У місті Костянтинівка Донецької області відкрили пам’ятник бійцям, які загинули під Донецьким аеропортом, здебільшого це військовослужбовці 90-го окремого аеромобільного батальйону.
На відкриття зібралися родичі полеглих солдат, зокрема Ніна Брановицька приїхала з Києва:
«Я приїхала вшанувати пам’ять сина, він не повернувся звідти…» — сказала мама солдата.
Не вийшов живим з аеропорту і Андрій Гаврилюк. Його сестра Ольга теж сьогодні з квітами.
«Йому було б лише 35, Андрій не вийшов звідти, його вивезли згодом…» — ділиться Ольга.
Ідея встановлення пам’ятника належить матері одного з загиблих Антоніні Зубковій, — розповідає заступник командира 90-го батальону Валерій Котвіцький:
«Ця жінка озвучила свою ідею, коли Президент нагороджував її сина посмертно. Я був поряд, знайшли волонтерів».
Звертаючись до присутніх, командир 81-ї аеромобільної бригади Євген Мойсюк наголосив на доблесті і честі 90-го батальну і висловив бажання, аби таких пам’ятників в Україні було якомога менше.
«90-ий батальйон виконував державні завдання, захищаючи Україну. Вже прославили себе хлопці неодноразово. Але я від душі хотів би, щоб таких пам’ятних знаків менше було на нашій землі, а ми більше шанували живих», — сказав комбриг.
З-поміж присутніх був і перший командир 90-го батальону Олег Кузьміних. Він подякував усім, хто долучився до відкриття, і висловив надію, що хлопці загинули недаремно:
«Коли заходить у місто техніка і бачиш, що тобі хтось махає рукою вслід, тоді розумієш, що недаремно все це. Спасибі, люди!»
Автор фотокниги про Донецький аеропорт Руслан Боровик говорив, що це важливий день для 90-го батальйону, він також назвав загиблих хлопців частиною новітньої історії України.
«Ці хлопці стали частинкою історії нашої країни, славної історії. Я хочу, аби більше не гинули на нашій землі люди і мир настав. А 90-тий ще себе проявить не один раз!»
Духовенство Київського патріархату освятило пам’ятник і каплицю, що поряд. Після чого згадали поіменно усіх 37 полеглих, чиї імена викарбувані на граніті, і висловили побажання, аби в Україні нарешті настав мир.
Наталя Поколенко з Донеччини для Громадського радіо.