Голова Апеляційного суду Волині живе у маєтку з лісом та ставком

Мешкає службовець у селі Тарасове Луцького району. Сьогодні вартість однієї сотки землі у цьому селі сягає 1000 доларів. Ще з 90-х років це село славиться багатими мешканцями, тому і отримало назву — «царське». Розкішним маєткам із водоймами, вежами та мурами позаздрили б і колишні вельможі. Привабливість цього  населенного пункту полягає у близькості до Луцька — воно знаходиться на околиці міста. Саме тут мешкає голова Волинського апеляційного суду. Посадовець задекларував три земельні ділянки загальною площею понад два гектари та житловий будинок площею 252,5 кв.м.

На одній з ділянок, розміром 58 соток, знаходиться будинок голови суду площею 252,5 квадратних метри, ліс, ставок. Тут посіяна пшениця, картопля та інші культури.

Волинські журналісти поспілкувались із чиновником. На знімках, зроблених з повітря, котрі журналістам надали громадські активісти, пан Філюк упізнав свою територію, однак агресивно зреагував на зйомку. Каже, що до нього можна просто зайти і подивитися, адже ділянка не має мурів. Голова суду стверджує, що ця ділянка, як і решта його ділянок, були нікому не потрібними смітниками, а він їх власноручно облагородив і пишається цим. Службовець каже, що у 90-их отримати ділянки у сільській раді села Боголюби було не складно.

Петро Філюк каже, що будував будинок власними руками, а матеріали коштували майже копійки.

Про вартість свого помешкання та його утримання пан голова каже, що нічого не знає, скромно зізнається, що не рахував. Розповідає, що зводив будинок власноруч 12 років, ще з початку 90-х років минулого століття. Будівельні матеріали купував за кордоном:

“Я не соромлюся, бо, дійсно, я це робив. І діти в тому числі. І я це вмію робити. І зараз вмію робити: інструмент маю, все маю.

… Якщо взяти — от проїдьте, ви не з неба гляньте, то буде найменша хата. Хоча — гарна. Бо я їздив по Європі, дивився, як Петро Перший колись вивчав. Вибирав, щоб було найкраще. Не якесь там, щоб давало розмашку. Щоб це було естетично, щоб це було приємно оку. І вам в тому числі. Раз реагуєте, значить цікаво, це вже харашо.

… Кажуть, де ти береш гроші? На підоконнику. Значить, гроші — це бумага. Треба ще вміти ними користуватися. І не бути їх заручниками. Не треба оцінювати — от так воно є”.

У реєстрі речових прав на нерухоме майно будинок голови суду оцінений у третину мільйона гривень. Щоправда, власником помешкання із 2006 року є батько голови Тодось Філюк. Ця деталь не завадила голові суду пояснювати журналістам, що він «не з тих, хто ховається за кимось, пише на матерів, родичів…».

За відомостями із декларацій, які розміщені на сайті Апеляційного суду Волинської області, дохід голови суду складається із зарплати та доходу від викладацької діяльності. Протягом двох останніх років голова суду отримував трохи більше 300 тисяч на рік.

Попри декларативну відкритість голова Апеляційного суду неохоче говорить про свої статки. Стверджує, що заробітної плати не рахує, про бізнес та вартість авто дружини нічого не знає, власного авто не має. Зате постійно наголошує на своїй незалежності від грошей та вмінні ними користуватись:

“От знаєте, в мене до грошей немає… Десь хтось перераховує. Я не знаю, чи мені правильно нараховують, чи ні. Таке от відношення — філософське. В мого діда таке, в батька. Вони не мали грошей, але мали все”.

У сільській раді села Боголюби, до якої відноситься і згадане «царське» село, розповіли, що на одній з ділянок голови суду, яка розміром півтора гектари, є водойми та місточки. І хоч у сільраді водойми називають болотом, ділянка добре доглянута, сюди приїжджають фотографуватись молодята. Розповісти детально, за яких умов Петру Філюку вдалося отримати тут такі величезні шматки землі, голова сільради Марія Якубовська не змогла — порадила писати запит, бо інформація вже в архіві. Однак дещо таки розповіла.

“Я наскільки вам чітко та по-людськи скажу, що там багато чого він купляв. У людей купляв, розумієте? Не саме йому виділяли особисто. Виділяли йому ділянку під забудову, а справа і зліва він у людей купив по ділянці, що під забудову. Під ОСГ (особисте селянське господарство – авт.), мені здається, що батько його придбав був-купив. Там у нас був такий ніби хутір”, — розповіла Марія Якубовська.

Запит, щоб отримати детальнішу інформацію про те, яким саме чином голова суду став власником гектарів землі у «царському» селі, журналісти надіслали. А поки що Петро Філюк неодноразово наголошує на своїй простоті та філософському ставленні до грошей, однак інтер`єр його робочого кабінету це заперечує. Тут вражають розкішшю різьблення довкола дверей та на стільцях, обшиті деревом стіни, дорогі меблі та натяжна стеля.

Валентина Куць, Рівненське агентство журналістських розслідувань спеціально для “Громадського радіо“