Спецоперація «Карфаген»: НАБУ повідомило про підозру експосадовцю Офісу генпрокурора

НАБУ повідомило про підозру ще одному учаснику злочинної організації, викритої у межах масштабної спецоперації «Карфаген». А саме колишньому очільнику одного з департаментів Офісу генерального прокурора.

Про це повідомляє пресслужба НАБУ.

За даними слідства, посадовець «відігравав одну з ключових ролей» у функціонуванні злочинної схеми.

«Він безпосередньо відповідав за комунікацію з представниками нелегальних кол-центрів та систематичне одержання від них грошових коштів. Крім того, до його функцій входило забезпечення загальної безпеки та конспірації членів злочинної організації. А також залучення до протиправної діяльності інших осіб», — стверджують правоохоронці.

Зазначається, що загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищує 1 млрд грн.

Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 3 ст. 255 та ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Все про справу «Карфаген» та її наслідки

На початку вересня НАБУ і САП викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. З матеріалів справи випливає, що йдеться про заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокуратури Сергія Кропиву. За даними слідства, він створив та очолив злочинну організацію в середині 2025 року та залучив до неї чинних працівників органів прокуратури та інших людей.

• Серед фігурантів розслідування: «Канцлер» — посадовець Офісу генпрокурора і керівник групи; «Муза» — близька до «Канцлера»; «Камрат» — водій «Канцлера»; «Флеш» — помічник «Канцлера».

Учасники організації налагодили механізм систематичного одержання хабарів за неперешкоджання незаконній діяльності шахрайських кол-центрів — «офісів». Отримані кошти фігуранти легалізовували через низку схем.

Наразі викрили п’ятьох учасників злочинної організації. Попередньо, їм кваліфікують ст. 255 Кримінального кодексу України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

У неділю, 6 вересня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення про тримання Кропиви під вартою з альтернативою 120 мільйонів гривень застави. 16 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила цей запобіжний захід без змін.

Кропиву, окрім «кришування» кол-центрів, підозрюють у легалізації майна з серпня 2025 по вересень 2026 року на 41,7 мільйона гривень. Це відбулося під час його перебування на посаді в Офісі генпрокурора.

Крім того, його також підозрюють у легалізації майна під час роботи на посаді заступника керівника Одеської обласної адміністрації з серпня 2023 по травень 2025 року. Йдеться про легалізацію майна на 48,2 мільйона гривень. Керівником Одеської ОВА в той час і дотепер залишається Олег Кіпер.

Також, судячи з плівок, Кропива організовував ремонтні роботи в будинку у Козині, де проживає генпрокурор Кравченко, зокрема встановлював йому газовий генератор.

За даними слідства, Кропива організовував переліт дружини та співмешканки Кравченка в Іспанію незадовго до відрядження туди генпрокурора. Він також планував святкування в Мадриді дня народження Кравченка.

Уже у понеділок, 7 вересня, ВАКС відправив під варту на 60 днів Єлизавету Івахненко — співмешканку заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення взяти її під варту терміном на 60 днів, до 2 листопада, з альтернативою внесення 20 мільйонів гривень.

6 вересня Кравченко заперечив свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів і доручив провести перевірки в Офісі генпрокурора. А також — прокоментував законність своїх побутових витрат. Проте невдовзі після цієї заяви він подав у відставку.

13 вересня Кравченко підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Він підозрює його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні. Також Кравченко заявив про політичний тиск.

14 вересня стало відомо, що Руслан Кравченко виїхав з України у відрядження. Утім, як згодом стало відомо, в ПАРЄ, куди нібито мав потрапити Кравченко на комітетські слухання, його не чекають.

Президент Володимир Зеленський відкинув заяви Кравченка про тиск, сказавши, що Україна «бачила всі причини» для його звільнення, й закликав парламентарів невідкладно відправити його у відставку.

15 вересня Рада звільнила Кравченка з посади генпрокурора, а президент підписав указ про його звільнення.

Після завершення відрядження Кравченко не повернувся в Україну. Зрештою 21 вересня виконувач обов’язків генпрокурора Антон Ковальський звільнив Кравченка з органів прокуратури.

Водночас експерти, які займаються питаннями боротьби з корупцією, вважають, що Зеленський фактично допоміг Кравченку втекти з країни, бо не відсторонив його від посади і не пропонував Раді його звільнити відразу після подання заяви про відставку. Через це Кравченко після подання такої заяви ще майже тиждень був генеральним прокурором, що дозволило йому зрештою виписати собі відрядження та вільно виїхати з країни.

16 вересня Верховна Рада ухвалила зміни до ККУ, додавши до нього дві нові статті, які фактично стосуються роботи шахрайських кол-центрів.

21 вересня водій фігуранта антикорупційної операції «Карфаген» Сергія Кропиви Сергій Куций, який на записах НАБУ фігурує під прізвиськом «Камрад», вийшов із СІЗО під заставу у 3 млн грн.