Андрій Пишний/Фото: НБУ
Обшуки в Національному банку України можуть бути пов’язані з пошуком доказів можливого неформального впливу на рішення банку. А також обставин входження одного з братів Веселих до наглядової ради Сенс Банку.
Про це в етері Громадського радіо розповів Роман Вербовський, юрист Центру протидії корупції (ЦПК).
Він наголосив, що самі обшуки ще не свідчать про доведеність будь-яких порушень.
За його словами, слідство має встановити обставини можливого впливу, перевірити наявні свідчення та зіставити їх з іншими доказами.
«З офіційної інформації ми насправді майже нічого не бачили. Були лише офіційні повідомлення Національного антикорупційного бюро, яке підтвердило, що в Національному банку дійсно відбуваються обшуки. Водночас ЗМІ вже оприлюднювали різну інформацію щодо того, із чим можуть бути пов’язані ці слідчі дії. Наприклад, народний депутат Ярослав Железняк повідомляв, що обшуки стосувалися братів Веселих, придбання заводу «Карпатнафтохім». А також обставин входження одного з братів Веселих до наглядової ради Сенс Банку», — розповів юрист ЦПК.
На думку Вербовського, одна з можливих версій, яку могли перевіряти детективи, стосується ймовірного неформального впливу на банк. Зокрема, слідство могло шукати листування або інші матеріали, які допомогли б з’ясувати, чи надавалися вказівки щодо призначення одного з братів Веселих до наглядової ради Сенс Банку.
«Очевидно, що для того, аби банк проводив ці гроші без належних перевірок, необхідно було б забезпечити певний неформальний вплив на банк. Імовірно, такий вплив міг забезпечувати саме пан Веселий. Тут важливо розуміти, що під час обшуків у Національному банку слідчі могли шукати певні докази. Наприклад, листування або інформацію про надання тих чи інших вказівок. Зокрема, щодо того, щоб влаштувати того ж Веселого до наглядової ради Сенс Банку. Адже ще під час однієї з тимчасових слідчих комісій колишній член наглядової ради банку заявляв, що Веселого до банку привів особисто Пишний. Можливо, саме для цього проводили ті чи інші слідчі дії — щоб підтвердити або спростувати цю інформацію. Та з’ясувати, чи не надавалися певні вказівки через Веселого», — пояснив Роман Вербовський.
Водночас юрист зауважив, що свідчення, озвучені під час роботи тимчасової слідчої комісії, самі по собі не доводять факту порушення. За його словами, Ярослав Железняк передав матеріали комісії до НАБУ, але невідомо, чи підкріплював колишній член наглядової ради свої слова документами або іншими доказами.
«На жаль, під час засідання тимчасової слідчої комісії це були лише слова. Мені відомо, що пан Железняк передав усі матеріали ТСК до Національного антикорупційного бюро. Однак невідомо, чи підтвердив колишній член наглядової ради свої заяви тими чи іншими доказами. Можливо, він спрямував слідство в правильному напрямку. Але наразі важко передбачити, як саме розвиватиметься розслідування, адже зараз триває негласна стадія слідчих дій», — зазначив Вербовський.
За словами юриста ЦПК, для підтвердження або спростування можливих домовленостей детективам необхідно зіставити різні джерела інформації. Зокрема, записи розмов можуть потребувати додаткового підтвердження через листування, вилучене з телефонів, або свідчення інших людей.
«Самих записів розмов дійсно недостатньо. Бажано, щоб вони підтверджувалися іншими доказами — наприклад, листуванням із телефонів або показами інших свідків. Усе це має оцінюватися в сукупності, щоб підтвердити або спростувати ту чи іншу інформацію. Обшуки безпосередньо у Пишного могли проводити саме з цією метою — щоб знайти інформацію, яка допомогла б встановити, чи дійсно він привів Веселого до наглядової ради Сенс Банку. Та чи міг надавати якісь вказівки. Слідство може намагатися з’ясувати всі ці обставини в сукупності», — пояснив Роман Вербовський.
Вербовський не вважає, що сама інформація про обшуки в НБУ обов’язково призведе до втрати довіри до всієї банківської системи. Він зазначив, що після 2014 року Національний банк пройшов реформування. А оцінювати його роботу потрібно з урахуванням конкретних обставин і встановлених фактів.
«Насправді я не думаю, що ця ситуація може вплинути на довіру до всієї банківської системи. Банківська система в нас загалом доволі міцна. Звичайно, можуть виникати ті чи інші проблеми, пов’язані з діяльністю Національного банку. Однак не треба забувати, що після 2014 року НБУ був реформований. Тому зараз важко робити висновки про ті чи інші недоліки його роботи лише на підставі інформації про обшуки. Потрібно розуміти, які саме обставини перевіряє слідство та до яких висновків воно дійде», — зазначив юрист ЦПК.
За словами Вербовського, питання можливої відставки голови Національного банку залежить від низки обставин. Серед підстав для звільнення є обвинувальний вирок суду, однак його отримання може тривати роками. Водночас голова НБУ може самостійно подати заяву про відставку, після чого відповідне рішення має ухвалити Верховна Рада.
Юрист вважає, що наразі передчасно говорити про звільнення Пишного через обшуки. Адже невідомо, які саме докази могли знайти детективи та чи матиме розслідування наслідки для конкретних посадовців.
«Тут усе залежить від того, чи виявили детективи докази, які вони шукали. Історія може розвиватися по-різному. Можливо, вони вже знайшли достатньо доказів для того, щоб повідомити про підозру тим чи іншим особам. А можливо, не знайшли жодних доказів, які б підтверджували їхні версії, і продовжать перевіряти різні припущення в межах слідчих дій. Цілком можливо, що детективи ще до проведення обшуків розуміли, яку саме інформацію шукають, і під час слідчих дій могли її знайти або не знайти. У будь-якому разі потрібен час, щоб оцінити результати та зрозуміти, як розвиватиметься ситуація далі», — підсумував Роман Вербовський.
Нагадаємо, що раніше голова Нацбанку Андрій Пишний після обшуків детективами НАБУ заявив, що продовжує виконувати свої обов’язки та не планує залишати посаду.
Вранці 21 жовтня НАБУ обшукало будівлю НБУ та помешкання одного з його працівників. Медіа та народні депутати писали, що, ймовірно, детективи обшукують Пишного. Тоді ж з’явилися припущення, що обшуки могли проходити у справах, пов’язаних з «Сенс Банком». Цей державний банк згадується у гучних справах НАБУ — «Мідас», «Форест Гамп» і «Феміда». Правоохоронці виявили вплив сторонніх осіб на управління згаданим банком.