Результати незаконного видобутку каменю в цих регіонах вражають. Найбільше у Житомирській та Рівненській областях. Волинь наразі залишається на третьому місці. Нещодавно нам вдалося побувати у Володимирецькому районі Рівненської області та порівняти наслідки незаконного видобутку та вже узаконеного. Родовища розташовані поруч одне з одним.
Про діяльність підприємства «Родовище бурштину «Володимирець східний» розповів виконуючий обов’язки керівника Павло Біличенко.
«Територія родовища складає 98, 6 га. З них під розробку відведено 18 га. Ми маємо закінчити. В наступному році повністю відпрацювати. Наступна територія там в лісі. Значить працюємо ми, активно видобуваємо третій рік на цих 18 га. Перший сезон був ще такий вибірковий, другий сезон вже повноцінний», — розповідає Павло Біличенко.
Планова потужність кар`єру сягає від 1, 5 тони на рік. Однак далі працювати без законодавчого врегулювання, коли поруч старателі з помпами, складно.
«Ну розумієте, без прийняття закону якогось, який буде це регулювати, зробити це неможливо. Врегулювати це питання просто неможливо. Законно отримати ділянку. Ну ми почали працювати з цим родовищем з 2007 року. Реально землю відвели в 2011. От період, який підприємство просто стояло, нічого не робило. Не працювало. Йшли гроші, стояла охорона, бо якби охрони не було, то б такого не було. Ну побачите зараз, що відбувається там, де охорони нема».
На родовищі працює 45 працівників і отримують в середньому 6, 8 чи навіть 10 тисяч гривень.
Незаконні бурштинокопачі навідуються на підприємство не часто, каже керівник: «Ні, не часто. В нас зразу після Революції тут були спроби захопити, сказати, що воно все наше. Але нормально поспілкувалися і в принципі в нас зараз нема ніяких конфліктів. Ну взяти і поділити, як має бути. Ну це нормально в принципі. Але коли поспілкувалися, тобто не було нічого. От просто пояснили їм, показали, що ми не просто так, що всі документи в нас є. Тобто що ці гроші вам же, бо податки сплачуємо. Вони це все зрозуміли і ніяких питань не було».
Він переконує, що відновлення землі після робіт можливе.
«В принципі ґрунтово-рослинний покрив, на якому може рости рослина, був на ділянці 8 га. Якраз там, де ми стоїмо. По проекту ми мали зняти це ґрунтовий покрив. Там глибина — 30 сантиметрів. Ми зняли його. Ґрунтово-рослинний покрив з однієї сторони і іншої.
Після відпрацювання ми його маємо простягнути назад, покласти і ще протягом 5 років висівати люпин, жито і ще щось», — каже чоловік.
Місцеві, які не мають можливості працювати на підприємстві, шукають інші способи, як долучитися до цієї справи. І найчастіше обирають шлях незаконного видобутку сонячного каменю — помпами або лопатами.
Голова громадської організації «Громада Полісся» Андрій Андрєєв переконаний, що все це від безвихідного становища: «Звісно, вони задоволені, що вони своєчасно отримують заробітку плату. Інша чатсина людей позбавлена можливості офіційно працевлаштуватися, тому що немає робочих місць, колгоспів немає. Фірм, які займаються тут агропромисловістю, немає в районі. Фірми, які займається лісопромисловістю є частково. Там працює по три-чотири людини на тій фірмі. І кожна людина, якщо ви знаєте, що Володимирецький, Сарненський, Рокитнянський райони. Тут немає таких сімей, де в сім`ї одна дитина. Тут в сім`ї три, чотири, п`ять, вісім дітей. І кожному з них потрібно годувати свої сім`ї».
Люди хочуть самі розпоряджатися бурштином, знайденим на їх землі.
«У кожного з цих людей є паї. Зробіть як в Америці. Все, що під землею — все ваше», —каже громадський активіст.
«Не заважає нічого створити робочу групу, де є державна земля – не приватна. Проїхати там, розробити на місцевому рівні, на районі патент денний, на тиждень, на місяць. Є у людей ті помпи. Нічого не заважає пронумерувати кожну помпу. Приходить людина, говорить, що я Іванов, хочу мити. 100 грн за добу — і вона миє».
Але екологи б`ють на сполох. Мовляв, помповий спосіб взагалі заборонений у світі.
«Помповий спосіб є хижацьким і він повинен бути забороненим. Є маса варіантів в асортименті, як місцеві громади можуть брати участь у видобутку, знайти себе в цих ланцюгах, в цих процесах в межах вже діючого законодавство. Ми просто хочемо спростити тими законами, тим законопроектом, який готується, спростити ці процедури, які простягаються від півтора до трьох років», — каже еколог Олександр Бобров.
Місцеві стверджують, що копають всі. Але ні імен, ні прізвищ не називають.
«А хто вам правду скаже. Всі копають», — кажуть місцеві.
«Толку не буде. Будуть приймати ті закони Вже приймали їх не раз і все одно будуть провалювати. Згідні люди ті гроші давати в Адміністрацію і з тих грошей платити, дороги поробимо хоч за свої гроші. І садочка зробили одного — другого».
Але для того, щоб і видобувати бурштин на своїх паях, людям доводиться платити так звану «долю», щоб ані місцева влада, ані міліція та інші не заважали.
«Щоб робить, то треба й платить. Кому платимо, це вже вам точно ніхто не скаже конкретно. Так, всі в долі. Прокуратура, правоохоронні органи».
Натомість виконуючий обов’язки Міністра екології та природних ресурсів, керівник апарату Світлана Коломієць переконує, що міліція затримує незаконних старателів, а не «кришує».
«На Житомирщині кажуть, що 2 роки відбувається нелегальний видобуток, тут люди говорять про те, що це вже 20 років триває і ніхто не звертав увагу. Але ми всі з вами чули, що офіційно президент зовсім нещодавно звернув увагу на цю проблему дуже прискіпливо і дав доручення і правоохоронним органам, і вони як ми бачимо працюють. Ну принаймні постійно звітують про те, що і затримуються ті, хто нелегально видобуває і затримується нелегальний експорт, а ми зі свого боку як виконавча влада, яка відповідає за екологію і геологію, ми створюємо робочу групу, намагаємось віднайти методи, як видобувати з максимальною ефективністю. Тому що ми говорили — лише 10 – 15 % покладів видобувають незаконні бурштинокопачів, все решта залишається в землі. Ми просто продовжуємо по цьому ходити».
Світлана Коломієць впевнена, що законодавчо це питання все-таки врегулюють. Але коли невідомо.
«У нас в законодавстві є всі механізми, щоб легально видобувати. Інше питання – хто це може робити. Мій колега геолог розповів, що компанії отримати ліцензію на право видобутку займає від 1, 5 до 3 років. Саме тому на законодавчому рівні ми хочемо закріпити більш прості процедури отримання ліцензії на видобуток».
Наразі проблема незаконного видобутку бурштину досі не вирішена.
Аріна Крапка з Луцька для «Громадського радіо»