Назви двох областей, понад двадцяти міст, десятків районів, сотень вулиць мають бути перейменовані на виконання закону про декомунізацію. Місцева влада має за шість (максимум дев’ять) місяців перейменувати, демонтувати все, що пов’язане з комуністичним минулим України. Чернівці теж готуються до виконання норм закону. І навіть випереджають його. У місті в 2014 році ще до прийняття закону вже перейменували чотири вулиці з радянськими назвами. Підтримай Громадське радіо!
Місцевий історик, політолог Ігор Буркут переконаний, що декомунізація в Чернівцях і Чернівецькій області розпочалась ще раніше – в 1991 році.
– Ми одними із перших зняли пам’ятники Леніну. Ми одними і з перших почали перейменування вулиць і площ. В Чернівцях площа Радянська стала Соборною, вулиця Леніна – Головною. Хоча далеко не все, що треба було зробити, було доведено до кінця. Потім вже під час Революції Гідності частину радянських вулиць перейменували на честь Героїв Майдану, на честь загиблих на Майдані буковинців. Тобто, ця робота йшла. Але, як і у всій Україні, її не доводили до кінця. І це дуже погано. Адже досвід показав, що ті держави, де декомунізація була проведена відразу, вони швидко пішли вперед. Це не означає, що знявши пам’ятники і перейменувати вулиці, економіка відразу запрацює. Але ці проблеми виявились взаємопов’язаними. Адже рухатися вперед, маючи на ногах оцей страшенний тягар тоталітаризму, просто неможливо.
Ігор Буркут наголосив, що справжньою декомунізацією є відкриття архівів 1917-1991 років. Завдяки виявленим документам, ми зможемо зрозуміти, як в Україні в 1991-1992 роках при владі залишились старі сили і який підпільний механізм задіяв КДБ, аби зберегти свій вплив.
Історик зауважив, що перед перейменуванням обов’язково потрібно радитись з громадою і навів цікавий приклад:
– Є дотепер в Чернівцях вулиця Моріса Тореза. Для молоді це ім’я нічого не говорить. Це колишній лідер французьких комуністів, який, до речі, перед Другою світовою війною навчався в секретній школі НКВС і його викладач з диверсійної справи майбутній польський генерал говорив, що саме Моріс Торез найкраще може поїзди підривати. Так от іменем цієї людини назвали вулицю в Чернівцях. Але люди ніколи не називали вулицю Моріса Тореза, а називали її вулицею Марії Терезії на честь австрійської імператриці за панування якої Буковину було долучено до Австрії. Так от, я думаю, що люди, вони б підказали багато чого цікавого.
Голова топонімічної комісії Чернівців, секретар міської ради Ярослав Кушнірик наголосив, що перейменування – не миттєва справа. Адже потрібно пройти відповідні процедури.
– Юруправління вивчає закон, всі ці нюанси, все, що нам треба зробити. Ми на попередньому засіданні топонімічної комісії ще до цього закону були пропозиції, щоб ми зайнялись перейменуванням центру міста. І у нас вже деякі пропозиції по новим назвам є. Які вулиці перейменовувати ми ще тоді чітко не визначили, а просто обговорювали. На сесію йде Московської Олімпіади в нас перейменування, а потім ми вже перейдемо і до інших. А тут вийшло, що і закон.
Ярослав Кушнірик зауважив, що топонімічна комісія починає роботу над перейменуванням з центральної частини міста. Пропозиції щодо того, на яку назву перейменувати вулиці, є. Правда, у зв’язку з цим законом список буде розширюватись. Витрати з міського бюджету на перейменування не будуть значними:
– Чотири вулиці, які ми перейменовували, а це Щербанюка, Аксенина, Героїв Майдану та Небесної Сотні, на заміну аншлагів орієнтовно було витрачено 36 тисяч. Це те, що несе витрати міський бюджет. А мешканець, якщо живе на цій вулиці, і йому не потрібно продати, поміняти квартиру, то нічого не потрібно робити, тому що це ні до чого не спонукає. Якщо йдеш на вибори, то у всіх є стара і нова назва вулиця, є рішення сесії. Тобто, до моменту, поки не треба робити якісь дії з нерухомістю, то нічого в обов’язковому порядку фізичним особам, простим мешканцям роботи не потрібно. Юридичні особи несуть втрати, тому що їм потрібно змінювати реєстрацію в реєстраційній палаті. І там платять кошти.
Мешканка вулиці Московської Олімпіади в Чернівцях Ольга позитивно ставиться до перейменування, навіть якщо це будуть якісь незручності, потреба внести зміни в документи:
– Ми ж не одні, правильно? Якщо вже всі роблять, то і ми зробимо. В принципі, я не проти.
