У Львові створено спеціальну комісію, яка стежитиме за процесом виділення земельних ділянок учасникам АТО. Формує її Громадська рада при головному управлінні Держземагентства. В комісію увійшли громадські активісти, військові, прикордонники.
Згідно з законодавством, управління Держземагентства надають земельні ділянки за межами населених пунктів. Сільради та міськради виділяють землю на території населеного пункту. Аби відстояти право на землю, активісти радять воїнам АТО гуртуватися та створювати ініціативні групи. Так рекомендує Василь Хмиз, голова ініціативної групи Годовицько-Басівської сільської ради. Мешканці цих сіл хотіли отримати ділянки у приватну власність під особисте господарство. Зі слів Хмиза, селянам довелося боротися роками за свої права. Лише останнього року вони почали отримувати землі, серед них є й учасники АТО.
Примітно, що села Годовиця і Басівка знаходяться поблизу кільцевої дороги Львова. В таких населених пунктах існує земельний ажіотаж. Це часом спричиняє прикрі речі. Микола Кобільник розповідає про ситуацію у селі Ясниська біля Львова. Там депутати сільради відмовлялися надавати воїнам земельні ділянки. Вони хотіли розпорядитися землею інакше і, можливо, отримати комерційний зиск.
Градус напруги через виділення земельних ділянок можуть знизити високопосадовці. Для цього від них вимагаються ефективні рішення.
“В Брюховичах є близько 140 гектарів землі – рекреаційна зона неподалік Львова, яка належить Міністерству оборони, – про конкретне земельне питання говорить Ярослав Мандрук. – Мені відомо, що Львівська обласна адміністрація зверталася, є певна процедура передбачена Кабінетом міністрів щодо передачі цілісних майнових комплексів, земельних ділянок на баланс органів місцевого самоврядування. Обласна Адміністрація зверталася з проханням щодо передачі цієї земельної ділянки. Я бачив відповідь, Кабінет міністрів сказав так: “Ми будемо продавати це, а виручені кошти можливо вам надамо”.
На думку активіста, доцільніше було б виділити цю землю учасникам АТО. Виконання такого рішення легше проконтролювати, ніж освоєння державних коштів.
Чи не найбільш проблемним для комісії є питання перевірки довідок, виданих учасникам АТО, говорить голова Громадської ради Ярослав Мандрук.
“Чиновники Держземагентства на підставі заяв, паспорта, ідентифікаційного та довідки з військової частини виділяють земельні ділянки для учасників АТО. Чинним законодавством не передбачено механізму перевірки тих довідок, які приносить людина для того, щоб отримати земельну ділянку. Склалася така практика, що в різних частинах, в різних структурах – військових, поліцейських, прикордонних, – були різні формати цих довідок, тому громадська рада приймала активну участь у дослідженні цих питань”, – каже він.
Багатьох учасників АТО турбує довгий термін виділення земельних ділянок. Це цілком резонно, проте не завжди є провиною місцевих посадовців. Терміни могли б скоротити законодавчі або урядові ініціативи. У цьому напрямі наразі працюють активісти Громадської ради.
“Самого механізму швидкої передачі земельної ділянки немає. Приходим із досвідом під час усієї цієї роботи, пропрацьовуємо із Держкомземом в районах, на місцях, в області. Доходимо до якогось певного спільника”, – розповідає голова ГО “Всеукраїнське об’єднання учасників АТО” Микола Кобільник.
Держземагентство Львівщини виділило земельні ділянки 606 учасникам АТО. Загалом управління прийняло майже 2 тисячі клопотань від них. Більшість звернень опрацьовуються.
Активісти обіцяють надалі стежити за Держземагентством і дотриманням прав військових. Громадська рада при управлінні є відкритою – будь-хто може брати участь у її діяльності.
Боровий Богдан зі Львова для Громадського радіо