Як розповіла журналісту «Громадського радіо» Дмитру Пальченку Любов Якимчук, вона не «підкована» у політичних питаннях, проте розуміється на культурі. І хоче своїми віршами про Донбас зробити внесок у сучасну українську культуру.
«Моя книга називається «Абрикоси Донбасу». У ній йдеться про світ мого дитинства, бо я народилася на Луганщині, я там вивчилась… Ця книга і про любов, і про війну, і про надію», — говорить Любов Якимчук.
Назва книги походить від однойменної поеми Любові Якимчук «Абрикоси Донбасу».
«Власне і окрім того, до цієї поеми я придумала епіграф «Там, де не ростуть абрикоси, починається Росія». Абрикосами ми на Луганщині і, напевно, на Донеччині так само заробляли, здаючи їх на московські поїзди. Провідниці купували ці абрикоси у великій кількості і везли до Москви, тому що у Москві з абрикосами проблеми».
Також Любов розповіла, наскільки важко їй було вмовити батьків покинути підконтрольну бойовикам територію. Вона пояснює це тим, що обстріли не розпочались раптово, їх інтенсивність підсилювалась кожного дня і люди поступово до них звикли. Для них вони стали чимось буденним.
До речі, батьки Любові Якимчук також тривалий час перебували у Первомайську Луганської області. Це місто — одне з тих, що найсильніше постраждало від обстрілів.
Дмитро Пальченко з Краматорська для “Громадського радіо“