віку відмовилися називати, але кажуть, що в працівників приватних підприємств рівень статків суттєво не підвищився – на відміну від працівників бюджетної галузі.

– Дело в том, что зарплата выросла у тех, кто работает на бюджетных предприятиях. А частники – там даже понизилась у некоторых.

– Я работала летом на хозяина, и совершенно невыгодно. Сейчас буду становиться на биржу. 

– Ну раньше у меня была неполная ставка 800 гривен
– А сейчас?
– 8 000 рублей с копейками.

– Рост ваших доходов, он перекрывает рост цен?

– Не, то на то и выходит. Как было раньше, так и сейчас.

Ми завітали до місцевого Центру зайнятості, аби власними очима подивитися на рівень зарплат, який пропонують кримські підприємства мешканцям півострова. Цифри розбігаються дуже сильно. Наприклад, касирам торгівельної зали в супермаркеті пропонується зарплата від 4 до 7 тисяч рублів, офіціантам та перукарям пропонують по 6 тисяч. Найбільші зарплати в Центрі зайнятості пропонують лікарям – 14 тисяч невропатологу, трохи менше – патологоанатому 13 тисяч 800.

Інше оголошення, розташоване окремо і набране великими літерами, кидається в око – міністерство оборони пропонує службу за контрактом з зарплатнею від 20 до 50 тисяч рублів. Це найвища зарплатня, яку російська федерація пропонує кримчанам через службу зайнятості. Тобто твердження про те, що в Криму зростають статки переважно силовиків, держслужбовців та пенсіонерів, підтверджується як нашим опитуванням, так і пропозиціями на офіційному ринку праці.

Проте багато з тих, хто не відноситься до окресленої категорії, не хочуть впадати в розпач – їм же обіцяли, що буде краще. Кажуть, треба почекати, доки не збудують керченський міст. Навіть якщо це довго.

– Спрашивайте и задавайте этот вопрос, когда появится мост. Вот мост поработает, тогда и спрашивайте.
– Но планы строительства – только к 20-му году
– Вот, а ты что думал? Здесь за 20 лет люди стали лучше жить?

Перехід через Керченську протоку поки що залишається такою ж невиконаною обіцянкою, як підвищення зарплати для багатьох кримчан, які не працюють в бюджетній галузі. Зростання цін на цьому тлі звісно бентежить людей, але вони кажуть, що готові чекати, бо не вірять, що їх могли оманою завести на референдум.

Сергій Мокрушин, Громадське радіо, Крим

Илюстрація: www.arh.aif.ru